Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №140/3294/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 рокуСправа № 140/3294/25 пров. № А/857/19881/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року (суддя Дмитрук В.В., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУПФ) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.21-25) просив:

визнати протиправним неврахування ГУПФ під час призначення пенсії до страхового стажу періодів роботи з 02.04.1987 - 03.05.1987 - в Ізяславському лісгоспзаг (страховий стаж 1 місяць 1 день), 15.05.1991 по 15.11.1991 - в Цуманському лісгоспзаг (страховий стаж 6 місяців 1 день), період проходження військової служби за мобілізацією з 06.08.2014 по 28.07.2015 (страховий стаж 11 місяців 23 дні), період проходження військової служби за мобілізацією з 25.02.2022 по 31.03.2022 (страховий стаж 1 місяць 4 дні), період роботи в Комунальному підприємстві «Парки та сквери міста Луцька» (далі – КП) з 01.04.2022 по 19.07.2022 (3 місяці 18 днів);

2) зобов`язати відповідача з моменту призначення пенсії - 24.05.2023 зарахувати до страхового стажу періоди роботи та виплачувати в подальшому пенсію з урахуванням наступних періодів роботи: з 02.04.1987 - 03.05.1987 - в Ізяславському лісгоспзаг (страховий стаж 1 місяць 1 день), 15.05.1991 по 15.11.1991 - в Цуманському лісгоспзаг (страховий стаж 6 місяців 1 день), період проходження військової служби за мобілізацією з 06.08.2014 по 28.07.2015 (страховий стаж 11 місяців 23 дні), період проходження військової служби за мобілізацією з 25.02.2022 по 31.03.2022 (страховий стаж 1 місяць 4 дні), період роботи в КП з 01.04.2022 по 19.07.2022 (3 місяці 18 днів).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що перебуває на обліку в органах ГУПФ, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV). Зазначає, що ним при первинному зверненні до відповідача за призначенням пенсії було подано усі документи, які підтверджують наявність відповідного страхового стажу. Отже, вважає, що починаючи з дати призначення пенсії 24.05.2023 відповідач протиправно не зарахував вказані періоди трудової діяльності та військової служби позивача до його загального страхового стажу через, що виплачував йому пенсію в меншу розмірі ніж був повинен.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не звертався у встановленому порядку до ГУПФ із заявою про зарахування до страхового стажу періоди роботи та виплачувати в подальшому пенсію з урахуванням спірних періодів роботи.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з 24.05.2023 перебуває на обліку в ГУПФ, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Під час ознайомлення з пенсійною справою в електронній системі Пенсійного фонду України позивачем було встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано до його страхового стажу: період роботи з 15.05.1991 по 15.11.1991 в Цуманському лісгоспзаг на підтвердження чого було надано трудову книжку; період роботи в 02.04.1987-03.05.1987 в Ізяславському лісгоспзаг на підтвердження чого було надано трудову книжку; військова служба за призовом під час мобілізації з 06.08.2014 по 28.07.2015 у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком, який теж був наданий відповідачу; військову службу за призовом під час мобілізації з 25.02.2022 по 31.03.2022, що підтверджується військовим квитком; період роботи з 01.04.2022 по 19.07.2022 року (3 місяці 18 днів) в КП, відомості про страховий і трудовий стаж міститься у відповідних довідках ок-5 і ок-7, які система Пенсійного фонду України генерує автоматично у разі подачі заяви про призначення пенсії.

08.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою про призначення/перерахунок пенсії.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУПФ 14.03.2025 було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії №032350022928 (далі – Рішення), яке мотивовано тим, що відповідно до абзацу 3 пункту 4 статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Відповідно до аналізу матеріалів пенсійної справи встановлено, що заявнику з 24.05.2023 було призначено пенсію за віком згідно Закону №1058-IV, однак після дати первинного призначення пенсії не минуло 24 місяці, тому заявник набуде право на новий перерахунок після 24.05.2025.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Положеннями частини першої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацу 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Поняття «страховий стаж» введено в дію з 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Основною новацією цього терміну є те, що наявність стажу прямо пов`язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове

державне пенсійне страхування, тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.

Весь трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах. професійно-технічних навальних закладах тощо.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно з пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

У пункті 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, з огляду на наведене, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Спірним у вказаній справі є незарахування до страхового стажу відповідачем при первинному призначенні пенсії позивачу 24.05.2023 періодів роботи з 02.04.1987-03.05.1987, 15.05.1991 по 15.11.1991, періодів проходження військової служби з 06.08.2014 по 28.07.2015, 25.02.2022 по 31.03.2022, періоду роботи з 01.04.2022 по 19.07.2022.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що первинне призначення пенсії позивачу відбулося 24.05.2023.

В Рішенні ГУПФ покликається на абзац 3 пункт 4 статті 42 Закону № 1058-IV, що на думку апеляційного суду в розглядуваному випадку є недоречним з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Стаття 42 Закону № 1058-IV, стосується випадків коли особа після призначення пенсії продовжила працювати та набула певний стаж і звернулася до пенсійного органу із заявою про зарахування набутого стажу після призначення пенсії. Однак згідно наведеної норми, наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки, після здійснення попереднього з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо після призначення пенсії особа не набула 24 місяці страхового стажу, то відповідно такий перерахунок пенсії здійснюється після набуття необхідно страхового стажу.

Проте, в даній справі позивач не просить зарахувати йому страховий стаж, що набути після призначення пенсії, спірні періоди стосуються стажу роботи ще до призначення пенсії, який не був зарахований ГУПФ при її призначенні.

Те що документи про спірні періоди роботи та військову службу долучалися позивачем до заяви про первинне призначення пенсії (трудова книжка; військовий квиток, довідки ок-5 і ок-7) підтверджується матеріалами справи, а саме відповідною заявою про призначення пенсії від 28.07.2023 та витягом із офіційного порталу Пенсійного фонду України, в якому відображено перелік документів, що подавався ОСОБА_1 при зверненні за призначенням пенсії (а.с.55-57).

Відтак, за наведених обставин, ГУПФ при прийнятті Рішення про відмову у перерахунку пенсії застосовано норму Закону, яка не підлягає застосуванню щодо спірних правовідносин, а судом першої інстанції не повно досліджено всі обставини справи та надано неналежну оцінку доводам позивача.

Згідно абзацу 6 пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, інваліда війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Відповідно до висновку Верховного Суду постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 820/1961/18, вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: 1) лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; 2) повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; 3) вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у ході розгляду справи, в тому числі і обранням того способу захисту порушеного права, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Тобто, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18).

З огляду на вищенаведене, для належного та повного захисту порушеного права позивача, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом: визнання протиправним та скасування Рішення; визнання протиправними дій ГУПФ щодо неврахування під час призначення ОСОБА_1 пенсії до страхового стажу позивача періодів роботи: з 02.04.1987 по 03.05.1987, 15.05.1991 по 15.11.1991, 01.04.2022 по 19.07.2022; періодів проходження військової служби за мобілізацією з 06.08.2014 по 28.07.2015, 25.02.2022 по 31.03.2022 та зобов`язання зарахувати вказані періоди роботи та служби до страхового стажу позивача з моменту призначення пенсії та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаних періодів, з 24.05.2023.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову в перерахунку пенсії від 14.03.2025 №032350022928.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неврахування під час призначення ОСОБА_1 пенсії до страхового стажу періоди роботи: з 02.04.1987 по 03.05.1987, 15.05.1991 по 15.11.1991, 01.04.2022 по 19.07.2022; періоди проходження військової служби: з 06.08.2014 по 28.07.2015, 25.02.2022 по 31.03.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати з 24.05.2023 ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 02.04.1987 по 03.05.1987, 15.05.1991 по 15.11.1991, 01.04.2022 по 19.07.2022; періоди військової служби: з 06.08.2014 по 28.07.2015, 25.02.2022 по 31.03.2022 та провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаних періодів, з 24.05.2023.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич