Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №320/54144/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54144/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СБГБ” до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.11.2024 №7483-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “СБГБ” код ЄДРПОУ 4255769611».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до положень чинного законодавства з врахуванням положень пп.69.35-2 п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки рівень сплати позивачем податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Також апелянт звертає увагу на висновки, викладені у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №320/57298/24, яким вирішувалось питання обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «СБГБ».

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у відповідача не було підстав для включення товариства до плану-графіку перевірок на 2024 рік, з огляду на встановлений мораторій, порядок оприлюднення плану графіку та внесення в нього змін.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.20, 77, 82 ПК України, п. 2 ч.1 ст.13 р.IV, ст.25 р.VI Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (зі змінами), у зв`язку зі змінами підрозділу 10 р.XX “Перехідні положення” ПК України, внесеними Законом України від 09 листопада 2023 року №3453-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок”, ГУ ДПС у м. Києві прийнято наказ від 07 листопада 2024 року №7483-п, яким наказано провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ “СБГБ” з 28.11.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 20 робочих днів. Перевірку провести з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.10.2018 по 30.09.2024, валютного - за період з 26.10.2018 по 30.09.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 26.10.2018 по 30.09.2024 та іншого законодавства за відповідний період (а.с.13).

08 листопада 2024 року відповідачем сформовано повідомлення №2520/26-15-07-01-06-19 про проведення з 28.11.2024 документальної планової виїзної перевірки ТОВ “СБГБ” (код ЄДРПОУ 42576961) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС (а.с.12).

Вказані наказ та повідомлення направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку 08.11.2024, що підтверджується копією конверта (а.с.14).

Вважаючи, що наказ про проведення перевірки ТОВ “СБГБ” видано протиправно, останній звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для проведення документальної виїзної планової перевірки позивача.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Положеннями ст.77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.77.2 ст.77 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 06 лютого 2015 року N 524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" (Порядок №524).

Між тим, пп.69.35-2 п.69 підрозд. 10 р.XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

- рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків;

- декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об`єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

- рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

- рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 млн. грн. і більше;

- нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Передбачені цим підпунктом рівні сплати відповідного податку по галузях та показники середньої заробітної плати у відповідній галузі за регіонами, сформовані на основі показників за підсумками 2021 календарного року, публікуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок". При цьому для цілей цього підпункту галузь визначається за видами економічної діяльності на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010.

При формуванні плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2024 рік враховуються показники позитивної динаміки:

- рівнів сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по відповідній галузі за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання річної звітності враховуються показники за 2023 рік. У разі якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, враховуються показники за попередній рік;

- рівнів нарахування та/або виплати податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати за дев`ять місяців 2023 року. Після настання граничних строків для подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за четвертий квартал 2023 року враховуються показники за чотири квартали 2023 року.

При цьому, формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.2-2 цього пункту, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 цього підпункту, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Дослідивши наявний в матеріалах справи наказ ГУ ДПС у м.Києві від 07.11.2024 №7483-п, судом встановлено, що в ньому відсутні посилання на положення пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 р.XX “Перехідні положення” ПК України, як на підставу для його прийняття, як і відсутні відомості щодо передбачених вказаною нормою підстав включення позивача до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок на 2024 рік (а.с.13).

У відзиві на позов та апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підставою для прийняття спірного наказу було те, що позивач, як платник податків, має на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, такі критерії ризику, як «рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі», з показником 0,38 (0,54% по галузі - 0,16% підприємство).

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Натомість, жодних належних та допустимих доказів, що відповідний показник на 50 і більше відсотків є меншим, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі контролюючим органом до суду надано не було. Будь яких документів, на підставі яких відповідачем було здійснено розрахунок рівня сплати податку, звідки взято інформацію про рівень сплати податку у відповідній галузі до суду не надано.

Також, контролюючим органом не наведено підстав для застосування рівня сплати податку виключно по галузі за КВЕД 43.39 «Інші роботи із завершення будівництва», в той час, як до зареєстрованих видів діяльності Товариства за КВЕД належать також: 43.12 «Підготовчі роботи на будівельному майданчику», 43.29 «Інші будівельно-монтажні роботи», 62.02 «Консультування з питань інформатизації», 73.20 «Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки», 41.10 «Організація будівництва будівель», 46.73 «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», 46.74 «Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього», 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування», 71.11 «Діяльність у сфері архітектури», 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах», 74.10 «Спеціалізована діяльність із дизайну», 43.11 «Знесення», 43.21 «Електромонтажні роботи», 43.22 «Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування», 43.31 «Штукатурні роботи», 43.32 «Установлення столярних виробів», 43.33 «Покриття підлоги й облицювання стін» 43.34 «Малярні роботи та скління».

Таким чином, відповідачем не надано жодного належного доказу у підтвердження дійсної наявності підстав для включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень п.п. 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені платники, які мають рівень сплати податку на додану вартість саме на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі, а не просто платники, які мають нижчий рівень сплати податку на додану вартість, ніж галузевий.

В даному випадку відповідачем не доведено, що позивач відповідає вказаному критерію та має рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі; не наведено даних щодо рівня сплати податку у відповідній галузі.

Не виконання ГУ ДПС у м.Києві обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених чинним законодавством підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Судом враховано, що спірний наказ про призначення перевірки не був реалізований через недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а тому цей акт індивідуальної дії не вичерпав своєї дії і може бути предметом самостійного оскарження в суді.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваного наказу, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Стосовно посилань відповідача на висновки, викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №320/57298/24, яким вирішувалось питання обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «СБГБ», колегія суддів виходить з такого.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №320/57298/24 задоволено заяву ГУ ДПС у м.Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «СБГБ», накладеного рішенням керівника контролюючого органу від 29.11.2024 №90689.

В той же час, в силу ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, саме обставини, встановлені судовим рішенням, мають преюдиційний характер.

Натомість, висновки суду, викладені в іншій судовій справі, предметом якої не було дослідження правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, не є беззаперечним доводом того, що таке рішення є правомірним і прийняте з дотриманням вимог законодавства.

Щодо посилань апелянта на необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка заявлена позивачем до розподілу за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції та не наведення кількості часу витраченого адвокатом на відповідні дії, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції врахував доводи відповідача, співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, внаслідок чого зменшив їх розмір з 15000,00 грн до 10000,00 грн.

При цьому, в договорі про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) №1311/24-СБ від 13.11.2024, укладеному між адвокатом Опалачко В.О. та позивачем пунктом 4.3 встановлено фіксовану суму за надані послуги в розмірі 15000,00 грн, що виключає необхідність подавати детальний розрахунок наданих послуг із наведенням кількості витраченого часу, враховуючи, що матеріали справи містять докази проведення розрахунків за отримані послуги з правничої допомоги, а саме копію платіжної інструкції від 15.11.2024 №18567 на суму 15000,00 грн (а.с.15-18).

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 05 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма