Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №280/4096/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4096/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року

у справі №280/4096/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 18.09.2024 №00173190709 форма «ПС», що прийняте на підставі акту (довідки) фактичної перевірки від 19.08.2024 №23 34/04/3 6/07/08/РРО/ НОМЕР_1 ;

від 18.09.2024 №00172910709 форма «С», що прийняте на підставі акту (довідки) фактичної перевірки від 19.08.2024 р. №2 З 34/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху, скаржнику надано строк на усунення недоліків, шляхом надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду від 26.05.2025 позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначає, що про наявність спірних податкових повідомлень-рішення дізнався, отримавши відповідь на адвокатський запит 22.04.2025.

Ухвалою від 02.06.2025 Запорізький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій адміністративній справі №280/4096/25, зазначивши, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунуто, адміністративний позов подано з додержанням вимог, в тому числі, ст. 122 КАС України. Призначено підготовче засідання на 17 червня 2025 року.

В підготовчому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Судом відкладено підготовче засідання на 08 липня 2025 року.

В підготовчому засіданні, призначеному на 08 липня 2025 року, за клопотанням представника позивача про надання часу та викладення письмових заперечень на клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду судом відкладено підготовче засідання на 05 серпня 2025 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та залишено без розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції, посилаючись на п.42.5 ст.42 ПК України, погодився з позицією відповідача, що спірні податкові повідомлення-рішення від 18.09.2024 вважаються належним чином врученими платнику податків 24.09.2024, у зв`язку з чим строк їх оскарження закінчився 24.03.2025. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого нормами адміністративного судочинства, проте зазначеного не здійснив, належних доказів неможливості звернення з даним позовом не надав до суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 14.08.2025, позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Позивач зазначає, що після подання ним клопотання про поновлення пропущеного строку судом прийнято ухвалу про відкриття провадження у справі та поновлення строку звернення. Позивач вважає, якщо суд після відкриття провадження у справі встановить нові обставини, що унеможливлюють розгляд справи, суд в межах ст. 171 КАС України повинен залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків позову, втім всупереч наведеному суд безпідставно залишив позов без розгляду з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі. Також скаржник зазначає, що відповідачем не доведено факт направлення ним на адресу позивача саме податкових повідомлень-рішень від 18.09.2024.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. В поданому письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на тому, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 06 009 636 048 20 містить всі основні належні реквізити та ідентифікатори поштового відправлення, тому є належним доказом направлення на адресу позивача спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, а саме:

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду ґрунтуються на тому, що після відкриття провадження у справі судом з`ясовано, що наведені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, а також в додатково наданих в підготовчому засіданні поясненнях причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом не є поважними. Суд апеляційної інстанції вважає, що в такому випадку суд першої інстанції мав керуватися ч.4 ст.123 КАС України. Підстави для застосування приписів ч.13 ст.171 КАС України і постановлення нової (повторної) ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що вказує скаржник, у суду першої інстанції були відсутні.

По суті постановленої судом першої інстанції ухвали про залишення позовної заяви без розгляду суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За змістом ст.123 КАС України поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється за наявності поважних причин, під якими слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, а саме: коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. При цьому йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Стосовно моменту, коли особа могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В спірному випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою, коли позивач дізнався про прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00172910709 від 18.09.2024, №00173190709 від 18.09.2024.

Судом з`ясовано, що означені податкові повідомлення-рішення №00172910709 від 18.09.2024, №00173190709 від 18.09.2024 відправлені за податковою адресою позивача 18.09.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але 24.09.2024 конверт повернувся з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

За позицією відповідача, підтриманою судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися правилом, встановленим п.42.5 ст.42 ПК України, а саме: у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, за висновком суду першої інстанції податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу 24.09.2024, тому строк звернення до суду з вимогами про їх оскарження закінчився 24.03.2025.

Суд апеляційної інстанції вважає такий підхід помилковим, оскільки встановлене наведеною правовою нормою Податкового кодексу України правило застосовується виключно для цілей цього Кодексу, і якщо в розумінні Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення №00172910709 від 18.09.2024, №00173190709 від 18.09.2024 вважаються врученими позивачу, то для обчислення строку звернення до суду з позовом про їх оскарження визначальним є момент, коли позивач дізнався, мав дізнатися про ці податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, факт повернення рекомендованого листа, направленого на адресу позивача, у зв`язку з відсутністю адресата, не є свідченням обізнаності позивача про прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, отже, дата 24.09.2024 не впливає на момент початку відліку строку, встановленого ст. 122 КАС України, для звернення із позовом у цій справі.

Одночасно суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи міститься лист Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.04.2025 про надання відповіді на адвокатським запит № 12 від 13.02.2025 (вх.№ 9501/6 від 14.02.2025), разом з яким контролюючий орган надіслав копії документів щодо проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_1 , вказаних в адвокатському запиті, в тому числі, податкові повідомлення-рішення від 18.09.2024 №00172910709 №00173190709.

Із змісту вказаного листа вбачається, що представник позивача направив контролюючому органу відповідний адвокатський запит 13.02.2025 - ще до закінчення шестимісячного строку, навіть якщо його рахувати з дати прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.09.2024, втім відповідь відповідачем надана лише 22.04.2025.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції вказаних обставин не з`ясував, аргументам позивача з цього приводу оцінки не надав, що свідчить про те, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Наведене вище відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №280/4096/25 – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров