Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №560/59/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/59/25

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

05 лютого 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2024 № 0162890705.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки, на його переконання, податковий орган не мав правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки. Позивач стверджує, що на момент її призначення контролюючий орган не володів жодною інформацією про можливі порушення податкового законодавства з його боку. Також позивач зазначає, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку № 496, не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі наказу від 01.05.2024 № 2833-п «Щодо проведення фактичних перевірок», додатку №3 до наказу від 01.05.2024 №2833-п, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державною фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), вимог законодавства під час провадження діяльності норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.05.2024 тривалістю 10 діб.

За результатами перевірки складений акт від 03.05.2024 № 39587/26/15/07/3525814011, у якому зазначено, що наявні порушення:

- п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушено ведення обліку товарних запасів. Виявлено необлікованих товарів на суму 473277,00 грн;

- ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №27555-VI, а саме: ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

На підставі акту фактичної перевірки від 03.05.2024 № 39587/26/15/07/3525814011 винесено податкові повідомлення-рішення форми «С» від 14.06.2024 № 0162890705 на суму штрафних санкцій 473277,00 грн. та № 0162900705 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.п. 80.2.1-80.2.7 цього Кодексу.

Як передбачено у Додаток 2 до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 розділу І), затверджених наказом ДФС 31.07.2014 № 22, у наказі про проведення будь-якої перевірки, у тому числі, й фактичної, обов`язково має зазначатися "найменування / ПІБ платника податку, код за ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія (за наявності) та номер паспорта, його місцезнаходження або реквізити та адреса об`єкта, перевірка якого проводиться.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка - абз. 1 п. 86.1 ПК України.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 86.8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, указані вище правила проведення податкових перевірок, визначають певний алгоритм - спочатку управлінське рішення (наказ) відносно платника податку, у якого має бути проведена перевірка, подальше повідомлення останнього про її проведення та прийняття рішення за результатами.

За матеріалами справи проведення фактичної перевірки було призначено згідно змісту наказу ГУ ДПС у м. Києві від 01.05.2024 №2833-п у неіснуючого суб`єкта господарювання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (відсутні відповідні відомості у Єдиному державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), про її проведення із врученням копії наказу було повідомлено продавця-консультанта ОСОБА_2 , про що свідчить відповідний підпис на направленні на перевірку від 03.05.2024, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відносно позивача.

Таким чином, у цій справі щодо господарської діяльності позивача управлінського рішення про проведення фактичної перевірки не приймалося, а та, яка покладена у основу прийняття оскаржуваних рішень відповідача, проведена з повідомлення іншої сторони.

Колегія суддів у відповідності до вимог ст. 74 КАС України не може прийняти як допустимий доказ результати проведеної фактичної перевірки, так як вони здобуті з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 3786,22 грн, згідно платіжної інструкції №44 від 02.01.2025 та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 5769,30 грн, згідно платіжної інструкції №50653106 від 24.06.2025, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області області від 14.06.2024 № 0162890705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9555,52 грн (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривен 52 копійки).

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.