Рішення від 23 червня 2025 р. у справі №753/8586/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8586/25

провадження № 2-а/753/55/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Котвицького В.Л.

за участі

секретаря судового засідання Хильченко С.І.,

позивач ОСОБА_1

представника позивача Амірової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 210 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 2022 від 22.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., закриття справи про адміністративне правопорушення, стягнення судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова № 2022 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Постанова мотивована тим, що 16.04.2025 о 14:00 після перевірки документів громадянина ОСОБА_1 стало відомо, що згідно довідки від 31.10.2022 № 3002-7501397752 громадянина ОСОБА_1 взято на облік внутрішньо переміщених осіб, однак станом на 16.04.2025 громадянин не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто за місцем свого перебування).

Відповідно до пп. 1 п. 10-1 додатка 2 "Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних" до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року в редакції від 18.05.2024 року, військовозобов`язані повинні, у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

19.05.2024 набув чинності Закон № 3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким ст. 210 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особовий період.

Тобто, тільки з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" позивачем своєчасно оновлено його військово-обліковий документ через застосунок ІНФОРМАЦІЯ_6, про що на головній сторінці застосунку з`явилася галочка та напис "Дані уточнено вчасно", дата уточнення даних 18.05.2024.

Протягом всього періоду з 24.02.2022 до квітня 2025 року позивач постійно перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2), за місцем роботи проводилась звірка облікових даних з 3 відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2).

Відповідно до довідки від 31.10.2022 № 3002-7501397752 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" в термін до 07.11.2022 він повинен був з`явитися для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Відлік часу щодо відповідальності за порушення ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" і ст. 210 КУпАП (в редакції, чинній до 19.05.2024) почався з 08.11.2022, відповідно, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 07.11.2023.

При цьому, відповідальним виконавцем лейтенантом ОСОБА_3 офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 2022 про адміністративне правопорушення від 16.04.2025, відповідно до якого зазначено, що станом на 16.04.2025 позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач наголошує, що постанова № 2022 від 22.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

До суду 03.06.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначає, що 16.04.2025, після перевірки документів позивача, стало відомо, що згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 3002-7501397752 взято на облік внутрішньо переміщених осіб, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , але на військовому обліку за фактичним місцем проживання не перебуває. Відповідно до абз. 5 п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як особа, яка прибула з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Відповідно до абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, до військового обов`язку громадянина України належить виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

До суду 23.06.2025 надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає те, що ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 19 травня 2024. Отже, до 19.05.2024 норми частини третьої статті 210 КУпАП не існувало, що виключає притягнення позивача до відповідальності за цією нормою. Позивач виконав вимоги підпункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX від 11.04.2024, відповідно до якого громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Позивач своєчасно оновив свої військово-облікові дані через застосунок ІНФОРМАЦІЯ_6, про що на головній сторінці застосунку під написом «військово-обліковий документ» з`явилась позначка та напис «Дані уточнено вчасно», дата уточнення даних 18.05.2024. Відповідач визнає і не оспорює у своєму відзиві факт своєчасного і належного внесення 18.05.2024 позивачем його даних в автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему «Оберіг», в тому числі відомостей про його фактичне місце проживання, номер телефону тощо. Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, позивач протягом всього періоду (як до 24.02.2022, так і після 31.10.2022 - постановки на облік як внутрішньо переміщеної особи, 18.05.2024 - дати оновлення даних військовозобов`язаного на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX) безперервно перебував на військовому обліку, і всі його контактні дані знаходились у розпорядженні відповідних державних органів, в тому числі Міністерства оборони України.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні 24.06.2025 позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена Постанова № 2022 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн. 00 коп.

Постанова мотивована тим, що 16.04.2025 о 14 год. 00 хв. після перевірки документів громадянина ОСОБА_1 стало відомо, що згідно довідки від 31.10.2022 № 3002-7501397752 громадянина ОСОБА_1 взято на облік внутрішньо переміщених осіб, однак станом на 16.04.2025 року громадянин не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто за місцем свого перебування).

Відповідно до пп. 1 п. 10-1 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 р, в редакції від 18.05.2024, військовозобов`язані повинні, у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо перемішеної особи на військовий облік у районному ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем свого перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Суд зазначає що, до 19.05.2024 норми частини третьої статті 210 КУпАП не існувало. Тобто тільки з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Відповідно до вимог Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» позивач своєчасно оновив свої військово-облікові дані через застосунок ІНФОРМАЦІЯ_6, про що на головній сторінці застосунку під написом «військово-обліковий документ» з`явилась галочка та напис «Дані уточнено вчасно», дата уточнення даних 18.05.2024.

Протягом періоду з 24.02.2022 до квітня 2025 року позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2), за місцем роботи проводилась звірка його облікових даних з ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2). Остання звірка була проведена у лютому місяці 2025 року.

Окремої уваги заслуговує та обставина, що відповідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.

Норма ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно керуватися законодавчими актами, які визначають, зокрема правила військового обліку, чинними на момент вчинення порушення.

Абзацом 4 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на дату набуття позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи 31.10.2022) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_5, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних підлягають зокрема, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Водночас Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» до 19.05.2024 року не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку.

Проте з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч. 10 ст. 1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_5; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 7 ст. 1 вказаного Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5).

Частиною 7 статті 38 КУпАП перебачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до довідки від 31.10.2022 № 3002-7501397752 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в термін до 07.11.2022 позивач повинен був з`явитися для постановки на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Тобто відлік часу щодо відповідальності за порушення ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» і ст. 210 КУпАП (в редакції, чинній до 19.05.2024) почався з 08.11.2022 відповідно, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув 07.11.2023.

По завершенні цього терміну стаття 38 КУпАП не встановлює підстав для притягнення до адміністративної відповідальності, тим більше за нормою, введеною до законодавства тільки в 2024 році. Посилання на те, що це правопорушення є триваючим, не ґрунтується на законних підставах, оскільки: по-перше, КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення; по-друге, для притягнення до відповідальності за статтею 210 КУпАП (в редакції, чинній до 19.05.2024) чітко встановлені строки для накладення адміністративного стягнення.

Крім того, станом на 07.11.2023 статтею 210 КУпАП була передбачена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, а також за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період. При цьому за такі порушення була передбачена відповідальність у вигляді штрафу: за частиною першою - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за частиною другою - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З набранням 19.05.2024 чинності Законом України «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку було посилено.

Згідно зі статтею 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

На порушення зазначених норм відповідач взагалі не надав оцінки доводам, викладеним у письмових поясненнях позивача в протоколі № 2022 про адміністративне правопорушення, не виклав їх суть у оскаржуваній постанові і не спростував.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

За таких обставин, у діях позивача був відсутній склад адміністративного правопорушення та відсутня подія правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Постанова № 2022 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, винесена начальником Дарницького районного у м, Києві ІНФОРМАЦІЯ_5 , є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 210, 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 25, 46, 72-77, 90, 160-161, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 210 КУпАП - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 2022 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, винесену 22.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладено штраф у сумі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Л. Котвицький