Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №522/733/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/733/26

Провадження № 3/522/1112/26

04 лютого 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2026 року о 01 годині 16 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 84, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», результат огляду виявився позитивний та склав 2,09 ‰ проміле, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання вини та розгляд справи без його участі.

За даних обставин, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 , а також викладені обставини підтверджуються:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563760 від

11.01.2026 року;

-довідкою про те, що станом на 15.01.2026 року ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягнення за ст. 130 КУпАП;

-довідкою про те, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 15.01.2026 року, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

-роздруківкою приладу «Drager Alkotest 7510» від 11.01.2026 року, відповідно до якої результат огляду виявився позитивний та склав 2,09 ‰ проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.01.2026 року;

-відео з місця події, долученого до матеріалів справи.

Як вбачається із відеозаписів, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений співробітниками патрульної поліції. В ході спілкування у поліцейських виникли підозри, щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Відповідаючи на запитання співробітника поліції, ОСОБА_1 повідомив, що вживав на передодні алкогольні напої, але не багато, у зв`язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510» або у медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою «Drager Alkotest 7510», результат огляду виявився позитивним та склав 2,09% проміле. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився та погодився із результатами огляду, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Від керування транспортним засобом був відсторонений. Крім того, перед складанням адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 було роз`яснено його права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, суд доходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують її відповідальність на підставі ст. 34 КУпАП, суд визнає щире розкаяння.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов`язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача – UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: К.О. Лагода