Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №640/5392/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5392/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. САГУН

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,

за участі представника позивача – Миронова С.І.,

представника відповідача – Смирнової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на розподіл природного газу для Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» у бік економічно обґрунтованого;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, включивши до складу такого тарифу компенсацію недоотриманої тарифної виручки в розмірі 1 241 894, 65 тис. грн, що включає:

- компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2014 рік в розмірі 5374,89 тис. грн;

- компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2015 рік в розмірі 18740,50 тис. грн;

- компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2018 рік в розмірі 192313,15 тис. грн;

- компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2019 рік в розмірі 434482,13 тис. грн;

- компенсацію недоотриманої тарифної виручки за 2020 рік в розмірі 226133,56 тис. грн;

- податок на прибуток в розмірі 157 867,96 тис. грн;

- податок на додану вартість в розмірі 206982,44 тис. грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у справі № 640/5392/18 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані порушення виправлені відповідачем, а незгода позивача із такими виправленнями в сукупності із фактом зупинення з 01.03.2024 Постановою НКРЕКП № 374 дії ліцензії позивача на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, підтверджують відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання спірної бездіяльності протиправною після такого виправлення.

Не погоджуюсь із ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 та постановити рішення, яким позов задовольнити (за текстом прохальної частини апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що неодноразового звертався до відповідача із заявами щодо перегляду структури тарифу, проте станом на час звернення до суду відповідачем не вносилося відповідних змін до тарифу, який би забезпечував ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат виробництва, сплати всіх податків, обов`язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства, а також отримання обґрунтованого рівня прибутку, що міститься в постановах відповідача, які регулюють питання встановлення відповідних тарифів.

Апелянт стверджує, що відповідачем не здійснено перегляд розміру тарифу позивача в бік економічно обґрунтованого. У зв`язку із цим вбачається бездіяльність відповідача з перегляду тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Акціонерного товариства «Чернівцігаз» у бік економічно обґрунтованого.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 та від 30.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Від представника відповідача до суду 04.09.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в межах вимог Закону України № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» виконано всі покладені законодавцем зобов`язання. Зазначає, що відсутність у нього певних дій щодо компенсації не може розцінюватися як бездіяльність або порушення, оскільки це виходить за межі його регуляторної компетенції. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання з`явився представник відповідача. Представник апелянта приймав участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скари, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа закривається, зокрема, у разі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Аналізуючи зміст даної правової норми, слід дійти висновку, що для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів.

Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

У розвиток такого висновку слід зазначити, що відповідне усунення має бути здійснено суб`єктом владних повноважень в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.

Подібна висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 620/3662/21, від 17.07.2023 у справі № 640/16890/20.

Як вбачається із матеріалів справи, позов АТ «Чернігівгаз» фактично спрямований на визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, яка, на думку позивача, полягала у невчиненні дій з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу за 2014-2020 роки та невключені компенсацій недоотриманої тарифної виручки.

Предметом спору є питання правомірності бездіяльності НКРЕКП під час здійснення публічно-владних управлінських функцій у сфері державного регулювання енергетики.

В даній справі спірним є питання чи виправлено самостійно відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, оскаржувані порушення, які стали предметом даного позову.

Представник відповідача, звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про закриття провадження у справі, зазначив, що судовий розгляд спору про зобов`язання регулятора встановити тариф із урахуванням відповідної компенсації втратив правову перспективу, оскільки питання, порушені у позовній заяві, врегульовуються в інший спосіб, виключений із судового втручання.

Обґрунтував подане клопотання тим, що починаючи з 2015 року Регулятор щороку приймав постанови в яких до структури тарифу на послуги розподілу природнього газу включено компенсації витрат за попередні періоди, вказане підтверджується наступним.

Постановами НКРЕКП від 03.03.2015 № 537, від 30.06.2015 № 1922, від 24.09.2015 № 2421, від 29.12.2015 № 3195, від 24.03.2016 № 455, від 27.09.2016 № 1641 структурами тарифів було передбачено компенсацію різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік і І квартал 2015 року в сумі 9,54 млн. грн. та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв`язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2014 році у сумі 10,70 млн. грн та у 2015 році в розмірі 1,5 млн. грн.

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3049 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 49901,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2018 роки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2018 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2785 (зі змінами), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій: недоотриманої тарифної виручки за 2015-2019 роки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015-2019 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2776, враховано суму коригування планованої річної тарифної виручки у розмірі 4667,9 тис. грн, що визначена з урахуванням, зокрема, необхідності фінансування компенсацій недоотриманої тарифної виручки, витрат, пов`язаних із різницею в цінах при закупівлі природного газу для забезпечення нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу, коригування річної планованої тарифної виручки за результатами проведення планових та позапланових перевірок дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, відповідно до постанов НКРЕКП про накладання штрафу за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання.

Вказані вище постанови НКРЕКП у встановленому законом позивачем порядку не оскаржувались.

Також представник відповідача зазначив, що позовна вимога «встановити економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природнього газу» є такою, що не можлива для реалізації, оскільки з 01.03.2024 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природнього газу, видану АТ «Чернівцігаз», а тому оскільки матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів АТ «Чернівцігаз», у зв`язку з нібито вчиненою НКРЕКП бездіяльністю, відповідач вважає, що провадження по справі необхідно закрити, оскільки така вимога не є юридично значимою для позивача.

Водночас позивач вважає, що станом на момент розгляду справи не отримав компенсації витрат за попередні періоди в порядку реалізації Закону №1639-IX, у зв`язку із чим позовні вимоги АТ «Чернівцігаз» у відповідній частині повністю правомірні. Таким чином, позивач наголошує про наявність порушення його прав.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, колегія судді апеляційної інстанції з цього приводу зазначає таке.

В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що його дійсно включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, однак станом на момент розгляду цієї справи позивачем не отримано компенсації витрат за попередні періоди, в порядку реалізації Закону № № 1639-IX, оскільки вказаний Закон не почав свою реалізацію між його учасниками.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінку вищевказаним обставинам, а також не надано оцінку спірним відносинам щодо позовних вимог, які стосуються компенсації витрат за попередні періоди, оскільки існує спір про право, та передчасно закрито провадження, згідно із п. 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, у цій справі, суд не надав належної правової кваліфікації спірним правовідносинам, оскільки позивач не погоджується з таким відновленням його прав, внаслідок чого висновок суду попередньої інстанції про виправлення в повному обсязі допущених відповідачем порушень є хибним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, безпідставно закрив провадження, внаслідок чого обмежено право позивача на захист своїх інтересів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить суд скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 та постановити рішення, яким позов задовольнити.

Водночас згідно статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Із вищевказаної норми вбачається, що у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження за результатом апеляційного розгляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, ухвали нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 238, 242, 243, 250, 308, 310, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» - задовольнити частково.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі №640/5392/21 – скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова