Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №357/1484/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1484/26

1-кп/357/588/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116030000003 від 03.01.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любимівка Нововоронцовського р-ну Херсонської обл., громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів,

у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.3 ст.389 Кримінального кодексу України, -

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

28.04.2025 ОСОБА_2 вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області засуджено за ч.2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) 15 (п`ятнадцять) днів, відповідно до ч.2 ст. 59-1 КК України на останнього було покладено такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

10.06.2025 до Білоцерківського районного відділу № l філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області надійшло розпорядження відносно ОСОБА_2 про виконання вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2025 року, у зв`язку з чим засуджений ОСОБА_3 19.06.2025 поставлений на облік до Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, як особа, засуджена до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та 15 (п`ятнадцять) днів.

19.06.2025 ОСОБА_2 працівником Білоцерківського PВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області під розписку ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів та зобов`язано останнього з`являтись на реєстрацію до Білоцерківського PВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області та призначено дні явки – перший та третій четвер кожного місяця.

Крім того, 19.06.2025 засудженого ОСОБА_2 попереджено про кримінальну відповідальність за ч.3 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.3 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно 02.10.2025 та 16.10.2025 не з`явився у призначені дні до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

06.11.2025 до засудженого відповідно до статті 49-3 КВК України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.389 КК України.

Однак, ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.3 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, повторно 20.11.2025, 04.12.2025 та 18.12.2025 не з`явився у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

19.12.2025 до засудженого ОСОБА_2 , відповідно до статті 49-3 КВК України за порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду уповноваженим органом з питань пробації застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.389 КК України

Крім того, ОСОБА_2 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.3 ст.389 КК України про ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, повторно 01.01.2026 та 15.01.2026 не з`явився у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

Не з`явившись у вищезазначені дні, а саме 02.10.2025, 16.10.2025, 20.11.2025, 04.12.2025, 18.12.2025, 01.01.2026 та 15.01.2026 до уповноваженого органу з питань пробації – Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації»?у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 , допустив ухилення від відбування?покарання у виді пробаційного нагляду.

Таким чином, вказаними протиправними діями ОСОБА_2 діючи умисно, ухилився та продовжує ухилятися від відбування покарання у виді пробаційного нагляду без поважної на те причини, шляхом невиконання обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025, яким його засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.3 ст.389 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Формулювання статті (частин статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Кримінальний кодекс України, частина 3 стаття 389: ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, враховуючи, що санкцією ч.3 ст. 389 КК України передбачене основне покарання у виді обмеження волі до трьох років, то кримінальне правопорушення за ч.3 ст. 389 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно ж до ч.2 ст.381 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч.1 ст.302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту також додана письмова заява ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_4 , якою він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість. Водночас, у вказаній заяві обвинувачений ОСОБА_2 просив призначити йому покарання із застосуванням положень ст.75 КК України та призначити мінімальний термін іспитового строку.

Згідно з ч.1 ст.382 КПК, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч.2 ст.382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акту, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку щодо ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Оцінені судом додані до обвинувального акту матеріали, зокрема, рапорт, подання начальника Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області про притягнення до кримінальної відповідальності, копія розпорядження Васильківського міськрайонного суду Київської області про виконання вироку, що набрав законної сили від 29.05.2025, копія вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025, копія підписки ОСОБА_2 від 19.06.2025, копія постанови фахівця (з питань соціальної роботи із суб`єктами пробації) Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області про встановлення днів явки на реєстрацію від 19.06.2025, копія листка реєстрації засудженого ОСОБА_2 , копія пояснень ОСОБА_2 від 23.10.2025, копія довідки травматологічного пункту КЗ БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 02.10.2025, копія довідки Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, копія довідки КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2», копія пояснень ОСОБА_2 від 06.11.2025, копія попередження засудженого ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності від 06.11.2025, копія довідки Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області від 16.12.2025, копія попередження засудженого ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності від 19.12.2025, копія пояснень засудженого ОСОБА_2 від 22.12.2025, копія довідки Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області від 23.12.2025, довідка Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, повідомлення Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, копія листка реєстрації засудженого ОСОБА_2 , довідка Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, копію особової справи засудженого ОСОБА_2 , повідомлення про підозру від 28.01.2026, також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його скоєнні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується та вважає доведеною кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд не визнає обставиною, яка зазначена в обвинувальному акті, що пом`якшує покарання, яка визначена п.1 ч.1 ст.66 КК України – щире каяття обвинуваченого, з таких підстав.

Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину не знайшов свого відображення у матеріалах кримінального провадження. Так, суд установив, що обвинувачений не ухилявся від слідства, давав показання, свою провину визнав, однак не висловив жаль з приводу учиненого ним, щиро не покаявся. Водночас, суд враховує обставини скоєння кримінального правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_2 вже вдруге ухиляється від відбування покарання, яке не пов`язано з позбавленням волі. Отже, реальних ознак, які б вказували на свідоме розкаяння, в обвинуваченого суд не вбачає.

Проте, обставиною, що пом`якшує покарання, яка не визначена ст.66 КК України, суд визнає визнання вини обвинуваченим.

Інших обставин, із тих, які не визначені ст. 66 КК України, але б тією чи іншою мірою могли б впливали на пом`якшення покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності до вимог ст.ст. 65–67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок проти правосуддя, має постійне місце проживання, характеристика за місцем проживання відсутня, непрацевлаштований, неодружений, перебуває на обліку Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, свою провину у скоєному визнав повністю.

Згідно з довідкою КНП «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради від 28.01.2025 № 58-ел. ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю, не досяг пенсійного віку, не є військовослужбовцем строкової служби.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий: вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2024 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин; вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів.

Оцінюючи можливість призначення покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, та застосування положень статті 75 КК України, суд виходить із того, що сам характер і спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, полягає в умисному та свідомому ігноруванні засудженим установленого судом кримінально-правового обов`язку та заходів державного контролю за його поведінкою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду не одноразово, а систематично та протягом тривалого часу, після неодноразових порушень порядку та умов його відбування, а також після застосування до нього уповноваженим органом з питань пробації письмових застережень про можливість притягнення до кримінальної відповідальності. Незважаючи на це, обвинувачений свідомо продовжив не виконувати покладений на нього обов`язок з`являтися для реєстрації до органу пробації, що свідчить про стійке небажання дотримуватися вимог закону та виконувати рішення суду.

При цьому суд враховує, що попереднє покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, у виді пробаційного нагляду не досягло своєї мети, не забезпечило виправлення засудженого та не справило на нього належного превентивного впливу, а вчинення нового кримінального правопорушення було безпосередньо зумовлене невиконанням обов`язків, установлених попереднім вироком суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що подальше застосування до обвинуваченого заходів кримінально-правового впливу, не пов`язаних з реальним обмеженням свободи, з урахуванням його попередньої поведінки, характеру допущених порушень та їх тривалості, не може забезпечити досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України.

Сам факт визнання обвинуваченим своєї вини та його згода на розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку не свідчать про реальне усвідомлення протиправності своєї поведінки та готовність до дотримання правослухняної моделі поведінки в подальшому, оскільки після неодноразових роз`яснень та офіційних попереджень органу пробації обвинувачений продовжив умисно ухилятися від відбування покарання.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , наявності попередніх судимостей, повторності вчинення ним кримінального правопорушення проти правосуддя, відсутності реальних ознак виправлення, свідомого ігнорування вимог попереднього вироку суду та повторного ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а також з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності, спосіб і тривалість ухилення від відбування покарання та те, що попередні, більш м`які заходи кримінально-правового впливу не дали позитивного результату, суд доходить переконання, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише за умови призначення йому покарання, пов`язаного з реальним обмеженням свободи, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім для досягнення мети покарання призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, яке відповідатиме завданням кримінального провадження, принципам справедливості та індивідуалізації покарання і буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування положень статей 75 та 69 Кримінального кодексу України, оскільки звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням або призначення більш м`якого покарання за наявних даних про його поведінку, повторність ухилення від виконання вироку суду та відсутність реального виправлення не забезпечило б досягнення мети покарання.

Обмежень щодо можливості застосування покарання у виді обмеження волі, передбачених ч.3 ст.61 КК України, судом не встановлено.

Водночас, судом встановлено, що вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 ОСОБА_2 засуджено за скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів, вирок набрав законної сили 29.05.2025.

У відповідності до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також, відповідно до висновку викладеного Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.06.2021 у справі №443/806/19, ««попередній вирок» у відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КК України є вирок або вироки, покарання за якими повністю не відбуте особою на час вчинення одного чи декількох нових кримінальних правопорушень».

Згідно з п.5 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з того, що одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Відтак, оскільки кримінальне правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження, ОСОБА_2 вчинив після ухвалення вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025, яким його засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік п`ятнадцять днів, та до повного відбуття цього покарання, суд відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України визначає невідбуту частину покарання за попереднім вироком станом на день постановлення цього вироку.

При цьому суд виходить із того, що фактичне відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 розпочалося з 19.06.2025 – дати його постановки на облік в уповноваженому органі з питань пробації, а повний строк призначеного попереднім вироком покарання закінчується 04.07.2026. З урахуванням того, що цей вирок ухвалено 04.02.2026, строк покарання, не відбутий ОСОБА_2 за попереднім вироком на день постановлення цього вироку, становить період з 04.02.2026 по 04.07.2026, тобто п`ять місяців.

У зв`язку з цим невідбута частина покарання за попереднім вироком складає п`ять місяців та відповідно до ч.1 ст.71 і п.5 ч.1 ст.72 КК України підлягає приєднанню до покарання, призначеного за цим вироком.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-375, 381-382 КПК України, ст.ст. 71, 72, 389 КК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.71, п.5 ч.1 ст.72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Київським апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1