Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №280/3646/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3646/25

Головуючий суддя І інстанції – Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №280/3646/25 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Дмитро Геннадійович, Галянчук Микола Іванович про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білан Дмитро Геннадійович, Галянчук Микола Іванович про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22 квітня 2025 року ВП №76967784 про накладення штрафу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області було залишено без задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що спірна постанова була прийнята відповідачем з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки неможливість виконання судового рішення була обумовлена відсутністю належного фінансування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №280/1782/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині визначення розміру надбавки ОСОБА_1 за вислугу років у період з 22.05.2008 по 31.12.2011 у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас та бездіяльність, що полягає у не проведенні нарахування та виплати надбавки за вислугу років до заробітної плати за ці періоди у відповідності до частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 №2862-XII у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 №2862-XII з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу за період з 22.05.2008 по 31.12.2011, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-III.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій втраті працездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-III, за період з 22.05.2008 по 31.12.2011.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів”, розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області надбавку за вислугу років в розмірі, визначеному частини 4 статті 44 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 №2862-XII з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу за період з 22.05.2008 по 31.12.2011, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-III.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів”, розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” нараховану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Запорізькій області заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій втраті працездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-III, за період з 22.05.2008 по 31.12.2011.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 в адміністративній справі №280/1782/22 змінено, виключивши з її резолютивної частини абзаци 5 та 6. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 в адміністративній справі №280/1782/22 залишено без змін.

09.02.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №280/1782/22 про зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій втраті працездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-III, за період з 22.05.2008 по 31.12.2011.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича від 28.01.2025 ВП №76967784 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа №280/1782/22.

Листом від 12.02.2025 за вих. № 08-03/1241 позивач повідомив відповідача, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 26.08.2024 № 414 про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету (набрали чинності з 05 вересня 2024 року) виплати на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством мають здійснюватися з КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки”. У зв`язку із наведеним зазначено, що кошторисом на 2025 рік видатки на виконання судових рішень на користь суддів не передбачаються, оскільки зміни до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, згідно з якими виконання рішень судів на користь суддів здійснюється за вищевказаним КЕКВ, були запроваджені після складання бюджетного запиту до проекту Державного бюджету України на 2025 рік. Вказано, що ТУ ДСА вважає, що єдиним способом виконання рішення суду у справі №280/1782/22 є виконання рішення за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів”. У той же час, виконання рішення суду за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501020 “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя” не може бути здійснене з незалежних від ТУ ДСА причин.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білана Дмитра Геннадійовича від 22.04.2025 ВП №76967784 за невиконання рішення без поважних причин накладено на боржника – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області штраф у розмірі 5100 грн. на користь держави. Згідно мотивувальної частини вказаної постанови боржником не було проведено перерахування та обчислення конкретного розміру невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за час відпустки, допомогу по тимчасовій втраті працездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111, за період з 22.05.2008 по 31.12.2011, що, зокрема, унеможливлює звернення державного виконавця із заявою до суду щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на невиконання відповідачем судового рішення в повному обсязі, прийняття спірної постанови про накладення штрафу є правомірним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту зазначених правових норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, здійснюється у випадку відсутності поважних причин такого невиконання.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірної постанови були висновки відповідача про те, що позивачем не було проведено перерахування та обчислення конкретного розміру невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за час відпустки, допомогу по тимчасовій втраті працездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років, з урахуванням компенсації, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111, за період з 22.05.2008 по 31.12.2011, що, зокрема, унеможливлює звернення державного виконавця із заявою до суду щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Наведені обставини справи позивачем не спростовані.

Відповідно до пояснень позивача, останній позбавлений можливості виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №280/1782/22, з огляду на відсутність належного фінансування.

Так, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 13.06.2018 року по справі №757/29541/14-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Між тим, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що відповідачем на виконання наведеного судового рішення не були вчинені дії по перерахунку та нарахування належних стягувачу грошових сум, які не вимагають наявність фінансування, оскільки наявність фінансування пов`язане з виплатою сформованої за результатом перерахунку заборгованості.

При цьому посилання позивача на те, що вчинення дій щодо нарахування суддівської винагороди за рішенням суду в умовах відсутності кошторисних призначень прямо заборонено бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки жодна норма Бюджетного кодексу України та іншого закону, який регулює відповідні правовідносини, не містить подібної заборони.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з виснвоками суду першої інстанції, що спірна постанова про накладення на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області штрафу за невиконання виконавчого листа №280/1782/22 є правомірною та не підлягає скасуванню, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №280/3646/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва