Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №504/452/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/452/26

Номер провадження 1-кп/504/462/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження № 12026166260000010 від 14.01.2026, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Петрівка Березівського (колишня назва Комінтернівський) району Одеської області, громадянина України, українця за національністю, з повною середньою освітою, на момент вчинення кримінальних проступків військовослужбовця, солдата, сапера 4 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження неповнолітньому ОСОБА_3 за таких обставин.

Так, 13 січня 2026 року приблизно о 22:30 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння знаходився у спальній кімнаті будинку своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебував неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У ході конфлікту з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 через неналежну, на його думку, поведінку останнього.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю та тілесних ушкоджень потерпілого, свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння схопив обома руками шию потерпілого та стискаючи її пальцями рук повалив на ліжко, чим спричинив ОСОБА_3 овальний синець нижній третині правої поверхні шиї.

У продовження своїх умисних та протиправних дій у момент, коли потерпілий піднявся на ноги та став навпроти, ОСОБА_2 завдав йому один удар кулаком лівої руки в область голови, чим спричинив овальний синець у правій скронево-тім`яній ділянці.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді одного синця волосистої частини голови (скоронево-тім`яної ділянки) та одного синця правої поверхні шиї.

Окрім того, ОСОБА_2 обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 за таких обставин.

Так, 13 січня 2026 року приблизно о 22:30 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння знаходився у спальній кімнаті будинку своїх знайомих за адресою: АДРЕСА_2 , де також перебував ОСОБА_4 .

У ході конфлікту з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 через те, що останній втрутився у конфлікт, який відбувся між ОСОБА_2 та неповнолітнім рідним братом ОСОБА_4 – ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров`ю та тілесних ушкоджень, свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, у присутності дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння завдав до п`яти ударів кулаком правої руки в область обличчя та правої кисті, якою потерпілий у цей час прикривав обличчя. При цьому ОСОБА_4 стояв навпроти ОСОБА_2 . Так, останній умисно та протиправно спричинив ОСОБА_4 синець на переніссі, на тлі якого садно в лобній ділянці ліворуч, а також синці на тильній поверхні 3,4 та 5 п`ястково-фалангових суглобів правої кисті, овальне садно на тильній поверхні міжфалангового суглобу 5 пальця правої кисті.

Таким чином своїми неправомірними діями ОСОБА_2 умисно спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді одного синця та двох саден обличчя, трьох синців та одного садна правої кисті.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження та за ч.1 ст. 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_2 , що був представлений захисником ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні від 02.02.2026.

Прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (кримінальних проступків).

Дії ОСОБА_2 за сукупністю вчиненого суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження та за ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Частиною 1 статті 33 КК України визначено, що сукупністю злочинів є вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК України) застосовується у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Оскільки кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України, суд, зважаючи на встановлену поєднаність кримінальних правопорушень єдиним умислом, кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), особу винуватого, його матеріальне становище, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 66 КК України являється щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 67 КК України, являється вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

ОСОБА_2 раніше не судимий, в картотеці про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 215 від 24.07.2025 вважається таким, який самовільно залишив місце розташування підрозділу 24.07.2025.

Суд враховує наявний у матеріалах справи листа за підписом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 за вих. № 657/571 від 20.01.2026, відповідно до якого згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 215 від 24.07.2025 солдат ОСОБА_2 , сапер 4 інженерно-саперної роти 2 інженерно-саперного батальйону вважається таким, що 24.07.2025 самовільно залишив місце розташування підрозділу. Наказом Командувача Сил підтримки Збройних Сил України № 121-РС від 24.11.2025 солдата ОСОБА_2 звільнено з займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

Враховуючи встановлені обставини, з урахуванням особи обвинуваченого, який на момент вчинення кримінальних правопорушень проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його особисті якості, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України, що є достатнім покаранням для виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 за вчинені ним кримінальні правопорушення (кримінальні проступки). Призначене обвинуваченому покарання буде відповідати принципу справедливості покарання та відповідати його меті – виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, та не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Речові докази по справі відсутні.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1