Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №697/2081/25 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2081/25

Провадження № 1-кп/697/54/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 1 2025 25 034 0000117 від 10.04.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Канів Черкаського району Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, неодруженої, непрацюючої, інваліда 2 групи, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 113 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 о 04 год. 30 хв. президент російської федерації (далі - рф) володимир путін оголосив початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України», після чого збройні сили російської федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому на підставі відповідних Указів Президента України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України неодноразово продовжувався та постійно діє з 24.02.2024 по сьогоднішній день.

Так, на теперішній час, на підставі Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено з 05 год. 30 хв. 09.05.2025 строком на 90 діб, тобто до 07.08.2025.

3 невстановленого досудовим розслідуванням часу, невстановленими представниками іноземної організації - Федеральної служби безпеки російської федерації та Головного розвідувального управління Генерального штабу російської федерації (далі спеціальних служб російської федерації) посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності всередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання рф задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо.

Так, представники спеціальних служб держави-агресора, намагалися створити на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керували за допомогою багатоплатформового месенджеру «Telegram», який надає можливість створювати опціональні наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції, використовуючи при цьому серед інших обліковий запис « ОСОБА_8 » (ім?я користувача ОСОБА_9 ) у месенджері «Telegram».

При цьому, представники спеціальних служб російської федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме майно філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (ЄДРПОУ 25207245) з метою ослаблення держави, тобто диверсій, у невстановлений спосіб підшукували осіб, з якими заводили особисте спілкування та в подальшому пропонували вчинити диверсійні завдання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об?єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» ПрАТ «Укргідроенерго» віднесено до об?єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави у сфері паливно-енергетичного комплексу.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi 12C» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), за допомогою власного акаунту з ім?ям користувача « ОСОБА_10 », що зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_3 в месенджері «Telegram», за невстановлених обставин на початку квітня 2025 року (точний час у ході досудового розслідування не встановлено) познайомилась з невстановленими співробітниками спеціальних служб російської федерації, які, використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (ім?я користувача ОСОБА_9 ) у месенджері «Telegram», запропонували останній за грошову винагороду здійснювати шляхом підпалу знищення та пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.

Згодом невстановлені співробітники спеціальних служб російської федерації, використовуючи обліковий запис « ОСОБА_8 » (ім?я користувача ОСОБА_9 ) у месенджері «Telegram» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 20 год 00 хв 09 квітня 2025 року, запропонували ОСОБА_7 за грошову винагороду здійснити диверсії щодо майна філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» з метою ослаблення держави задля припинення роботи гідроелектростанції, яка являється складовою частиною інфраструктури стратегічного значення (критичної інфраструктури держави), на окремій ділянці, та відповідно має важливе народногосподарське та оборонне значення.

Надавши згоду, ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на вчинення диверсії, діючи на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням співробітника спеціальних служб російської федерації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 20 год 00 хв 09 квітня 2025 року, підшукала засоби для вчинення диверсії, а саме: засіб розпалювання вогню (горюча рідина) та сірники.

09 квітня 2025 року близько о 20 год. 00 хв., ОСОБА_7 , зберігаючи при собі засоби вчинення кримінального правопорушення: засіб розпалювання вогню та сірники, прибула до споруди збору даних N? 1 на правобережній земляній греблі (ПК-40) філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Золотоніська, 1), де діючи умисно, на виконання завдання та попередньою змовою з невстановленим досудовим розслідуванням співробітником спеціальних служб російської федерації, будучи обізнаною щодо розпочатої у 2014 році збройної агресії російської федерації проти України, яка 24.02.2022 набула характеру широкомасштабного військового вторгнення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності, з корисливих мотивів - заробітку грошових коштів за виконання диверсійних завдань, переслідуючи мету ослаблення держави в умовах воєнного стану вчинила дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме - о 20 год 09 хв здійснила підпал споруди збору даних № 1 на правобережній земляній греблі (ПК-40) філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» (Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Золотоніська, 1), яка являється складовою частиною інфраструктури стратегічного значення (критичної інфраструктури держави), та відповідно має важливе народногосподарське та оборонне значення. Після чого за допомогою свого мобільного телефону марки «Redmi 12C» (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEL 2: НОМЕР_2 ), зняла відео наслідків підпалу, яке у подальшому за допомогою власного акаунту з ім?ям користувача « ОСОБА_10 », що зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_3 в месенджері «Telegram», надіслала невстановленому представнику спеціальних служб російської федерації, який використовував обліковий запис « ОСОБА_8 » (ім?я користувача ОСОБА_9 ) у вигляді відеозвіту про вчинену диверсію, але кошти від співробітників спеціальних служб російської федерації за вчинені дії вона не отримала, оскільки останні були не задоволені виконаним ОСОБА_7 завданням.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася та пояснила, що до неї в «Телеграмі» написала дівчина «ОСОБА_8» і запропонувала гроші за підпал, на вибір поштомату, трансформатора, або військового автомобіля, вона обрала трансформатор. Для цього вона взяла у себе вдома розчинник і сірники та пішла до трансформатора, який містив попереджувальні знаки, де облила трансформатор і підпалила. Коли горів трансформатор зняла це на телефон, а потім переслала « ОСОБА_14 », але остання сказала, що на відео немає геоданих, а тому гроші вона не отримає, натомість написала, що з нею буде спілкуватися куратор «ОСОБА_17». У «Телеграмі» їй написав ОСОБА_17, що трансформатор не треба було підпалювати, натомість запропонував підпалити поштомат Укрпошти чи Нової Пошти, за що обіцяв 900 доларів США. Вона погодилася та пішла фотографувати поштомат Нової Пошти, де її і затримали.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив врахувати стан здоров`я обвинуваченої, те що вона потребує лікування, а також те, що трансформатор не був пошкоджений.

