Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №545/321/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/321/26

Провадження № 1-кп/545/311/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 , з участю:

секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого- ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина, працює оператором з видобутку нафти і газу ГУП «Полтавагазвидобування», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

у с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_5 11.04.2025 близько 23 год 50 хв, перебуваючи разом зі своїми знайомими на зупинці громадського транспорту по вул. Миру, 49/1 у с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок конфлікту, діючи з прямим умислом, наніс потерпілому не менше трьох ударів кулаками рук в обличчя, від яких ОСОБА_4 впав на асфальтне покриття, після чого ОСОБА_5 наніс йому удар ногою у взутті в ділянку голови, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, лінійного перелому лобної кістки справа з переходом на верхню та задню стінки правої орбіти, перелому кісток носа справа з переходом на сльозну кістку та лобний відросток верхньої щелепи справа, переломів передньої та медіальної стінок правої максилярної пазухи зі зміщенням, перелому латеральної стінки решітчастої кістки справа з забоєм – гематомою м`яких тканин лобної, тім`яної, параорбітальної та вилицевої ділянок справа і параорбітальної та вилицевої ділянок зліва і забійної рани мяких тканин тімяної ділянки справа, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженими контактуючими поверхнями кваліфікуються тільки у своїй сукупності як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час досудового розслідування між обвинуваченим, його захисником та прокурором 27.01.2026 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_5 зобов`язався:

- беззастережно визнати свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні; прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; надати правдиві покази під час судового розгляду кримінального провадження та сприяти у встановленні судом обставин вчинення інкримінованого злочину; прийняти узгоджене покарання та дати згоду на його призначення; прийняти наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання. Також ОСОБА_5 зобов`язався до початку судового розгляду відшкодувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 47 396,19 грн.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк, визначений судом, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у провадженні бере участь потерпілий ОСОБА_4 , який надав письмову згоду прокурору на укладення ними угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю відшкодував КП «ПОКЛ ім. Скліфосовського ПОР» витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 у сумі 47 396,19 грн, та заподіяну злочином шкоду ОСОБА_7 у розмірі 200 000 грн, а також перерахував благодійну допомогу на потреби ЗСУ у розмірі 10 000 грн, про що надав до суду відповідні квитанції.

Встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди з`ясовано питання щодо відсутності скарг підозрюваного і обвинуваченого, що могли бути поданими ними під час кримінального провадження.

Умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст. 75 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Щодо обвинуваченого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 08.12.2025 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строк дії якого суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком суду законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України,

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 27.01.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання продовжити до набрання вироком суду законної сили, але не більше, ніж на 60 днів, із покладенням на ОСОБА_5 таких обов`язків:

- прибувати за кожною окремою вимогою суду у встановлений у вимозі час.

Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через районний суд обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1