Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №752/26547/25
Суддя: Кордюкова Ж. І.
Справа №752/26547/25
Провадження №2/752/4176/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Шененка В.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що відповідач з 1978 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент смерті ОСОБА_4 належала на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями останнього були дружина ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5 .
Відповідачем протягом тривалого часу створювались перешкоди для проживання ОСОБА_5 у квартирі.
ОСОБА_5 звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору користування належною їм на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_2 .
Разом з тим, домовленості щодо порядку користування зазначеною квартирою досягнуто не було.
Позивач перебувала у шлюбі з батьком ОСОБА_4 - ОСОБА_5 .
За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_5 визначено ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .
Вона є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2024, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В.
Водночас, для ОСОБА_2 , так само як і раніше для ОСОБА_5 , відповідачем були створені перешкоди для перебування у квартирі. Вона позбавлена можливості потрапити всередину квартири, проживати у ній. Зокрема, відповідачем було змінено замки до дверей, відмовлено ОСОБА_2 у доступі до квартири.
Просила:
усунути їй перешкоди у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення її до квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути з ОСОБА_3 на свою користь судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
07.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
03.02.2026 відмовлено в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання квартири. Повернуто відповідачу ОСОБА_3 зустрічну позовну заяву та роз`яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вона може звернутися до суду для самостійного розгляду.
23.01.2026 адвокат Головков Є.І., який діє як представник відповідача, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог.
Зазначив, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом на майно, що належало померлому на момент смерті - квартира АДРЕСА_2 .
Спадкоємцями ОСОБА_4 у рівних частинах були його дружина ОСОБА_3 (відповідач) та батько ОСОБА_5 .
Після смерті сина ОСОБА_5 спірним майном не цікавився, жодних пропозицій щодо несення витрат на спадкове майно ОСОБА_3 не висловлював.
У грудні 2021 року ОСОБА_5 через приватного нотаріуса КМНО Голяченко М.В. відправляв на адресу ОСОБА_3 заяву з пропозицією з`явитись 26.11.2021 о 13.00 год. до приватного нотаріуса КМНО Голяченко М.В. для укладання та підписання договору конкретного користування квартирою.
В той же час, 25.11.2021 відповідачці у медичній клініці «Оптимед» було проведено операцію факоемульсифікації катаракти, та протягом декількох днів після її проведення вона не могла повноцінно бачити, читати та розпізнавати надрукований текст, тому вона не могла з`явитись у запропонований ОСОБА_5 час для укладання договору конкретного користування квартирою.
Після цього ОСОБА_5 ОСОБА_3 жодних пропозицій та документів для можливого підписання не відправляв.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем після його смерті була його дружина ОСОБА_2 .
За весь час після успадкування частки квартири ОСОБА_2 , як і її померлий чоловік, квартирою не цікавилась, квартиру не відвідувала, не намагалась потрапити до квартири.
Позивачка не вживала заходів досудового врегулювання спору, не пропонувала прийнятних варіантів користування спірною квартирою, не зазначала якою саме кімнатою у квартирі вона має намір користуватись, що вказує на відсутність реальних намірів проживати у квартирі.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів створення перешкод з боку ОСОБА_3 , та перешкоди у користуванні спірною квартирою ОСОБА_3 фактично не створювались, позивачем не визначено у позові можливий порядок користування спірною квартирою, то і підстави для задоволення позову в судовому порядку відсутні.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Представник позивача підтримав заявлений позов, підтвердив доводи, викладені у позовній заяві.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
03.12.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло С.Ю. видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4 на 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.12.2020 № 235330329 ОСОБА_5 був власником 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченком М.В. видано свідоцтво, в якому зазначено, що ним 12.11.2021 передано ОСОБА_3 заяву ОСОБА_5 , яка містила пропозицію щодо укладення між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договору конкретного користування належною їм на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_2 , та, у зв`язку з цим, пропонувалось ОСОБА_3 з`явитися 26.11.201 о 13:00 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченка М.В. для укладення та підписання згаданого вище договору. Заява була передана шляхом направлення рекомендованого листа з повідомлення про вручення та була отримана особисто ОСОБА_3 15.11.2021.
Відповідно до довідки про коло спадкоємців від 07.11.2023 № 305/02-14/66/2023 після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 була заведена спадкова справа №66/2023. Станом на 07.11.2023 ОСОБА_2 є єдиною особою, яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини станом на 07.11.2023 не надходило.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2024 ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17.
Положеннями ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до вимог ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною першою ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав ( ч.3 ст. 319 ЦК України).
Частиною першою ст.321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності .
Наведені норми законодавства свідчать про те, що співвласник квартири може в будь-який момент вселитися у належну йому квартиру, навіть якщо проти такого вселення заперечує інший співвласник.
Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 761/5115/17.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою та другою ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.
Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач має право користуватись спірною квартирою.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач вказує, що вона хоча і є співвласником спірної квартири, проте не має можливості вселитися до помешкання, оскільки відповідач чинить перешкоди в доступі до нього, зокрема, відповідачем було змінено замки до дверей, відмовлено позивачу у доступі до квартири.
Наведене свідчить про порушення житлових прав позивача внаслідок протиправних дій відповідача.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача про вчинення перешкод їй в користуванні квартирою, а відтак суд, зважаючи на предмет та підставу позову, вважає доведеним наявність перешкод у ОСОБА_12 у користуванні спірним житловим приміщенням, що відповідно до вимог ст. 391 ЦК України дає право останній вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження спірною квартирою шляхом вселення, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати по оплаті судового збору в сумі 968,96 грн. в повному обсязі, оскільки позов задоволено в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення в повному обсязі складено 05.02.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua