Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №704/1333/24 — Тальнівський районний суд Черкаської області

Єдиний унікальний номер: 704/1333/24

Номер провадження 1-кп/704/55/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисниці ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тальне кримінальне провадження №12024250360001232 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тальне Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, освіта базова загальна середня, раніше судимого 03.07.2024 року Тальнівським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт,

за ст.336, ч.2 ст.389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов?язаним, у зв?язку з оголошенням загальної мобілізації на військову службу за мобілізацією відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХII, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 22.05.2022 № 2264-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15.08.2022 № 2501-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 16.11.2022 № 2739-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 02.05.2023 № 3058-1X, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27.07.2023 № 3276-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.11.2023 № 3430-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2024 № 3565-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.05.2024 № 3685-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23.07.2024 № 3892-IX, пройшов 16.09.2024 медичний огляд, за результатами якого військово-лікарською комісією на підставі наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» його визнано придатним до військової служби.

У подальшому 16.09.2024 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , де відмовився від отримання повістки про його виклик на 17.09.2024 о 03 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину НОМЕР_1 , яку йому запропоновано отримати уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 під особистий підпис.

ОСОБА_4 всупереч вимог ст. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до положень якої, під час мобілізації громадяни зобов?язані з?явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105- ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 22.05.2022 № 2264- ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 16.11.2022 № 2739- IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.11.2023 № 3430-IX, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 08.05.2024 № 3685-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23.07.2024 №3892-IX, діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин (з особистих міркувань), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним до військової служби, та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбачену ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від подальшого призову за мобілізацією та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03 год. 30 хв. 17.09.2024 для відправки до військової частини НОМЕР_1 .

Своїми умисними діями ОСОБА_4 порушив порядок комплектування Збройних Сил України, а також вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу», відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов?язані прибути за викликом районного військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних.

Крім того, ОСОБА_4 , засуджений вироком Тальнівського районного суду Черкаської області від 03.07.2024 у справі №704/743/24 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.

Так, розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили від 12.08.2024 вирок Тальнівського районного суду Черкаської області від 03.07.2024 у справі №704/743/24 щодо ОСОБА_4 , який набрав законної сили 02.08.2024, направлено на виконання до Звенигородского районного сектору № 4 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області.

В подальшому, 13.08.2024 року ОСОБА_4 поставлено на облік Звенигородського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області і 23.08.2024 під особистий підпис, ознайомлено із умовами відбування покарання у виді громадських робіт, підставами настання кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України, та відповідно до направлення від 23.08.2024 направлено для відбування покарання до Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради, що знаходиться за адресою: вулиця Соборна, 30Б, місто Тальне Звенигородського району Черкаської області. Цього ж дня, ОСОБА_4 під особистий підпис, посадовими особами КП «Тальне-Сервіс» було проведено інструктаж із техніки безпеки під час виконання громадських робіт відповідно графіку відбування покарання на період часу з 26.08.2024 по 31.08.2024. Проте, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про порядок, умови та графік відбування покарання у виді громадських робіт, умисно ухилився, шляхом неприбуття без поважних причин до Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради, що знаходиться за адресою: вулиця Соборна, 30Б, місто Тальне Звенигородського району Черкаської області для відбування покарання у вигляді громадських робіт у м. Тальне, на об?єктах благоустрою, в період з 26.08.2024 по 31.08 2024, за що на підставі ч. 1 ст. 40 КВК України засудженому ОСОБА_4 працівниками Звенигородського районного сектору № 4 ДУ «Центру пробації» 16.09.2024 оголошено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України та додатково роз?яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, а також відповідальність, яка настає в разі ухилення від відбування покарання передбачена ч. 2 ст. 389 КК України.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про порядок, умови та графік відбування покарання у виді громадських робіт та будучи, відповідно до ч. 1 ст. 40 КВК України письмово попередженим про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, умисно ухилився, не прибув без поважних причин до Комунального підприємства «Тальне-Сервіс» Тальнівської міської ради, що знаходиться за адресою: вулиця Соборна, 30Б, місто Тальне Звенигородського району Черкаської області для відбування покарання у вигляді громадських робіт у м. Тальне, на об?єктах благоустрою, в період з 08.10.2024 по 14.10.2024, не відбувши 20 годин призначеного судом покарання, чим ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт.

Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та за ч.2 ст.389 КК України, якухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.389 КК України визнав та пояснив, що дійсно ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт, проте на даний час вже знятий з обліку в зв`язку з відбуттям призначеного судом покарання. Також визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ст.336 КК України та надав показання суду, що після проходження в вересні 2024 року ВЛК був визнаний придатним. Підтвердив, що ознайомився з висновком та погодився з ним. Проте відмовився від подальшого призову за мобілізацією та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки до військової частини. Зазначив, що були сімейні обставини, які перешкоджали йому з`явитися у визначену повісткою дату, оскільки його батько є інвалідом ІІ групи, він проживає разом батьком, здійснює за ним догляд, мати і сестра проживають окремо і доглядати батька не бажають. Проте офіційно документи для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до ТЦК не подавав.

В судових дебатах ОСОБА_4 зазначив про щире каяття.

Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показами допитаного в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_6 , який пояснив, що він працює на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи, заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказав, що в вересні 2024 року ОСОБА_4 було направлено на проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої його було визнано придатним до військової служби. Також, в вересні 2024 року йому було виписано повістку про те, що необхідно з`явитись до територіального центру комплектування для відправлення до військової частини. ОСОБА_4 від отримання повістки та її підпису відмовився, чи даний факт зафіксовано на відео не пам`ятає. Наслідки такої відмови ОСОБА_4 були роз`яснені;

- показами допитаного в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_7 , який пояснив, що він працював на посаді інструктора командування ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказав, що в вересні 2024 року, після проходження обвинуваченим ВЛК та визнання його придатним до військової служби, ОСОБА_4 було виписано повістку про те, що необхідно з`явитись до територіального центру комплектування для відправлення до військової частини. Вручав обвинуваченому повістку безпосередньо він, проте ОСОБА_4 від отримання повістки та її підпису відмовився. Даний факт фіксувався на відео за допомогою портативного відеореєстратора . Також був складений акт відмови від отримання та підпису повістки. Наслідки такої відмови ОСОБА_4 були роз`яснені;

- рапортом від 16.09.2024 року №17556 про отримання заяви від представника третього відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 про відмову отримати повістку про виклик для призову на військову службу ОСОБА_4 (т.2 а.с.4);

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 10.08.2024 року №233 про продовження строку проведення загальної мобілізації на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_6 ( т.2 а.с.19-21);

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.08.2024 року №238 про призначення осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 до складу груп оповіщення та витягом списку осіб( т.2 а.с.22-23);

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 15.08.2024 року №239 про призначення представників ІНФОРМАЦІЯ_6 уповноважених проводити перевірку військово-облікових документів та вручати повістки військовозобов`язаним та резервістам та витягом списку осіб( т.2 а.с.24-25);

- даними копії картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 від 16.09.2024 року, відповідно до якої останній є придатним до військової служби (т.2 а.с.8);

- даними копії довідки військово-лікарської комісії № 1916 від 16.09.2024 року щодо ОСОБА_4 , відповідно до якої останній є придатним до військової служби (т.2 а.с. 9);

-копією військового квитка ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (т.2 а.с.29-33);

- даними повістки № 0047 від 16.09.2024 року, згідно якої ОСОБА_4 належить з`явитися о 03.30 год 17.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу під час мобілізації без підпису ОСОБА_4 в розписці ( т.2 а.с.6);

- даними копії рапорта начальника відділення обліку мобілізаційної роботи – заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , відповідно до якого близько 18 год 10 хв 16.09.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.09.2024 р. о 03.30 год. на відправку до в/ч НОМЕР_1 ( т.2 а.с.11);

- переглядом в судовому засіданні відео на CD-R диску з написом « ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 » за 16.10.2024 року, на якому зафіксовано роз`яснення обвинуваченому його прав та обов`язків, зачитування ОСОБА_4 працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 змісту повістки, роз`яснення про настання кримінальної відповідальності за ст.336 КК України, відмова ОСОБА_4 від отримання повістки (т.2 а.с. 15).

Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

-подання фахівця Звенигородського районного сектору №4 вілії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_9 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ухилення від відбування покарання у виді 80 годин громадських робіт (т.2 а.с.70-71);

-копією матеріалів особової справи № 15/ГР/2024 стосовно ОСОБА_4 , а саме: копією облікової картки №15/ГР/2024, копією розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, копією вироку Тальнівського районного суду Черкаської області від 03.07.2024 року, копією направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного вироком суду покарання до КП «Тальне-Сервіс» від 26.08.2024 року, копія наказу КП «Тальне-Сервіс» від 26.08.2024 року №231-к про відбування громадських робіт ОСОБА_4 , копією табелю виходу на роботу з 26.08.2024 року по 30.08.2024 року ОСОБА_4 , графіком відбування ОСОБА_4 кримінального покарання у вигляді громадських робіт з 26.08.2024 року по 30.08.2024 року, графіком відбування ОСОБА_4 кримінального покарання у вигляді громадських робіт з 02.09.2024 року по 20.09.2024 року, копією направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного вироком суду покарання до КП «Тальне-Сервіс» від 17.09.2024 року, копія наказу КП «Тальне-Сервіс» від 17.09.2024 року №257-к про відбування громадських робіт ОСОБА_4 , графіком відбування ОСОБА_4 кримінального покарання у вигляді громадських робіт з 17.09.2024 року по 30.09.2024 року, графіком відбування ОСОБА_4 кримінального покарання у вигляді громадських робіт з 01.10.2024 року по 14.10.2024 року, копією табелю виходу на роботу з 17.09.2024 року по 30.19.2024 року ОСОБА_4 , копією табелю виходу на роботу з 01.10.2024 року по 14.10.2024 року ОСОБА_4 , інформацією, наданою 15.10.2024 року адміністрацією КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня» про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні в період з 08.10.2024 року по 15.10.2024 року не перебував, інформацією, наданою ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про те, що ОСОБА_4 органами Національної поліції України згідно ІПНП в період з 08.10.2024 року по 15.10.2024 року не затримувався, інформацією, наданою 21.10.2024 року КНП «Тальнівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Тальнівської міської ради про те, що ОСОБА_4 у запитуваний період за первинною медичною допомогою не звертався (т.2 а.с. 73-112)

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що вінвідмовився від призову за мобілізацією та не прибув на 03 год. 30 хв. 17.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 для відправки для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації на особливий період, за сімейними обставинами – доглядом за батьком інвалідом ІІ групи оскільки, обставин, які б з об`єктивних причин унеможливлювали виконання ним військового обов`язку, судом не встановлено.

За таких обставин у справі, з врахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчинених кримінальних правопорушеннях.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення кримінальних правопорушень, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 не проявляв ознак каяття чи жалю за скоєне, ухилявся від судового розгляду, в зв`язку з чим судом неоднороазово виносились ухвали про доставлення його приводом в судове засідання, крім того обвинувачений був оголошений у розшук. А тому суд не бере до уваги щире каяття обвинуваченого висловлене в судових дебатах, як обставину, яка пом`якшує його покарання, оскільки поведінка ОСОБА_4 та покази дані ним в судовому засіданні не свідчать про критичну оцінку ним вчиненого, а висловлене щире каяття свідчить лише про бажання обвинуваченого отримати більш м`яке покарання.

Також суд не враховує надані стороною захисту документи: свідоцтво про народження обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому батьками зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією видана ОСОБА_10 (батьку обвинуваченого) 03.07.2019 року в якій зазначено ІІ групу інвалідності та зроблено висновок «протипоказана важка фізична праця та довготривале перебування на ногах», копію пенсійного посвідчення батька ОСОБА_10 та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 останнього, посвідчена нотаріально заява ОСОБА_10 від 25.01.2025 року про те, що з числа військовозобов`язаних членів його сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) він обирає ОСОБА_4 , довідку голови вуличного комітету без дати з позитивною характеристикою обвинуваченого та акт про встановлення факту здійснення за особою постійного догляду від 14.12.2025 року про здійснення ОСОБА_4 догляду за батьком ОСОБА_10 .

Дані документи і обставини свідчать про те, що обвинувачений, після оголошення загальної мобілізації, маючи достатньо часу щоб надати до РТЦК та СП будь-які підтверджуючі документи, які б свідчили про наявність у нього підстав для відстрочки від військової служби, жодних дій для цього не вчинив. Чітко пояснити свою позицію в суді не зміг, лише вказав про усне звернення до працівників ТЦК та їх усну відмову, які не підтвердженні документально.

Крім того обвинувачений не надав суду підтверджуючих документів щодо не можливості здійснення догляду за батьком іншими особами: матір`ю обвинуваченого (дружиною ОСОБА_10 ) та рідною сестрою обвинуваченого.

Водночас, згідно рапортів, які містяться в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.117,134) наданих працівниками поліції на виконання ухвал суду про привід, під час відвідування місця проживання обвинуваченого, останній там був відсутній, згідно наданого 02.05.2025 року письмового пояснення його цивільної дружини обвинуваченого ОСОБА_12 – ОСОБА_4 був відсутній за місцем проживання (т.1 а.с.118), згідно наданого 15.05.2025 року письмового пояснення його батька ОСОБА_10 – ОСОБА_4 був відсутній за місцем проживання (т.1 а.с.133), на підставі чого суд робить висновок, що ОСОБА_4 не міг здійснювати постійний догляд за батьком з дня написання ним нотаріально посвідченої заяви 25.01.2025 року. Отже, вищевказані документи стороною захисту надані лише з метою призначення більш м`якого покарання.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він притягуєься до кримінальної відповідальності не вперше, маючи не погашену судимість, за короткий проміжок часу вчинив кримінальні правопорушення, ухилявся від судового розгляду та був оголошений у розшук. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Суд бере до уваги, що згідно довідки начальника Звенигородського РС №4 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області станом на 06.12.2024 року відбув призначене вироком суду від 03.07.2024 року покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт (т.1 а.с. 96).

Також, суд враховує, що відповідно до ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

При цьому, суд зазначає, що ухилення від захисту Вітчизни в період воєнного стану під час військової агресії ворога свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, оскільки створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення, тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

За таких обставин по справі, при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за можливе, враховуючи особу винного, характеризуючі обставини, беручи до уваги відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, призначити покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах визначених санкцією статті, за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі в мінімальних межах визначених санкцією статті.

Остаточне покарання призначити відповідно до положень ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим.

На думку суду, підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні, адже тоді покарання не буде достатнім для його виправлення та не відповідатиме суспільному інтересу в державі, яка протистоїть злочинній військовій агресії російської федерації, і в разі такого застосування може стати негативним прикладом для інших осіб, які є членами нашого суспільства, адже вони повинні розуміти суворість, справедливість, пропорційність і невідворотність правових обмежень, застосовних щодо особи унаслідок ухилення нею від мобілізації.

Покарання у виді позбавлення волі за вчинене гарантуватиме адекватне реагування на загрозу національній безпеці держави та сприятиме досягненню цілей покарання, а саме: запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від захисту Вітчизни і реального покарання за це не настане.

Окрім цього, застосування у цьому випадку покарання, не пов`язаного з позбавленням волі не було би справедливим покаранням з тієї точки зору, що життя і безпека обвинуваченого перебувають під захистом військовослужбовців, які добросовісно виконують конституційний обов`язок із захисту Вітчизни.

З цих міркувань суд відхиляє висновок органу пробації в частині констатації можливості виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, утім, зазначений висновок враховано судом при визначенні строку позбавлення волі.

Суд вважає, що у даному провадженні покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства без призначення іспитового строку буде заходом примусу, повністю співмірним із вчиненим протиправним діянням, рівнем його суспільної небезпеки, ставленням обвинуваченого до вчинених ним діянь, а також пропорційним обмеженням, внаслідок чого зможе виконати загальну та спеціальну превентивну функцію кримінального покарання, відповідатиме визначеній ч. 2 ст. 50 КК України меті покарання, принципам пропорційності обмеження прав та легітимності мети покарання, вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такий висновок відповідає також висновкам щодо застосування відповідних норм права, викладеним в постановах Верховного Суду, які суд, на вимогу ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь, зобов`язаний враховувати при ухваленні вироку. Зокрема, у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 641/1067/23 висловлено правову позицію, відповідно до якої звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка в умовах воєнного стану ухилилась від призову на військову службу під час мобілізації, створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тому висновок суду щодо неможливості застосування до засудженого положень ст. 75 КК України є правильним.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів у справі слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст.336 КК України та ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання:

- за ст. 336 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді одного року обмеження волі.

Керуючись ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого після набрання вироком суду законної сили.

Речовий доказ по справі: - компакт - диск марки «Artex» CD-R 700MB/80MIN 52х із написом « ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ». та з файлами на ньому залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Тальнівський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, що не були присутні в судовому засіданні – копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1