Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №205/8594/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/412/26 Справа № 205/8594/24 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Гладкої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в місті Маріуполі ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складалась із квартири АДРЕСА_1 . Спадкова справа була відкрита приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скоробогатько О.В.

Відповідно до листа № 25250/23815-23-24/15.1 від 08.05.2024 року наказом східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.05.2022 № 50/В «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріального Маріупольського районного нотаріального округу Скоробогатька Олександра» діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_5 по Маріупольському районному нотаріального округу Донецької області припинена з 30.05.2022 року.

За життя був складений заповіт, відповідно до якого спадкове майно після смерті ОСОБА_4 успадковувала ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 була одружена за ОСОБА_2

24.01.1992 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний. Однак, ОСОБА_4 мешкала разом із ОСОБА_1 , та фактично здійснювала не тільки догляд, а й утримувала квартиру. У ОСОБА_4 було два племінника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи зазначене, позивач просила суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.02.1994 року, загальною площею 17,4 м.кв., за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в особі представника: адвоката Гайтан Катерини Анатоліївни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування — відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків), після смерті якої відкрилась спадщина (а.с. 30).

Відповідно до Витягу МБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 5813422 від 13.12.2004 року, на підставі свідоцтва про право власності, ОСОБА_4 належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 45).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Приватним нотаріусом Скоробогатько О.В. 10.11.2021 року заведено спадкову справу за №84/2021 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 180).

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), Приватним нотаріусом Скоробогатько О.В. 10.11.2021 року зареєстровано Заповіт (номер у спадковому реєстрі 62097586, бланк НМХ 420468, номер в реєстрі: 247;248) (а.с. 200).

Водночас, листом приватного нотаріуса Киїівського міського нотаріального округу Скоробогатько О.В. №23/01-16 від 06.05.2025 року суд інформовано про те, що надати копію Заповіту складеного від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо, у зв`язку що всі документи нотаріального діловодства та архіву не збереглися внаслідок бойових дій, які відбулися на території міста Маріуполя.

Також судом встановлено, що згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , 24.01.1992 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 27).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частиною третьою статті 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У цій справі спір виник щодо оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцем на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

На момент звернення позивача до суду стаття 11-1 Закону 1207-VII діяла в редакції, відповідно до частини п`ятої якої вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

Згідно з частиною першою статті 11-1 Закону 1207-VII у вказаній редакції положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону 1207-VII у вказаній редакції для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом першим підпункту 2.8 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок, в редакції, чинній на момент розгляду касаційної скарги), якщо спадщина була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець для завершення спадкування, продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця.

Абзац перший підпункту 2.8 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку доповнений наведеними змінами згідно з наказом Міністерства юстиції від 18 вересня 2023 року № 2985/5 та остаточно унормовує процедуру оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцем на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Маріупольського району (за винятком с. Заїченко, с. Пікузи) є тимчасово окупованою територією з 05 березня 2022 року, тому положення статті 11-1 Закону 1207-VII застосовуються до спадщини, відкритої та прийнятої, але не оформленої на території м. Маріуполя до початку тимчасової окупації.

Отже, спадкоємець може звернутися із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, в будь-якому місті на території України (вільній від окупації), до державного або приватного нотаріуса.

Такий висновок щодо застосування статті 11-1 Закону 1207-VII сформульований Верховним Судом у постановах від 28 червня 2023 року в справі № 524/1413/22 (провадження № 61-4877св23), від 13 листопада 2023 року в справі № 638/7337/21 (провадження № 61-10629св23).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2025 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сахова М.А. відмовила у вчиненні нотаріальної дії — видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що розташована за адресою: квартира АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю у спадкоємця підстав для завершення спадкової справи, відкритої до початку воєнного стану, з видачею свідоцтва про право на спадщину не за місцем відкриття спадкової справи, а саме: відсутністю у спадкоємця необхідного для видачі свідоцтва про право на спадщину документа — заповіту, посвідченого спадкодавцем, неможливо встановити коло спадкоємців .

Окрім того, 10 листопада 2021 року за №84/2021, номер у спадковому реєстрі 68625524 приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу Донецької області Скоробогатько О.В. заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак матеріали спадкової справи до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавалися, встановити їх місцезнаходження та стан збереження неможливо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суд позбавлений можливості з`ясувати коло спадкоємців, які прийняли спадщину, дійсну форму спадкування ОСОБА_1 і порядок закликання позивача до спадкування, що також не дозволяє визначити й правове регулювання спірних спадкових правовідносин.

Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.п «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08 травня 2025 року — залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Вступна та резолютивна частини проголошена 04 лютого 2025 року.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: