Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №523/386/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/386/26

Номер провадження 3/523/636/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2026 р. суддя Пересипського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши матеріали відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Арциз, місце роботи і посада – заступник начальника територіального центра комплектування та соціальної підтримки - начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 172-15 ч.2 КпАП України,

Встановив:

До суду надійшов протокол серії ОД №827 про вчинення військового адміністративного правопорушення передбаченого, ч.2 ст. 172-15 КУпАП, складений офіцером відділення запобігання і профілактики злочинів та інших правопорушень відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 , за обставинами того, що 04.12.2025 близько 05.30 за адресою: АДРЕСА_2 , на території ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_1 , внаслідок недбалого ставлення до виконання покладених на нього наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 402 від 03.12.2025 обов`язків, в порушення вимог зазначеного наказу, належним чином не було організовано роботу 2 (двох) груп оповіщення 04.12.2025 на території ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до наказу № 402 заступнику начальника центру - начальнику мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковнику ОСОБА_1 визначено завдання щодо організації роботи груп оповіщення на 04.12.2025, а у разі його тимчасової відсутності, вказані завдання покладено на начальника адміністративного відділення - капітана ОСОБА_3 .

В ході перевірки та згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1260-6334 від 15.12.2025 встановлено, що заходи оповіщення 04.12.2025 здійснювали групи оповіщення №№ 1, 2.

Згідно з наказом № 402 склад груп оповіщення №№ 1, 2 визначений у наступному складі:

група № 1:

старший групи - солдат ОСОБА_4 ,

солдат ОСОБА_5 ,

штаб - сержант ОСОБА_6 , солдат ОСОБА_7 ,

група № 2:

старший групи - солдат ОСОБА_8 ,

солдат ОСОБА_9 ,

солдат ОСОБА_10 , старший солдат ОСОБА_11 .

Разом з тим, відповідно до Журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 за номенклатурою 2025 № 12/26 встановлено, що ніхто з членів групи оповіщення №№ 1, 2 не отримував відеореєстратор для здійснення заходів оповіщення 04.12.2025.

Як наслідок недбалого ставлення підполковника ОСОБА_1 до виконання покладених на нього обов`язків - останнім не забезпечено отримання 2 (двома) групами оповіщення (група № 1 та група № 2) ІНФОРМАЦІЯ_4 засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, що в свою чергу передбачено Інструкцією із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації затвердженої наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 № 532 (далі - Інструкція), для виконання покладаних на них обов`язків із здійснення заходів оповіщення 04.12.2025.

В результаті чого 2 (двома) групами оповіщення (група № 1 та група № 2) ІНФОРМАЦІЯ_4 04.12.2025 не здійснювалась відеофіксація спілкування, застосування фізичної сили, сльозоточивого газу відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого представники зазначених груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 також силоміць заштовхнули до службового автомобіля, де продовжували бити та в подальшому викинули зі службового автомобіля під час руху, що створило безпосередню загрозу життю та здоров`ю старшого матроса ОСОБА_12 .

Вищезгадана подія мала місце 04.12,2025 за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 72.

Також, під час моніторингу соціальної мережі “Facebook” було виявлено пост (звернення) Голови правління ТО “Спілка морських піхотинців України” на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 , зі змісту якого підтверджено вищевикладені обставини та додатково встановлено, що 04.12.2025 в АДРЕСА_3 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_12 , під час переміщення з Олександрівської лікарні до військового шпиталю, для проходження військово-лікарської комісії, маючи при собі відповідне направлення, був зупинений та затриманий представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 . Представники ІНФОРМАЦІЯ_4 вимагали від ОСОБА_13 про слідувати з ними. На виконання їхніх вимог останній надав усі необхідні документи, зокрема посвідчення учасника бойових дій, військовий квиток, медичні документи, що підтверджують проходження ним лікування, а також направлення на військово-лікарську комісію.

У зв`язку з відсутністю законних підстав для затримання (доставлення) старшого матроса ОСОБА_12 , останній відмовився прослідувати разом з представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У відповідь на його відмову службові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , у кількості дев`яти осіб, застосували до ОСОБА_13 фізичну силу, сльозогінний газ, спричинили йому тілесні ушкодження та силоміць заштовхнули його до службового автомобіля, в якому продовжували бити останнього.

За вищевказаним фактом, представниками відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, за заявою старшого матроса ОСОБА_12 , 04.12.2025 за № 12025164490000350 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення відносно останнього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, з боку представників ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зв`язку з тим, що підполковником ОСОБА_1 не організовано належним чином роботу зазначених вище груп оповіщення та не забезпечено отримання ними відеореєстраторів, а як наслідок групами оповіщення не здійснювалась відеофіксація спілкування, застосування фізичної сили, сльозоточивого газу відносно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_12 04.12.2025, такі дії призвели, зокрема, до неможливості відображення всіх обставин подій, що відбувались 04.12.2025 між зазначеними групами оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 і старшим матросом ОСОБА_12 .

Своїми діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Згідно його пояснень, що долучені до справи, фактично провину в скоєному визнав.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження факту вчиненого військового адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена письмовими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відтак, з аналізу наведених вище норм законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, в сукупності досліджених доказів вбачається, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

У відповідності до ст.ст. 34,35 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 34, 35, ч.2 ст. 172-15, 245, 251, 252, 268, КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд,

Постановив:

За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Одеській обл./Суворовський р-н/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA848999980313080149000015001; Код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя