Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №523/1818/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/1818/26

Провадження №1-кп/523/1218/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

05.02.2026

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163490000798 від 13.12.2025 року щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Флора Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого низку захворювань (підтверджується документально), маючого посвідчення УБД, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2025р., приблизно о 18год. 30хв., ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, проходячи службу на посаді водія-санітара військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, знаходячись у громадському місці біля будинку №123Б, розташованого по вул. Чорноморського Козацтва у м. Одесі, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, спокою, гідності, здоров`я оточуючих в громадському місці, демонструючи нахабне та зневажливе ставлення до норм громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки, моралі та добропристойності, керуючись особливою зухвалістю в указаному соціальному оточенні та виражаючись словами нецензурної лексики, затіяв словесний конфлікт із ОСОБА_6 на підставі того, що останній залишив (припаркував) свій автомобіль на місці останнього, яке розташоване поруч із вищевказаним будинком.

Після чого, ОСОБА_7 продовжуючи свої умисні хуліганські дії, демонструючи свою зверхність до суспільних відносин та відчуваючи вседозволеність, пішов за місцем свого проживання - до кімнати АДРЕСА_3 , де взяв належну йому довгоствольну вогнепальну нарізну комбіновану зброю типу «карабін» та прагнучи протиставити себе суспільству, показати зневагу до оточуючих в громадському місці, підійшов до вікна та направив вказану зброю у бік ОСОБА_6 та демонстративно здійснив 4 постріли у повітря, після чого, із зазначеною зброєю вийшов на прилеглу територію будинку АДРЕСА_4 та зробив ще 5 пострілів у повітря, після чого, умисно наніс удар кулаком по лобовому склу, належному ОСОБА_6 , автомобілю марки «TOYОТА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим заподіяв йому матеріальної шкоди, тим самим порушив громадський порядок, спокій мешканців будинку та створив обстановку страху та небезпеки особам, які в цей час перебували на вулиці біля будинку.

Вказані дії ОСОБА_5 не були зумовлені будь-якими особистими неприязними відносинами з потерпілим, а носили відверто демонстративний характер, були спрямовані на самоутвердження за рахунок зневаги до оточуючих, супроводжувалися особливою зухвалістю та грубим ігноруванням правил поведінки у громадських місцях.

В подальшому, ОСОБА_5 було затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст.208 КПК України, а його злочинну діяльність було припинено.

В судовому засіданні, ОСОБА_7 повністю визнав свою вину за пред`явленим та викладеним в обвинувальному акті обвинуваченні, крім того, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаному вище обставинах кримінального правопорушення, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у кримінальному провадженні та фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, враховуючи, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження та беручи до уваги, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, при цьому роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини проваджень в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин проваджень, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів кримінального провадження, що характеризують останнього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, та дії вказаної особи кваліфікує за ч.4 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_7 , суд приймає до уваги характер і обставини вчинених кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом враховується особа ОСОБА_5 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, одруженого, маючого низку тяжких захворювань (документально підтверджено), маючого посвідчення УБД, військовослужбовця, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із родиною.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у потерпілого до обвинуваченого претензій матеріального характеру, у зв`язку із відшкодуванням останнім раніше заподіяної матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженні, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою раніше не судимою, вперше вчинив кримінальне правопорушення та притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, одруженого, маючого низку тяжких захворювань (документально підтверджено), маючого посвідчення УБД, військовослужбовця, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де проживає разом із родиною, враховуючи наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність у потерпілого до обвинуваченого претензій матеріального характеру, у зв`язку із відшкодуванням останнім раніше заподіяної матеріальної шкоди та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, беручи до уваги суспільну небезпеку та характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, приймаючи до уваги заяву потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої, останній просить призначити покарання обвинуваченому відповідно до вимог Законодавства України, і з цього приводу покладається на розсуд Суду, з метою запобігання вчиненню останнім нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 та недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень, можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді позбавлення волі з випробуванням (із застосуванням ст.75 КК України).

В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, передбаченого санкцією ч.4 ст.296 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.

Для проведення експертизи залучались експерти, у зв`язку із чим, процесуальні витрати необхідно покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік із покладанням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_5 змінити із застави на особисте зобов`язання. Заставу в розмірі 121120гривень, сплачену згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ КБ «Приватбанк» від 15 грудня 2025 року, внесену заставодавцем ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на рахунок ТУ Державної судової адміністрації України в Одеській області Одеського апеляційного суду, повернути заставодавцю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 5348,40грн., 7131,20 грн., 7131,20 грн., 3565,60 грн. за проведення експертних досліджень - стягнути з ОСОБА_5 в повному обсязі, на користь держави.

Речові докази: 2 магазини від зброї з надписом 5,56 на 10 набоїв; 3 магазини від зброї з надписом 5,56 на 30 набоїв; 141 патрон виявлений у великому кармані сумки; 71 патрон виявлений в маленькому кармані сумки; 21 патрон з надписом «9 мм РА»; металевий предмет схожий на складову частину зброї; картонну коробку з патронами в кількості 20 одиниць з надписами «GGG REM»; картонну коробку з патронами в кількості 20 одиниць з надписами «20 CRTG 5.56 mm.»; карабін, пістолет; картонну коробку з патронами в кількості 20 одиниць з надписами «NORMA 223 RЕM»; 2 патрони з надписами «NORMA 223 RЕM» - повернути за належністю ОСОБА_5 , арешт накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 18.12.2025р. на вказані речі – скасувати;

- 9 гільз від патронів; патрон з подряпинами від каналу ствола; залишок від кулі; змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 на марлеві тампони – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси до Судової палати по кримінальних справах Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.

Копії вироку вручити під розписку учасникам судового засідання, а також надати іншим заінтересованим особам.

Суддя ОСОБА_1