Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №293/1191/25 — Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1191/25

Провадження № 2/293/56/2026

27 січня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

06.10.2025 адвокат Чайківська Н.М., як представник ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, за змістом якої просить:

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

07.10.2025 суд, у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд" та отримав відповідь з ЄДДР № 1865479 від 07.10.2025 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 09.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 06.11.2025.

Одночасно п.9 даної ухвали суд, у порядку ст. 84 ЦПК України, витребував від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи №169/2021, що заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

30.10.2025 на адресу суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 169/2021, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою від 06.11.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання, суд відклав розгляд справи на 09.12.2025.

Ухвалою від 09.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.01.2026.

Відповідно до довідка секретаря судового засідання Тишкевич К.Б., 12.01.2026 о 10 год.00 хв. справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді Лось Л.В в нарадчій кімнаті в кримінальній справі № 293/1254/23.

Розгляд справи відкладений на 27.01.2026 об 12:00 год.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андріївка Черняхівського району Житомирської області помер її батько - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов в тому числі і житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що спадкоємцями після смерті батька є вона та її брат ОСОБА_2 (відповідач), які прийняли спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має.

Позивач зазначає, що вона та брат 21.11.2024 уклали між собою договір про поділ спадкового майна, яким поділили успадковане майно. В результаті зазначеного поділу позивачці у власність переходить на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, позивач скористатись своїм правом на спадкове майно не має можливості, оскільки батько за життя не оформив право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач пояснює, що спадковий будинок згідно записів погосподарської книги Андріївської сільської ради рахується за померлою ОСОБА_4 , що є матір`ю покійного батька, а земельна ділянка під будинком наразі залишається не зареєстрованою.

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. від 18.08.2025 № 350/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 ..

У зв`язку з тим, що батько позивачки за життя не оформив належним чином право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позивачка звернулась до суду з даним позовом для захисту своїх спадкових прав.

Сторони у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

В матеріалах справи міститься заява позивача від 09.12.2025 про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі (а.с.217).

Також представник позивача 09.12.2025 на адресу суду направила заява про проведення розгляду справи у її відсутність, позов підтримує та просить задовольнити ( а.с. 218).

Відповідач 01.12.2025 направив суду клопотання про розгляд справи без його участі, щодо задоволення позову не заперечує ( а.с. 216).

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Таким чином з урахуванням положень ст. ст. 178, 211 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд уважає, що матеріали справи містять достатньо даних і доказів для вирішення справи по суті за відсутності сторін.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 27.01.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Андріївка Черняхівського (Житомирського) району Житомирської області, у віці 55 років помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 21.01.2021 Черняхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 24 (а.с.17).

Родинний зв`язок між померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (позивачем) підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 від 30.09.1995, відповідно до якого батьком записаний « ОСОБА_3 » ( а.с. 28).

Згідно даних, що містяться у витязі Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 05.03.2024, за актовим записом № 21, 25.04.2015 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « « ОСОБА_7 ». Згідно даного витягу 28.03.2017 за актовим записом № 6 шлюб розірвано за заявою подружжя (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , що видане 25.05.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), 25.05.2023 укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за актовим записом №970, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_10 » ( а.с. 30).

За відомостями позивача, після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок загальною площею 65,7 м2, та господарські будівлі до нього, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-22).

Довідкою № 422 від 25.11.2020 виданою Андріївськоюї сільською радою підтверджено, що згідно запису по господарської книги № 6, об`єкт по господарського обліку 00-0253-1, за адресою: АДРЕСА_1 , будинок рахується за померлою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Андріївка Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , що видане 07.08.2018 Андріївською сільською радою Черняхівського району Житомирської області ( а.с. 18)

Родинні відносини покійної ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , відповідно до якого матір`ю ОСОБА_3 значиться ОСОБА_4 (а.с. 27).

Відповідно до довідки № 423 від 25.11.2020, виданої виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 під будинком не зареєстрована ( а.с. 24).

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 3054/35-24 від 21.08.2025, за даними Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, наявної у Відділі № 1, інформація щодо реєстрації та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_4 на території с. Андріївка, Черняхівського району Житомирської області, відсутня ( а.с. 26).

Згідно довідки, що видана Андріївським старостинським округом Черняхівської селищної ради Житомирської області від 24.09.2025 № 109, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно запису погосподарської книги № 6 за 2016-2021 роки, до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 у вказаному будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_11 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 - син, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 25).

Відповідно до довідки № 1787 від 12.04.2024, виданої КП «ЖОМБТІ» Житомирської обласної ради, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.31)

Відповідно до матеріалів спадкової справи №169/2021, що заведена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 , спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 ( а.с. 57-207).

Відповідно до договору про поділ спадкового майна від 21.11.2024, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділили успадковане майно, в результаті чого ОСОБА_1 , у власність переходить на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 32).

Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. від 18.08.2025 № 350/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після матері, ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 33).

Позивач, вказує на те, що вона як спадкоємець не може оформити право власності на спадкове майно, оскільки за життя батько не оформив право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому за захистом своїх спадкових прав позивач звернулась до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як убачається з матеріалів справи позивач після смерті батька ОСОБА_3 прийняла спадщину.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за свого життя належним чином не оформив свої спадкові права на житловий будинок та господарські будівлі після смерті матері ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд уважає, що спадковий житловий будинок та господарські будівлі увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 в силу ст. 1218 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В зв`язку з цим, житловий будинок належить позивачу, як спадкоємиці за законом після смерті ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за законом у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За вказаних обставин, оскільки до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька, вимога позивача про визнання за нею права власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Розподіл судових витрат

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач за текстом позовної заяви просить звільнити її від справи судового збору, мотивуючи своє клопотання тим, що є особою з інвалідністю ІІ групи, про що надає довідку посвідчення серії НОМЕР_6 (а.с. 12) та довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 642064 серія 12ААГ (а.с. 11) відповідно до яких ОСОБА_1 (позивачка) з 25.10.2024 року є особою з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до п.9 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже суд вважає, що позивач ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору в сумі 1211,20 грн, на підставі п.9 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» .

Відповідно до ч.6. ст.141 ЦПК України, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн з відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 79, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь держави 1211,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Повний текст рішення складений: 05.02.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