Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №280/1987/20 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1987/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" щодо вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом апеляційної інстанції справи №280/1987/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС – залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року – залишено без змін.

До суду апеляційної інстанції надійшла заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі після ухвалення рішення по справі та клопотання про залучення доказів понесених судових витрат у зв`язку з розглядом судом апеляційної інстанції справи №280/1987/20.

Представник відповідачів надав заперечення на вищевказану заяву, в яких просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування заяви зазначено, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" щодо вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом апеляційної інстанції у справі №280/1987/20 відмовлено.

Не погодившись з додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021, позивач подав касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 28.07.2023 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕВІС» задоволено частково. Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ст.ст.252, 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення по справі № 280/1987/20 та часткове задоволення заяви.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підставі частин 4-7 цієї статті КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

Так, в даному випадку, на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, було надано суду: копія заяви від 23.11.2020 № б/н про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду у справі № 280/1987/20 з доказами відправлення, копія договору про надання правової допомоги № 98-ИЗС від 26.07.2019, копія додаткової угоди №1 від 27.12.2019 до Договору., копія додаткової угоди №2 від 20.02.2020 до Договору., копія додаткової угоди № 3 від 30.12.2020 до Договору на 1 арк., копія додаткової угоди від 01.02.2021 до Договору, копія акту надання послуг №6 від 28.01.2021 року.

Згідно акту надання послуг №6 від 28.01.2021 року складеним між ТОВ «Інтеренергосервіс» та АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» Адвокатом надано такий перелік послуг:

- підготовка та подання до Третього апеляційного адміністративного суду відзиву від 23.11.2020. на апеляційну скаргу у справі №280/1987/20 на 36 арк. з додатками на 41 арк.

-підготовка та подання до Запорізького окружного адміністративног суду додаткових пояснень від 17.12.2020 року по справі №280/1987/20 на 5 арк.з додатками на 94 арк.

-підготовка та подання до Запорізького окружного адміністративног суду додаткових пояснень від 28.12.2020 року по справі №280/1987/20 на 3 арк. з додатками на 49 арк.

-участт у судовому засіданні 26.11.2020 року по справі №280/1987/20.

-участт у судовому засіданні 28.01.2021 року по справі №280/1987/20.

Витрачений час 8,5 год.. Вартість 19 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

На думку колегії суддів, витрачений час на підготовку та подання відзиву та додаткових пояснень на апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у адміністративній справі №280/1987/20 є завищеними та необґрунтованими, оскільки зазначені послуги не потребували значного часу, тому що представник позивача була обізнана з усіма деталями у справі, а сума не є співмірною до складності справи.

Доречно наголосити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 19000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Офісу великих платників податків Державної податкової служби становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період апеляційного провадження, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

В той же час враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності до вимог статті 77 КАС України надання йому послуг професійної правничої допомоги, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання адвоката Золотухіна Р.М. підлягає частковому задоволенню.

При прийнятті додаткового рішення суд врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01 2021 по справі № 280/2635/20, та позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено .

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Отже суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).

Аналізуючи подані позивачем докази, враховуючи складність та значення справи для сторін, колегія суддів доходить висновку про необхідність часткового задоволення клопотання та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

За наведеного колегія суддів відхиляє посилання заявника на відшкодування сум податків та зборів з отриманого доходу від правничої допомоги адвокатом позивачу у справі.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Заяву представника заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" щодо вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу у зв`язку з розглядом судом апеляційної інстанції справи №280/1987/20- задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у справі № 280/1987/20 за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у адміністративній справі №280/1987/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС ( вулиця Дегтярівська, 11Г, Київ, 04119 код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" (вул. Добролюбова, 20,м. Запоріжжя, 69006 код ЄДРПОУ 34063592) судові витрати зі сплати правничої допомоги у розмірі 5 000,00 гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов