Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №203/5090/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2011/26 Справа № 203/5090/25 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 23.09.2023 року між сторонами за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1276-5020. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4678, для підписання кредитного договору №№1276-5020 від 23.09.2023 року. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4300,00 грн.; строк кредитування 300 днів; знижена процентна ставка 2,50% в день, стандартна процентна ставка 3,00% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору,ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 17.06.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 21500 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 4300 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 17200 грн.

Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1276-5020 від 23.09.2023року у розмірі 21500 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 4300 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 17200 грн, також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» у позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1276-5020, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію із сумою кредиту 4300,00 грн, строком кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, датою повернення кредиту - 18.07.2024р., зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом.

У вказаному договорі зазначено, що укладення цього договору відбувається в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1276-5020, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 17.06.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 21500 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 4300 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 17200 грн. .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено зарахування на користь відповідача кредитних коштів .

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (пункт 26)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору (позики) обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту (позики), в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Як вже було встановлено матеріалами справи, що 23.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1276-5020, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію із сумою кредиту 4300,00 грн, строком кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, датою повернення кредиту - 18.07.2024р., зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою ставкою 3,00% за кожен день користування кредитом.

Пункт 1.1. укладеного між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1276-5020 від 23.09.2023 року, визначає базовий період сплати відсотків як проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої з урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця. Проценти за користування кредитом - грошові кошти, які згідно Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю за користування Кредитом. Нарахування Процентів здійснюється за процентними ставками, що визначені у Договорі.

Пунктом 3.11 передбачено, що сторони узгодили, що Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) Позичальнику підписаний Договір у Особистий Кабінет Позичальника та на його електронну адресу annaminichenki@gmail.com .

Пункти 4.7. - 4.9 Договору визначають, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за пільговою та/ або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Базовий період складає 21 календарних днів та починається з дати надання/ видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 4.12. Договору, Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 18.07.2024 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:

- стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/ або Пільговою ставкою);

Пунктом 4.13. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає двісті сімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят п?ять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів).

Пунктом 4.14 Договору визначено, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає 43 000,0 грн, та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.

Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4678.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4300 грн. підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1276-5020 від23.09.2023 р. за допомогою системи LIQPAY ID платежу - 2369197027, канал LigPay, дата видачі -23.09.2023, сума - 4300 грн, номер договору - 1276-5020 на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 , яка останнім була указано у кредитному договорі, а отже доводи скарги, що неможливо встановити власника картки є безпідставними.

В той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач підписавши за допомогою електронного одноразового ідентифікатора кредитний договір, погодився з усіма істотними умовами кредитування, які були передбачено у вказаному договорі.

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості самостійно подати докази на підтвердження того, що картковий рахунок на який перераховано кредитні кошти не належить йому на спростування доводів позивача, однак, не зробила цього.

За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб`єкта - кредитора, зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, а тому колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належними та допустимими доказами підтвердило укладання з відповідачем кредитного договору №1276-5020 від 23.09.2023 року та отримання останнім кредитної суми у розмірі 4300 грн. та через невиконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмірі 21500 грн, як складається з тіла кредиту - 4300грн., та відсотків -17200 грн.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» пропорційно розміру задоволеного позову витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 141, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2025 рокускасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1276-5020 від 23.09.2023 р., в розмірі 21500 грн, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 4300 грн;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 17200 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 лютого 2026 року.

Судді: