Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №300/836/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 рокуСправа № 300/836/25 пров. № А/857/23789/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року (суддя Бобров Ю.О., м.Івано-Франківськ), -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – ГУПФ), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії, з врахуванням страхового стажу періодів роботи на посаді помічника бурильника з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 та відомостей про заробітну плату за період протягом 2000-2005 років;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах по Списку №2 з 30.12.2024, з врахуванням страхового стажу періодів роботи на посаді помічника бурильника з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005, а також з врахуванням відомостей відображених у довідках про заробітну плату за період з січня 2000 року по березень 2004 року виданої ТОВ «Спец УБР-Туртас» та з квітня 2004 року по січень 2005 року виданої ТОВ «Спец УБР Уват».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправну бездіяльність ГУПФ щодо врахування з 01.01.2025 ОСОБА_1 страхового стажу за період роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 та відомостей відображених у довідках про заробітну плату, виданих ТОВ «Спец УБР-Туртас» і ТОВ «Спец УБР Уват» за період з лютого 2000 року по березень 2004 року та за період з квітня 2004 по січень 2005 при обрахунку пенсії. Зобов`язано ГУПФ зарахувати з 01.01.2025 до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005. Зобов`язано ГУПФ здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 та відомостей відображених у довідках про заробітну плату, виданих ТОВ «Спец УБР-Туртас» і ТОВ «Спец УБР Уват» за період з лютого 2000 року по березень 2004 року та за період з квітня 2004 по січень 2005. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що позивачем порушено порядок звернення за перерахунком пенсії та не подано заяви про перерахунок пенсії встановленої форми. Щодо необхідності врахування спірних довідок, то такі не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відсутня дата реєстрації довідок, невідповідність зазначених сум у них, а довідка за період з 01.01.2004 по 31.03.2004 видана за одним підписом генерального директора. Також відсутня інформація про проведення відрахувань до пенсійного фонду російської федерації із сум заробітної плати. Зазначає, що з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі – Угода), а тому підстави для врахування стажу та довідок про заробітну плату на території російської федерації відсутні.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зарахування періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 до його страхового стажу. Зазначено, що спірні довідки відповідають вимогам законодавства, так як вони видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку, містить печатку підприємства, підписи керівника та головного бухгалтера.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує з 02.01.2011 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Позивач 30.12.2024 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у якій просив, зокрема зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 та відомості про заробітну плату за 2000-2005 роки, згідно поданих довідок при обрахунку пенсії.

23.01.2025 відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для врахування даних довідок. Зазначено, що спірні довідки не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки відсутня дата реєстрації довідок, нарахування районного коефіцієнту і північної надбавки відображені в однакових сумах, а довідка за період з 01.01.2004 по 31.03.2004 видана за одним підписом генерального директора.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом №1058-IV.

За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статі 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Так, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював з 30.01.2000 по 31.03.2004 в ЗАТ «Спец УБР-Туртас» (ТОВ «Спец УБР-Туртас»), а з 01.04.2004 по 31.01.2005 в ТОВ «Спец УБР Уват» на посадах помічника бурильника експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту й газ вахтовим методом, на території російської федерації.

При цьому період роботи з 30.01.2000 по 31.12.2003 у ТОВ «Спец УБР-Туртас» враховано пенсійним органом до страхового стажу позивача.

Вказані записи є послідовними, чіткими, без перекреслень, містять підпис відповідальних осіб та печатки підприємств.

Також, жодних неправильних чи неточних записів саме про періоди роботи позивача, у зв`язку з чим необхідно підтверджувати трудовий стаж, контролюючим органом не виявлено.

Окрім цього, відповідачем також не вказано жодних підстав, за яких таке оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними.

Таким чином, оскільки не встановлено недостовірності або неточності вказаних записів, тому вищезазначене відповідачем не може бути підставою для не зарахування оспорюваного періоду роботи позивача до його трудового стажу.

Враховуючи вказане, є необхідність для зарахування періодів роботи позивача з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 до його страхового стажу.

Щодо врахування відомостей про заробітну плату за період з січня 2000 року по березень 2004 року та з квітня 2004 по січень 2005, згідно поданих довідок, то необхідно звернути увагу на наступне.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за віком). Так, згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом – на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К – страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі – Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Як видно з матеріалів справи, позивач разом із заявою про перерахунок пенсії подав пенсійному органу довідки про заробітну плату від 2004 року, видану ТОВ «Спец УБР-Туртас» та від 31.01.2005 №111, видану ТОВ «Спец УБР Уват».

Вказані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, містить відомості про суми заробітної плати за період з лютого 2000 року по березень 2004 року та за період з квітня 2004 по січень 2005, відповідно. У вказаних довідках зазначено, що заробіток враховується при обчисленні пенсії, а страхові внески до пенсійного фонду перераховувались (а.с.23-24).

Зважаючи на зміст відомостей зазначених у вказаних довідках про заробіток, та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, суд дійшов висновку, що такі довідки відповідають вимогам законодавства, так як вони видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку, містить печатку підприємства, підписи керівника та головного бухгалтера (у довідці від 31.01.2005 №111, виданої ТОВ «Спец УБР Уват»).

Щодо посилань відповідача на те, що у довідці від 2004 року, виданої ТОВ «Спец УБР-Туртас» відсутні дата її реєстрації, підпис бухгалтера, як на підстави для відмови у врахуванні заробітку при обрахунку пенсії, суд зазначає, що такі підстави, за наявності всіх вказаних вище даних у довідці, не є підставою для неврахування її при обрахунку пенсії.

Твердження відповідача про зазначення нарахованого районного коефіцієнту і північної надбавки, що відображені в однакових сумах, на переконання суду є безпідставними, оскільки такі розрахунки проводить сам роботодавець, а у випадку сумнівів, пенсійний орган наділений повноваженнями перевірки даних у довідці.

Відтак, оскільки у спірних довідках зазначено про проведення відрахувань до пенсійного фонду, твердження відповідача щодо не зазначення такої інформації, є безпідставними.

При цьому факт не передання відомостей роботодавцем позивача до пенсійного органу російської федерації не може бути підставою для неврахування даних довідки.

Щодо неможливості врахування вказаних довідок про заробітну плату позивача оскільки вони видані рф, суд зазначає наступне.

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному зарахуванню при призначенні пенсії.

Посилання ж відповідача на відсутність підстав для врахування страхового стажу та довідок про заробіток, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді є безпідставними, з оглядну на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі – Постанова №1328) Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди повинна виконувати зобов`язання, взяті згідно із Угодою.

Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди з 19.06.2023.

Відтак, Угода підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в російській федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

За вказаних обставин, в ході розгляду справи не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених у довідках про заробітну плату від 2004 року, виданої ТОВ «Спец УБР-Туртас» та від 31.01.2005 №111, виданої ТОВ «Спец УБР Уват».

Щодо доводів скаржника про порушення позивачем порядку звернення за перерахунком пенсії, то необхідно вказати, що заява позивача від 30.12.2024 складена у довільній формі. В свою чергу, висвітлюючи питання, яким повинен бути зміст заяви для призначення/ перерахунку пенсії, Верховний Суд, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17, висловив позицію, що заява про призначення/ перерахунок пенсії, подана пенсіонером у довільній формі відповідає вимогам Порядку №22-1.

Так, у цій справі Верховний Суд вказав, що зміст такої заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Суд касаційної інстанції зауважив, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Наведена позиція Верховного Суду дає підстави не погодитися з доводами відповідача, що подана в неналежній формі заява перешкоджає, останньому, в прийнятті рішення про проведення або про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Крім того, відповідь ГУПФ не містить вказівки на те, що заява позивача подана невстановленого зразка та з її змісту неможливо оцінити намір заявника, що перешкоджає її розгляду у встановленому порядку. Більше того відповідачем не повернуто вказану заяву у зв`язку з неналежним її оформленням.

Так, відповідно до змісту даної заяви можна чітко зрозуміти, що позивач просив зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.04.2004 по 31.01.2005 та відомості про заробітну плату за 2000-2005 роки.

При цьому, відповідно до поданого відзиву на позовну заяву відповідач обґрунтовує неможливість врахування спірних стажу та довідок.

Відтак, такі доводи відповідача необґрунтованими.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

О. І. Мікула