Крім визнання ОСОБА_7 винуватості, її вина у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами:

- Витягом з ЄРДР №? 12025250340000117 від 10.04.2025, згідно якого були внесені відомості по факту підпалу високовольтної електрошафи по дорозі на метеостанцію в напрямку маяка, що в м. Каневі Черкаської області за ч. 2 ст. 113 КК України;

- рапортом чергової частини Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про надходження 10.04.2025 о 20 год. 23 хв. повідомлення про виявлення слідів підпалу електрошафи по дорозі на «Маяк» у м. Каневі;

- протоколом огляду місця події від 10.04.2025, згідно якого оглянуто місце підпалу та сам об`єкт підпалу - споруда збору даних № 1 на правобережній земляній греблі (ПК-40) філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» за адресою Черкаська область, Черкаський район, м. Канів, вул. Золотоніська, 1. Оглядом виявлені сліди кіптяви та горіння нижньої частини стіни споруди;

- фототаблицями до протоколу огляду місця події від 10.04.2025, на яких зображена електрошафа;

- протоколом обшуку від 11.04.2025 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого був вилучений у тому числі поліетиленовий бутиль ємністю 0,5 літрів з надписом «розріджувач універсальний»;

- ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.04.2025 по справі №697/903/25, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_7 ;

- постановою слідчого СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 11.04.2025 про визнання речових доказів;

- висновком експерта № СЕ-19/124-25/7785-ФХД від 26.05.2025, згідно якого залишки прозорої безбарвної рідини в середині бутля з надписом «розріджувач універсальний» є світлим нафтопродуктом, склад якого характерний для бензинів- розчинників;

- протоколом огляду предмету від 11.04.2025, та фототаблицями до нього, відповідно до якого було оглянуто вміст мобільного телефону Redmi 12C, згідно якого виявлені:

- а) відеозапис горіння білого цегляного одноповерхового приміщення, яким є споруда збору даних № 1 на правобережній земляній греблі (ПК-40) філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»;

- б) фотозображення геоточок з додатку Гугл Мапс , неподалік місця підпалу;

- в) голосове повідомлення від ОСОБА_7 абоненту в месенджері «Telegram» ОСОБА_18, 09.04.2025 о 21:00 та о 21:08, в яких ОСОБА_7 повідомила що вчинила підпал електробудки, за що їй обіцяли 20 тис. грн.;

- протоколом огляду предмету від 14.06.2025, та фототаблицями до нього, відповідно до якого було оглянуто вміст мобільного телефону Redmi 12C від 14.06.2025, в результаті якого виявлено спілкування з абонентом в месенджері «Telegram»Ю, який використовував обліковий запис « ОСОБА_8 » (ім`я користувача ОСОБА_9 );

- висновком Черкаського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області про причини виникнення пожежі від 11.04.2025, згідно якого причиною виникнення пожежі споруди збору даних № 1 на правобережній земляній греблі (ПК-40) філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» є підпал;

- фототаблицями до висновку Черкаського районного управління ГУ ДСНС України в Черкаській області про причини виникнення пожежі від 11.04.2025;

- листом філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» від 11.04.2025 № 540, згідно якого технічна споруда збору даних № 1, яка знаходиться на правобережній земляній греблі (ПК-40) є складовою частиною інфраструктури стратегічного значення та має важливе народно-господарське та оборонне значення;

- протоколом слідчого експерименту від 28.07.2025 за участю ОСОБА_7 , згідно якого остання на місці вчинення злочину показала за допомогою яких засобів та як саме вона здійснювала підпал, а також фототаблицями до нього;

- ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.04.2025 по справі №697/903/25, якою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи зібрані по кримінальному провадженню докази в їх сукупності, в результаті повного і всебічного дослідження їх у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_7 доведено повністю, її дії суд кваліфікує:

- ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України - диверсія, тобто вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинені в умовах воєнного стану, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 згідно ст.66 КК України, є щире каяття, обмежена осудність.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря-психіатра.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно, не працююча, є особою з інвалідністю, вчинила кримінальне правопорушення вперше, визнала вину повністю, розкаялася, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, виходячи з основних засад призначення покарань, визначених ст.65 КК України, та з метою попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що процес виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливий без ізоляції її від суспільства, тому призначає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №345 від 04.06.2025, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу, до якого відноситься вчинення інкримінованих їй дій, виявляла ознаки шизотипового розладу в стані ремісії - що не позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними.

За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки шизотипового розладу в стані ремісії - що не позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, та не впливає патологічним чином на її спроможність брати участь у слідчих діях і судовому засіданні.

За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_7 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує.

Під час розгляду кримінального провадження судом було задоволено клопотання захисника та призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №89 від 26.11.2025, ОСОБА_7 на час інкримінованих їй дій, виявляла шизотиповий розлад. Наявні у ОСОБА_7 порушення в мисленні, емоційно-вольовій сфері мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, розуміння власного місця та ролі в досліджуваній ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому, в період інкримінованих їй дій ОСОБА_7 не повною мірою могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

За своїм психічним станом ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування.

Частиною 2 ст. 19 КК України, встановлено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з положеннями ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Системне тлумачення вищевказаних норм свідчить про те, що законодавець чітко відокремлює поняття неосудної особи від особи з обмеженою осудністю, посилаючись на те, що встановлення такої обставини в подальшому тягне за собою різні правові наслідки. Так, неосудною вважається особа, яка в цілому не може усвідомлювати свої дії або керувати ними, а тому не підлягає кримінальній відповідальності, тоді як особа з обмеженою осудністю лише не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, при цьому така особа підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, а факт визнання її обмежено осудною зобов`язує суд врахувати цю обставину під час призначення покарання.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», неосудність або обмежена осудність є юридичними поняттями, тому висновок про можливість застосування до особи положень ст. 19 або ст. 20 КК України у конкретному провадженні робить суд, спираючись на результати судово-психіатричної експертизи.

Враховуючи наведене підстави для визнання ОСОБА_7 неосудною у відповідності до ст. 19 КК України, відсутні.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 по справі №755/5059/19.

Згідно із п.п.8, 10 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності; чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування.

Статтями 92, 93, п.1 ч.1 ст.94 КК України встановлено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання. Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Статтею 96 КК України встановлено, що примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.

Разом з тим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

При цьому, зазначені заходи, перелік яких визначений ст.94 КК України, можуть застосовуватися до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності (обмеженої осудності) або вчинили злочини в стані осудності чи обмеженої осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними.

Згідно рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст.20, ч. 2 ст.94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов`язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов`язане - на психіатричні заклади охорони здоров`я за місцем проживання засуджених.

При вирішенні питання про те, який вид примусових заходів медичного характеру слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує вимоги ст.20 та ч.1 ст.94, ст.96 КК України, а також роз`яснення, що містяться в п.п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 за №7, відповідно до яких до обмежено осудних осіб у разі потреби може застосовуватися лише вид примусових заходів медичного характеру у виді надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно із відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Якщо покарання пов`язане із позбавленням волі, то здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ.

Таким чином, суд вважає за необхідне обвинувачену ОСОБА_7 визнати обмежено осудною та застосувати до неї примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, одночасно з покаранням, яке їй призначено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ч.5 ст .72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_7 необхідно зарахувати строк її попереднього ув`язнення з 10.04.2025 (з дня затримання), із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати по справі в сумі 8022,60 грн. за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів підлягають стягненню з обвинуваченої.

Враховуючи те, що ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення за допомогою використання мобільного телефону «Redmi 12C», як знаряддя вчинення злочину, суд вважає за необхідне застосувати на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України до вказаного речового доказу спеціальну конфіскацію.

Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.

Застосувати до ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання, строк перебування під вартою з 10.04.2025 до дня набранням вироком законної сили.

На підставі ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до майна, яке було знаряддям вчинення кримінального правопорушення - належного ОСОБА_7 - мобільний телефон марки «Redmi 12C».

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 8022,60 грн. за проведення експертиз.

Речові докази:

- ноутбук марки «ACER» із зарядним пристроєм, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - конфіскувати в дохід держави;

- 9 пачок сірників; 1 картонну пачку з сірниками та 1 запальничку із наліпкою «CAMEL»; поліетиленовий бутиль ємністю 0,5 літрів з надписом «розріджувач універсальний»; пожежне сміття; змив зі стіни приміщення у вигляді дерев`яного аплікатора з бавовняною верхівкою, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення судового рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3