Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №214/6702/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/210/26 Справа № 214/6702/25 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови 23 червня 2025 року, о 16 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Део Ланос», н/з НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Волонтерів у м. Кривому Розі, без передбаченого конструкцією транспортного засобу заднього захисного пристрою, чим порушив п. 31.4.7 (е) ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці. Стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржено її в апеляційному порядку з пропуском строку оскарження. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копія постанови суду йому не вручалася, а про розгляд справи без його участі він дізнався лише 20 жовтня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Також зазначає, що у цей період проходив тривале лікування, що об`єктивно перешкоджало своєчасному поданню апеляційної скарги. Зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, оскільки справа була розглянута за його відсутності, попри подане ним клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з перебуванням на прийомі у лікаря. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання 20.08.2025 року, а також що він не подавав заяви про отримання електронних повісток. Зазначає, що суд першої інстанції не вжив належних заходів для всебічного та повного з`ясування обставин справи і не забезпечив йому можливість реалізувати право на захист та надання доказів. Вказує, що для притягнення до адміністративної відповідальності необхідна наявність належних і допустимих доказів події та складу адміністративного правопорушення, які, на його думку, не були належним чином досліджені судом. Зазначає, що не погоджується із суворістю призначеного покарання у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки суд не врахував його майновий стан, статус учасника бойових дій, отримані поранення та обставини лікування. Вказує, що позбавлення права керування транспортним засобом призведе до втрати роботи та джерела доходу. Зазначає, що визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, однак просить змінити призначене покарання та застосувати до нього адміністративний арешт строком на п`ять діб. Просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити постанову суду першої інстанції в частині призначення покарання.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону судом першої інстанції належним чином не дотримані.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував обставини справи, та не надав належної оцінки наданим доказам, що потягло передчасний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеофайли, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Проте на відео не встановлено, чи перебував він пристебнутим передбаченим конструкцією транспортного засобу засобом захисного пристрою.

На відеозаписі зафіксовано повідомлення працівниками поліції ОСОБА_1 у вчиненні іншого адміністративного правопорушення, та виявлення ознаків сп`яніння та подальше спілкування працівників поліції не пов`язаного з адміністративним правопорушенням викладеному у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №370747 від 23.06.2025 року, який наразі є предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд вважає, що наявний відеозапис не може бути визнаний доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки він не містить фіксації факту, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без пристебнутого засобу захисного пристрою.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.247, ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя