Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №127/26498/25 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 127/26498/25

Провадження № 2/144/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,

представника позивача - Роговця О.В.,

представника відповідача - адвоката Непийводи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

24 жовтня 2025 року до Теплицького районного суду надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021 року в сумі 41070 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив про те, що 29.01.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 121348918 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Цього ж дня відповідач підписав кредитний договір електронним підписом (одноразовим ідентифікатором), надісланим йому на номер телефону, вказаний у Заявці. Одночасно з підписанням договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відправило на електронну адресу ОСОБА_1 електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Отже, заповненням заявки позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та 29.01.2021 перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 10 000 грн на банківську карту НОМЕР_3 яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Договору. Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання з надання грошових коштів виконав в повному обсязі.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором № 121348918 від 29.01.2021 року.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором № 121348918 від 29.01.2021.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до Реєстру боржників набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором № 121348918 від 29.01.2021 року в розмірі 41070 грн.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021 року в розмірі 41070 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 10 000 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 31 070 грн, Також, позивач просить суд покласти судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на відповідача за попереднім розрахунком сума яких складає 7000 грн.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2025 року позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Непийводи К.В. надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, у якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача зазначає, що спочатку право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон плюс» на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. Однак, звертає увагу суду, що кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено 29.01.2021. Тобто, правовідносини за Кредитним договором між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс», у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином, а отже на час укладення даного договору у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором. Водночас, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах. На думку сторони відповідача, відступлення майбутніх вимог чинне законодавство не забороняє, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. Представник відповідача вважає, що з огляду на викладене фактично ТОВ «Таліон плюс» не могло відступити ТОВ «Онлайн фінанс», а ті в свою чергу ТОВ «Юнік Капітал» право вимоги за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021, оскільки у самого ТОВ «Таліон плюс» було відсутнє таке право грошової вимоги.

Представник відповідача зазначає, що як вбачається із позовної заяви, право вимоги за кредитним договором спочатку було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», потім ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», і потім до ТОВ «Юніт Капітал», втім позивачем не надано усіх платіжних інструкцій сплати фінансовими компаніями коштів за Договорами факторингу, як того вимагає Закон.

Щодо нарахованих процентів за користування крдитними коштами, сторона відповідача зазначає, що з матеріалів справи, сума в розмірі 31070 грн за користування кредитними коштами нарахована поза межами користування кредитом, тому є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. При цьому, враховуючи, що відповідачем на користь ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було сплачено на погашення заборгованості 4700 грн, представник відповідача вважає, що стягненню з відповідача на користь первинного кредитора підлягав залишок заборгованості за тілом кредиту в сумі 5330,00 грн (10 000 грн тіло кредиту-4700 грн сплачені відповідачем кошти по кредитному договору + 30,00 грн (заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом) =5330,00 грн.

Підсумовуючи, сторона відповідача просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.03.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача вважає, що ними надано беззаперечні докази того, що саме відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та прийняв зобов`язання на себе. Розрахунки заборгованості, надані попередніми кредиторами й позивачем є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими відповідач ознайомився до укладення Кредитного договору № 121348918 від 29.01.2021 та підписанням електронним одноразовим ідентифікатором підтвердив і погодився з умовами даного Договору.

Щодо доведеності факту відступлення грошової вимоги, представник позивача зазначає наступне.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Представник позивача зазначає, що з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Відповідно до умов договору, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 28/1118 01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

01.06.2021 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "Таліон Плюс" складено та підписано Реєстр прав вимоги №136 за яким передані (відступлені) права вимоги до Відповідача за Кредитним договором № № 121348918 від 29.01.2021. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 01.06.2021, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги №136. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Даний реєстр укладено після виникнення кредитних правовідносин з Відповідачем, а не є майбутнім, як помилково вважає його представник.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021. Таким чином, згідно з витягом з Реєстру боржників від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 41070 грн.

04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Позивачем (ТОВ «Юніт Капітал») укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 41070,00 грн.

Представник позивача зазначає, що дані обставини та докази спростовують висновки відповідача про те, що позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки вказані права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 01.06.2021, тобто через п`ять місяців після укладення Кредитного договору № 121348918 від 29.01.2021, а сам лише факт укладення Договору факторингу між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Щодо оплати договорів факторингу, представник позивача зазначає, що вимоги до договору факторингу відповідають ст. 1077 ЦК України. Позивач не акцентує увагу на даному питанні, оскільки оплата за договором про відступлення права вимоги не є предметом позову. З огляду на зазначене вище, у випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні.

Сторона позивача вважає, що посилання відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу, є нікчемними.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 121348918 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит на суму 10000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору (а.с. 47).

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 29.01.2021 року о 21:42:13, що підтверджується Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (зворот а.с. 20).

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем Кредитного договору є Заявка на отримання грошових коштів в кредит від 29.01.2021 року, яка заповнена ОСОБА_1 (а.с. 20).

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 29.01.2021 року та Довідкою про зарахування коштів (а.с. 21).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 25-26).

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (зворот а.с. 27).

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 28-29).

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року (зворот а.с. 30).

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії Договору до 31 грудня 2023 року (зворот а.с. 30).

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії Договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 31).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №96 від 01.09.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 28190 грн (зворот а.с. 31).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01 (а.с. 33-34).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до Договору факторингу №05/0820-01, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 41070 грн (а.с. 36).

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (а.с. 38-39).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41070 грн (зворот а.с. 40).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021 року, у нього виник борг по поверненню кредиту на загальну суму 41070 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 10000 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам - 31070 грн.

На виконання ухвали Теплицького районного суду Вінницької області АТ КБ «Приват Банк» надало інформацію, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку згідно виписки по рахунку за період 29.01.2021- 03.02.2021 року дійсно було зарахування коштів у сумі 10000 грн. Номер телефону, НОМЕР_4 - є фінансовим, номер телефону НОМЕР_4 знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) частина 1 ст. 610 ЦК України.

Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові ВС № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає наступне: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку. вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа...».

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

Таким чином, суд вважає доведеним, що сторони узгодили розмір кредиту (позики), грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення Договору № 121348918 від 29.01.2021 року на відповідних умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV837DA.

Щодо тверджень сторони відповідача про відсутність у ТОВ «Юніт КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором №121348918 від 20.01.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що договором факторингу встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога).

При цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних реєстрах прав вимоги.

При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.

Отже, долучені до справи договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорено, а тому і підлягають до виконання.

Позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача, оскільки строки укладених договорів факторингу подовжено відповідними додатковими угодами, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи. Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив право вимоги за вищевказаним кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» передало право вимоги на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останній передав право грошової вимоги позивачеві, а, відтак, позивач, як черговий правонаступник кредитора, набув право вимоги за кредитним договором №121348918 від 20.01.2021.

Враховуючи те, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а відповідач не надав, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по кредиту.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

ТОВ «Юніт Капітал» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Пунктом 1.4.1 Договору № 121348918 від 29.01.2021 року встановлено, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 відсотків річних, що становить 0,01 % від суми Кредиту за кожний день користування Кердитом. У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, застосовується індивідуальна процентна ставка в розмірі 563,36 % річних, що становить 1,54 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Пунктом 1.4.3 передбачено, що уразі користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Тобто, сторонами було погоджено, що датою виконання Договору у випадку понадстрокового користування кредитними коштами Позичальником, є фактична дата його повернення, а тому Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що строк дії цього Договору, обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п. 1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3 та п. 1.7 Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дії Договору діють до повного їх виконання.

Пункт 4.3 Договору передбачає, що Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 1.4.1 Договору, нарахування відсотків здійснювалось за такою формулою:

10 000,00 грн. (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*0,01 (процентна ставка)/100= 30,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів).

30,00 /30=1,00 (сума за один день користування кредитом, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» Відповідач здійснив оплату відсотків у розмірі 30,00 грн.

У відповідності до п. 1.4.2 Договору, нарахування відсотків здійснювалось за такою формулою:

10 000,00 грн. (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*1,54 (процентна ставка)/100= 4620,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів).

4620,00/30=154,00 (сума за один день користування кредитом, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» Відповідач здійснив оплату відсотків у розмірі 4620,00 грн.

Згідно даних Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", процентна ставка, яка застосовується на період продовження строку становить 1,24%.

Нарахування відсотків здійснено за такою формулою:

10 000,00 грн. (сума виданого кредиту)*30 (строк Кредиту)*1,24 (процентна ставка)/100= 3720,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів)

3720,00/30=124,00 (сума за один день користування кредитом, що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Як вбачається з розрахунку, 03.05.2021 Відповідачу нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

У відповідності до п. 1.7.2. Договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

10 000,00 (сума виданого кредиту)* 2,30 (процентна ставка)/100 = 230,00 грн (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду, що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»).

Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин.

Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, згідно п. 4.3 Кредитного договору Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Розрахунок Позивача судом перевірено, відсотки нараховано у відповідності до умов Договору, підписаного Відповідачем, що спростовує доводи його представника у цій частині.

Враховуючи, що отримані кредитні кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 41070 грн, де заборгованість по тілу кредиту - 10000 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 31070 грн.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України, і стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року про надання правової допомоги; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956, Акт прийому - передачі наданих послуг, Додаткова угода №25770525694 до договору про надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження), невеликий обсяг досліджуваних доказів, виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5 000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 5 000 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 121348918 від 29.01.2021 року, в розмірі 41070 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ТОВ «Юніт Капітал», адреса: вул. Рогнідинська, 4 А, оф. 10, м. Київ, Київська область, 01024; код ЄДРПОУ 43541163.

Представник позивача адвокат Роговець Олексій Віталійович, адреса: проспект Воскресенський 5 м. Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник відповідача адвокат Непийвода Катерина Вікторівна, місцезнаходження: вул. Василя Стуса, 8Б м. Вінниця Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №8/24 від 21.08.2024 року.

Повний текст рішення складено 06.02.2026 року.

Суддя