Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №380/21427/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 рокуСправа № 380/21427/24 пров. № А/857/19887/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Приватного підприємства «ПОІНТНЕТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року (суддя Карп`як О.О., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Приватне підприємство «ПОІНТНЕТ» (далі – ПП) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – Головне управління), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління від 17.10.2024 №30986/6/13-01-04-07 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП (далі – Рішення);

зобов`язати відповідача поновити в реєстрі платників єдиного податку запис про реєстрацію ПП платником єдиного податку з 30.09.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі вказує, що у ПП наявні види діяльності, які та не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, зауважив, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов`язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що декларування позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК видів господарської діяльності, за кодом КВЕД 61.90 визначені інші види діяльності, які не заборонені для застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 10.07.2024 Головне управління звернулось до ПП з листом №20744/6/13-01-04-07 «Про надання інформації», яким позивачеві запропоновано внести зміни щодо виключення зі статутних, реєстраційних даних КВЕД 61.10 (діяльність у сфері проводового зв`язку) та КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» або подати заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.73).

16.09.2024 позивач у відповідь скеровано лист №1009/24-01, в якому зазначено, що ПП не здійснює діяльності за вказаними у статті 291 ПК видами, а тому відсутні правові підстави для вчинення дій, котрі запропоновані в листі Головного управління від 10.07.2024 за №20744/6/13-01-04-07 (а.с.74).

Відповідачем проведено камеральну перевірку ПП щодо неможливості застосування юридичними особами спрощеної системи оподаткування, у яких основний вид діяльності відповідає класу 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку та класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

За результатами камеральної перевірки складений Акт про результатами камеральної перевірки від 25.09.2024 №39856/13-01-04-07/38424863 (далі Акт). Згідно з висновками Акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про наявність в ПП видів діяльності, які відповідають класу 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Враховуючи наведене ПП порушено підпункт 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291, підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК, реєстрація платника єдиного податку буде анульована з 01.10.2024 згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК (а.с.77-79).

02.10.2024 за №0210/24-01 позивачем подано заперечення до Акта про результати камеральної перевірки на адресу відповідача.(а.с.80-83).

16.10.2024 листом за №30707/6/13-01-04-07 Головним управлінням повідомило, що постійно діюча Комісія з розгляду спірних питань Головного управління вирішила: заперечення ПП на Акт прийняти до уваги, однак, відхилити наведені в ньому аргументи (а.с.85).

17.10.2024 відповідачем на підставі Акта, прийняло Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Зазначено, що датою анулювання реєстрації є 30.09.2024 (а.с.72).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК ( в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Абзацом 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Як видно з матеріалів справи, Головне управління прийняло Рішення. Передумовою прийняття Рішення є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному Акті.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пунктом 62.1 статті 62 ПК податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК У визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача. Суд повторює, що відповідачем була проведена камеральна перевірка щодо порушення позивачем умов застосування спрощеної системи, за результатами якої складений Акт про результати камеральної перевірки.

Таким чином, Рішення прийняте Головним управлінням з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для його скасування.

Крім того, суд враховує, що відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ПП є: 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

З 01.01.2022 набув чинності Закон України «Про електронні комунікації» (далі – Закон №1089-IX), згідно з яким визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про телекомунікації» (далі – Закон №1280-IV), Закон України «Про радіочастотний ресурс України».

Відповідно до статті 16 Закону №1089-IX суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

У відповідності до частини першої статті 17 Закону №1089-IX реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами) в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (далі НКЕК) від 20.04.2022 № 30 Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за № 502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

У Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надане таке визначення послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) – послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.

Відповідно до Орієнтовного переліку видів електронних комунікаційних послуг постачальник електронних комунікаційних послуг може надавати послугу технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.S1), що, за визначенням, означає послугу з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

З рішення НКЕК №4-209/09 від 11.01.2013 вбачається, що ПП є постачальником електронних комунікаційних послуг та включений до реєстру за № 3003. Як видно з витягу з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг: ПП включене до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг за № 2347 від 26.12.2022, як постачальник електронних комунікаційних послуг та не включений як постачальник електронних комунікаційних мереж, та надає послуги таких видів:

- код виду електронної комунікаційної послуги IA.S1 - послуга доступу до мережі Інтернет (Послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі: фіксованого зв`язку); статус заявника в реєстрі - постачальник електронних комунікаційних послуг;

- код виду електронної комунікаційної послуги IA.S2 - послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет (Послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена законодавством, та без застосування систем з комутацією каналів. З використанням мережі: фіксованого зв`язку); статус заявника в реєстрі - постачальник електронних комунікаційних послуг.(а.с.86-87).

Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють діяльність з:

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного);

- діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку;

- діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ПП здійснює діяльність за видами, перелік яких визначений підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК.

Сам факт зазначення суб`єктом господарювання здійснення діяльності у межах класу 61.90. не може беззаперечно свідчити про те, що позивачем здійснюється саме діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Відтак, декларування позивачем діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування спрощеної системи оподаткування (єдиний податок) видів господарської діяльності, оскільки крім зазначених у підпункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК видів господарської діяльності, кодом КВЕД 61.90. визначені інші види діяльності (як то наведено вище), які не заборонені для застосування спрощеної системи оподаткування.

НКЕК в рішенні № 170 від 03.04.2024 «Про надання офіційного узагальненого роз`яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг» рекомендує враховувати, що в Законі 1280-IV та в Законі № 1089-ІХ відрізняти визначення терміну «оператор».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1280-IV визначено, що:

оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;

провайдер телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку.

Згідно Розділу 1 статті 2 Закону №1280-IV передбачено, зокрема:

пунктом 70 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що:

оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг;

Пунктом 87 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що: постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг,

Пунктом 85 статті 2 Закону № 1089-IX визначено, що: постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Закон №1089-IX не визначає окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.

В той же час, як зазначено вище, неможливість перебування суб`єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування податкове законодавство пов`язує саме з тим, що суб`єкт господарювання здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Отже, з метою встановлення можливості чи неможливості перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, визначальним є встановлення тих видів діяльності, які здійснює позивач.

На підставі аналізу вищенаведених норм Закону №1089-IX є обґрунтованими доводи позивача, що будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

При цьому, відповідач у справі не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що ПП використовував у своїй діяльності обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж, тощо. Крім того, судом встановлено, що ПП на договірних засадах користується локальною мережею передачі даних та доступу до Інтернет, яка належить оператору електронних комунікацій (на підставі Договору №015-10/12 про надання послуги доступу до інфраструктури телекомунікаційних мереж від 15.10.2012, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП) та отримує послуги з технічного обслуговування та експлуатації вказаної мережі, які надає підприємству оператор електронних комунікацій (на підставі Договору №15-10/12 на технічне обслуговування телекомунікаційних мереж від 15.10.2012 , укладеного між фізичною особою-підприємцем та ПП).

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич