Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 04 лютого 2026 р.
Справа: №135/1616/25
Суддя: Сушко О.О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 135/1616/25
Головуючий у 1-й інстанції: Кривешко І.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
05 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову № R63830 від 09.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 гривень та закрити провадження у цій справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відповідно до рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскільки 06.03.2025 він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про причини неприбуття за повісткою, то трьохмісячний строк накладення стягнення закінчився на момент винесення оскаржуваної постанови. Отже, позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП та винесена зі спливом строку визначеному частиною дев`ятою статті 38 КУпАП.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 30.01.2025 ОСОБА_1 отримав повістку №26/30.01 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 06.03.2025 для визначення призначення на особливий період. Дана розписка містить особистий підпис громадянина ОСОБА_1 ; 06.03.2025 відносно ОСОБА_1 складено Акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №7582 від 06.03.2025; 09.03.2025 відносно ОСОБА_1 складено Акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №7926 від 09.03.2025; 13.03.2025 відносно ОСОБА_1 складено Акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №8331 від 13.03.2025; 09.09.2025 винесено електронну постанову №R63830 про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Оскільки постанову №R63830 від 09.09.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесено більш ніж через три місяці, позивач вважає, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно змісту оскаржуваної постанови позивач 06.03.2025 не прибув за викликом відповідача для визначення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1, абз. 3 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
У цій справі днем вчинення правопорушення є день, коли позивач без поважних причин не з`явився за повісткою - 06.03.2025, і він же днем виявлення правопорушення, про свідчать складені відповідачем акти.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Так як оскаржувана постанова винесена 09.09.2025, тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, то вона підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закриттю через закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 1605,60 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову - 605,60 грн. та апеляційної скарги - 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову №R63830 від 09.09.2025 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 був підданий стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а провадження у ній - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1605,60 грн (одна тисяча шістсот п`ять гривень 60 копійок).
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua