Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №753/21847/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21847/24

провадження № 2/753/4044/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

29 січня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кулика С.В.,за участю секретаря судового засідання Мірошниченко І.Р., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «ІД Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування позову зазначено, що 16.10.2023 року о 21:00 год. в м. Києві, перехрестя вул. Привокзальна-Харківське шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА К5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Peugeot 301, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ІД ФІНАНС», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.02.2021, отримав механічні пошкодження.

Поставною Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2023 року у справі № 753/19425/23 визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП водія транспортного засобу Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 . На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , була забезпечена в ТДВ «СК «КРЕДО», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № 217145795. ТДВ «СК «КРЕДО» було виплачено ТОВ «ІД ФІНАНС» страхове відшкодування в розмірі 22 499,36 грн. та пеню 1 316,15 грн. Однак, із вказаним розміром страхового відшкодування позивач не погодився і звернувся до ФОП « ОСОБА_3 » з метою визначення вартості матеріального збитку. За результатами огляду пошкодженого транспортного засобу «КІА К5», д.н.з. НОМЕР_1 , ФОП « ОСОБА_3 » підготовлено звіт № 68-D/14/27 від 15.04.2024 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 61190,33 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням зносу з ПДВ складає 36017,22 грн. та вартість матеріального збитку з урахуванням зносу без ПДВ - 31325,18 грн. Після отримання копії вищевказаного звіту, ТДВ «СК «КРЕДО» 16.05.2024 року здійснило доплату у розмірі 8825,82 грн. Таким чином, страховиком виплачено на користь ТОВ «ІД ФІНАНС» страхове відшкодування в загальному розмірі 31325,18 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту (фактичний розмір) транспортного засобу КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням перевищує розмір, який сплачений з боку ТДВ «СК «КРЕДО», з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ІД ФІНАНС» підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (фактичним розміром) та розміром завданого матеріального збитку. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі: 25173,11 грн., яка була розрахована наступним чином: 61190,33 грн. - 36017,22 грн., = 25173,11 ?грн. Де, 61190, 33 грн. - вартість відновлювального ремонту згідно звіту № 68-D/14/27 від 15.04.2024 року; та 36017,22 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3028,00 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.01.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.10.2023 року о 21:00 год. в м. Києві, перехрестя вул. Привокзальна-Харківське шосе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ІД ФІНАНС», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.02.2021, отримав механічні пошкодження.

Поставною Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2023 року у справі № 753/19425/23 винним у вчиненні вищевказаної ДТП визнано водія транспортного засобу Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, не потребують доказуванню обставини, встановлені постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2023 року у справі № 753/19425/23.

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_2 , була забезпечена в ТДВ «СК «КРЕДО», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № 217145795.

Відповідно до звіту № 68-D/14/27 від 15.04.2024 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 61 190, 33 грн., вартість матеріального збитку з урахуванням зносу з ПДВ складає 36 017,22 грн. та вартість матеріального збитку з урахуванням зносу без ПДВ - 31 325,18 грн.

ТДВ «СК «КРЕДО» виплачено на користь ТОВ «ІД ФІНАНС» страхове відшкодування в загальному розмірі 31 325,18 грн.

Оскільки вартість відновлювального ремонту (фактичний розмір) транспортного засобу КІА К5, д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням перевищує розмір, який сплачений з боку ТДВ «СК «КРЕДО», з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІД ФІНАНС» підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (фактичним розміром) та розміром завданого матеріального збитку.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі

№ 359/2309/17).

Крім того, Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові № 686/17155/15-ц від 03 жовтня 2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за решту - безпосередній винуватець.

Окрім цього, Верховний Суд у своїй постанові від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17 дійшов до висновку, що відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка

вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для

їх відшкодування.

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням».

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд

розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи наведене, оцінюючи надані докази та вищенаведені законодавчі норми, беручи до уваги, що страховою компанією ТДВ «СК «Кредо», якою застраховано цивільно-правова відповідальність відповідача було виплачено ТОВ «ІД Фінанс» суму страхового відшкодування у розмірі 36017,22 грн., яка частково покриває суму завданих збитків, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог ТОВ «ІД Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в сумі 25173 грн. 11 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки,

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 12/24 від 21.03.2024 року, додаткову угоду № 1 від 22.03.2024 року, розрахунок № 1 суми гонорару за надану правову допомогу від 13.09.2024 року, акт виконаних робіт № 25 від 02.10.2024 року, платіжну інструкцію про сплату грошових коштів у сумі 16000,00 грн., за надання правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення витрати на правову допомогу є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД Фінанс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІД Фінанс» ЄДРПОУ: 42520510, грошові кошти у сумі 25173,11 грн., на відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судовий збір у розмірі 3028,00 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІД Фінанс», код ЄДРПОУ: 42520510, 03038, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 1, адреса для листування: 02100, м. Київ, вул. Г.Тороповського, 14, оф.28.

Відповідач: ОСОБА_1 : РНОКПП: невідомо, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя: С.В. Кулик