Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №640/35999/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/35999/21 Суддя (судді) першої інстанції: Стефанов С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Спір стосується нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно не за цінами на 01.01.2021, встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 № 13 "Про проведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації". Під час ознайомлення з Довідкою № 100 про вартість речового майна, що належить до видачі, позивач виявив, що відповідачем в ній проставляється вартість речового майна, яка не відповідає вартості, що визначена вимогами законодавства. Вказавши на це, він засвідчив особистим підписом у зазначеній довідці про вартість майна факт своєї не згоди з такими розрахунками.

Позивач зазначив, що через умисне не застосування відповідачем цін закупівельної вартості майна станом на 01.01.2021, йому не в повному обсязі виплачено грошову компенсацію за все неотримане речове майно, право не яке він набув у зв`язку із виконанням обов`язків військової служби. Також, відповідач протиправно застосував принцип пропорційності нарахування вартості майна, що не передбачено законодавством.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року відкрито провадження у справі.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», ліквідаційною комісією 20.09.2024 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 року, адміністративну справу за № 640/35999/21 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні позивачу компенсації вартості за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу та не за цінами станом на 01.01.2021 року, встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 29.01.2021 № 13 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178 - без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2021 року Розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 року № 13 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 28.01.2026.

01.10.2025, під № 26275 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розгляд апеляційної скарги 28.01.2026 не здійснювався, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач по 04.11.2021 (включно) проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, остання займана штатна посада: остання штатна посада директор Департаменту матеріального та технічного забезпечення.

Відповідно до посвідчення виданого 11.02.2015 року позивач набув статусу учасника бойових дій з правом на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Наказом голови Державної прикордонної служби України від 27.10.2021 № 1090-ос, позивача звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом а (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час) пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ.

З 04 листопада 2021 року наказом Голови Державної прикордонної служби України № 1128-ос, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, тобто припинено правовідносини з приводу військової служби.

Під час проходження військової служби, на момент звільнення в запас позивач перебував на речовому забезпеченні у відповідача ВЧ НОМЕР_1 , якою після звернення позивача з рапортом на ім`я коменданта Окремої комендатури охорони і забезпечення, йому було нараховано та виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно.

Як вбачається з Довідки № 100 про вартість речового майна, що належить до видачі полковнику ОСОБА_1 , відповідачем нарахована та виплачена позивачу компенсація за неотримане речове майно у розмірі 27965 (двадцять сім тисяч дев`ятсот шісдесят п`ять) грн. 00 коп. Зазначені кошти позивач отримав у другій половині листопада 2021 року, факт їх отримання ним не оспорюється.

Позивач вважаючи, що у довідці про вартість майна право на яке він набув при проходженні військової служби, здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння, тим самим зменшивши розмір грошової компенсації за неотримане під час служби речове майно, а також, у вказаному документі, всупереч Порядку № 178, при розрахунку компенсації за неотримане усе речове майно - застосовано ціни станом не на 01.01.2021, а ціни різних періодів, тобто в порушення п. 5 Порядку № 178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що розрахунок проведено відповідачем з порушенням п. 5 Порядку № 178, оскільки, вартість речового майна, що належить до видачі, розраховується виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178.

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано того, що при визначенні суми, що підлягає до виплати важливим є саме момент коли у військовослужбовця виникає право на отримання відповідного речового майна та ціна на дане майно в момент виникнення права відповідно до вищевказаних розрахунків, що затверджені розпорядженням АДПСУ від 29.01.2021 року №13. Позивач має право на грошову компенсацію замість не отриманого речового майна та вказане право було у повному обсязі реалізовано відповідачем оскільки дана виплата була здійснена в повному обсязі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно норм ч. 1 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22.03.2016 року набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 року (далі - Порядок №178).

Відповідно до пункту 2-3 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія вказаного Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до положень п. 4 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

За змістом п. 5 Порядку № 178, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

З огляду на додаток до Порядку №178, у ньому наведено форму довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до якої таке обчислюється виходячи з таких показників: найменування речового майна (графа 2); одиниця виміру (графа 3); рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна(графа 4), кількість предметів (графа 5); вартість за одиницю (графа 6). У графі 7 довідки зазначається сума грошової компенсації за одне найменування речового майна.

Отже, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв`язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов`язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що при звільненні з військової служби, позивачу нарахована та виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.

Так, у довідці про вартість речового майна, право на яке позивач набув при проходженні військової служби, здійснено нарахування вартості речового майна пропорційно термінів його носіння.

Водночас, колегія суддів зауважує, що Порядком №178 не передбачено те, що при розрахуванні суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові, як момент виникнення права на отримання майна, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов`язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.

Так, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів (далі - військовослужбовці), ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період, визначено Інструкцією про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1132 від 31.10.2016 року (далі Інструкція №1132).

Пунктом 10 розділу І Інструкції № 1132, передбачено, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.

З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що при нарахуванні та виплаті грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, слід керуватися Порядком №178, оскільки норми Інструкції №1132 підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту, як акту вищої сили.

Крім того, розпорядженням АДПСУ від 29.01.2021 року № 13 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації», доведено до органів охорони кордону вартість речового майна для нарахування компенсації за неотримане речове майно при звільненні військовослужбовців в 2021 році.

Так, лише в 24 позиціях з 44 сума грошової компенсації відповідає підсумку добутку вартості за одиницю (графа 6) на їх одиницю (графа 5).

Точну суму встановити не уявляється можливим через те, що Довідка про вартість майна не відповідає правилам оформлення документа передбаченого Порядком 178 та не може вважатися належним документом, а саме: вона містить числову інформацію яка не передбачена зазначеним нормативно-правовим документом.

Отже, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що розрахунок проведено відповідачем з порушенням п. 5 Порядку № 178, оскільки, вартість речового майна, що належить до видачі, розраховується виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Адміністрацією Держприкордонслужби станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком до вказаного Порядку № 178.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко