Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №600/1136/24-а — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 600/1136/24-а

адміністративне провадження № К/990/41868/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №600/1136/24-а

за позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Закарпатської митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 (суддя Анісімов О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 (головуючий суддя Смілянець Е.С., судді: Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.),

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» (далі також – позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі також – відповідач, митний орган), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000191/1 від 11.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку відповідача, не підтверджували вартості, так як містили розбіжності та не були усунуті шляхом подання всіх додатково витребуваних документів є необґрунтованим, оскільки такі доводи спростовуються доданими до матеріалів справи первинними документами, які також були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Ухвалою суду від 15.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025, позов задоволено повністю.

В ході розгляду справи судами встановлено, що Підприємство подало до Закарпатської митниці Держмитслужби України митні декларації від 11.11.2023 №23UA305160037380U5, від 11.11.2023 №23UA305160037421U4, від 12.11.2023 №23UA305160037472U6, від 12.11.2023 №23UA305160037473U5, від 14.11.2023 №23UA305160037657U7, від 15.11.2023 №23UA305160037839UO, від 15.11.2023 №23UA305160037837U2, від 18.11.2023 №23UА305160038258U0, від 21.11.2023 №23UA305160038560U4, від 24.11.2023 №23UA305160038982UO, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

За результатами розгляду митних декларацій Закарпатською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2023/000190/1 від 11.11.2023, №UА305000/2023/ 000191/1 від 11.11.2023, №UА305000/2023/000192/1 від 12.11.2023, №UA305000/2023/000193/1 від 12.11.2023, №UA305000/2023/000194/1 від 14.11.2023, №UA305000/2023/000196/1 від 16.11.2023, №UA305000/2023/000197/1 від 16.11.2023, UА305000/2023/000199/1 від 19.11.2023, №UА305000/2023/000200/1 від 21.11.2023, №UA305000/2023/000201/1 від 25.11.2023.

Згідно рішень про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає те, що в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58. 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;

3) ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищезазначене, у рішеннях про коригування митної вартості товарів констатовано, що митна вартість товару визначена за резервним методом.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару.

У зв`язку з прийнятими рішеннями про коригуванням митної вартості товару, Закарпатською митницею було сформовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, Підприємство звернулося до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усі належні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, що відповідно свідчить про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилася Закарпатська митниця та подала касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку), а саме застосування апеляційним судом норм ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58-63 Митного кодексу України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного суду від 18.05.2022 у справі №620/1735/20 та від 28.09.2020 у справі №520/2133/19; пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на пункт 3 частини третьої статті 353 КАС України (справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою).

Закарпатська митниця зазначає, що ні копію позовної заяви, ні ухвалу про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку вона не отримувала. Відомості про отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі з додатками з офіційної електронної скриньки відсутні, а про існування цієї справи митниці стало відомо лише після отримання рішення суду. Зауважує, що Закарпатська митниця має зареєстрований кабінет в підсистемі «Електронний суд», однак жодних відомостей про справу у електронний кабінет не надходило. Вказує, що зазначений у позовній заяві відповідач – Закарпатська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337207) припинила здійснення митного контролю з 01.07.2021, а з 23.04.2024 була припинена як юридична особа. За вказаним у позовній заяві кодом ЄДРПОУ 43337207 не зареєстровано жодного користувача підсистемою «Електронний суд», що відповідно до чинних на дату відкриття провадження у справі норм КАС України зобов`язує суд надсилати судові рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що судом першої інстанції зроблено не було.

Також Закарпатська митниця зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, відповідно до яких обов`язок довести задекларовану митну вартість покладено на декларанта, який при митному оформленні задекларованого товару зобов`язаний надати документи за переліком згідно ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган у свою чергу вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах тощо. В разі ненадання декларантом документів на підтвердження задекларованої митної вартості, контролюючий орган приймає рішення про коригування митної вартості. Оскільки у спірних правовідносинах подані до митного оформлення документи не дозволяли належним чином перевірити числове значення задекларованої митної вартості товару, апеляційний суд мав би врахувати зазначені висновки Верховного Суду та погодитися з доводами апелянта щодо правомірності його дій та визначення митної вартості спосіб, передбачений ст.57 МК України.

Верховний Суд ухвалою від 03.12.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у цій справі.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Виходячи із порушених в касаційній скарзі питань, які поставлені перед судом касаційної інстанції, першочерговою є перевірка дотримання судами норм процесуального права, оскільки митний орган посилається на наявність обов`язкової підстави для скасування судового рішення, яка передбачена пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною першою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Процесуальні питання вручення судового рішення врегульовані статтею 251 КАС України (у редакції, що була чинною на момент відкриття провадження у справі), відповідно до частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.

Відповідно до частини четвертої статті 18 КАС України ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно з частиною п`ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС, а з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення ЄСІТС - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення визначено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункт 8 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Положення адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 24 розділу ІІІ Положення передбачено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

За приписами пункту 37 розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження у справі, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Пунктом 42 розділу ІІІ Положення передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, формування рішення суду в автоматизованій системі діловодства судів та направлення рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету, зокрема, суб`єкта господарювання, який є учасником справи.

Водночас, згідно з пунктом 43 розділу ІІІ Положення до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Підпункт 5.5 розділу І Положення дає визначення поняття «ідентифікаційні дані особи» - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).

Отже, за змістом наведених норм суд використовує функціонал підсистеми «Електронний суд», зокрема щодо направлення і вручення судових рішень, через автоматизовану систему діловодства суду. Ці системи є нерозривно пов`язаними і функціонують в автоматичному порядку, однак, для забезпечення досягнення мети, з якою ЄСІТС було впроваджено у роботу суду, вагоме значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, коли такі вносяться працівником суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №340/9054/21.

Відповідно до матеріалів справи, у суді першої інстанції усі процесуальні документи подавалися позивачем в паперовій формі, відповідно, ідентифікаційні дані осіб підлягали внесенню до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції направив відповідачеві копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву на зазначену в позовній заяві адресу електронної пошти zk.post@customs.gov.ua.

Відомостей про отримання відповідачем вказаних документів матеріали справи не містять.

Митний орган в касаційній скарзі, що також зазначалося і в апеляційній скарзі, наполягав на тому, що копію ухвали та позовної заяви не отримав, а за зазначеним у позовній заяві кодом ЄДРПОУ відповідача електронний кабінет в підсистемі Електронний суд не зареєстровано.

Суд апеляційної інстанції жодної оцінки таким доводам митного органу не надав; чи вручено відповідачеві копію ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та позовну заяву у передбачений КАС України спосіб не з`ясував, та чи адреса електронної пошти, на яку суд першої інстанції надіслав копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву, є офіційною електронною адресою у значенні, вжитому в частинах п`ятій, шостій статті 251 КАС України та пункті 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС, не встановив.

Наявні ж у матеріалах справи відомості не дають обґрунтованих підстав для ствердження про вручення відповідачеві ухвали суду про відкриття провадження у справі та додатків до неї у встановлений процесуальним законом спосіб.

Суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, за якою якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22).

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою зазначеної статті встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, касаційна скарга Закарпатської митниці підлягає задоволенню, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 – скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Закарпатської митниці задовольнити частково.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 скасувати, а справу №600/1136/24-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева В.В. Хохуляк