Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №160/25115/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: видачі, зупинення, анулювання ліцензій податковим органом

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №160/25115/25

Суддя: Шлай А.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25115/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі №160/25115/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРООІЛГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДНІПРООІЛГРУП” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 527 від 05.08.2025 про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а саме роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Могилів, вул. Дніпровська, буд.54; зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видати ТОВ “ДНІПРООІЛГРУП” ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за місцями роздрібної торгівлі пальним за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Могилів, вул. Дніпровська, буд. 54.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що спірне рішення вмотивовано неподанням позивачем разом із заявою про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним повного пакету документів, передбачених ч. 5 ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ, а саме - документів щодо введення об`єктів в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Однак, позивач зазначає, що ним на підтвердження введення об`єкту в експлуатацію було надано відповідачу копію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.09.2011 та копію Сертифікату відповідності № ДП001085 від 20 лютого 2012 р., яким Інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю у Дніпропетровській області було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Дніпропетровська (наразі – Дніпровська), 54. З декларації про готовність об`єкта до експлуатації та сертифіката відповідності вбачається, цей об`єкт віднесений саме до ІІ категорії складності та відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам і правилам та підтверджують його готовність до експлуатації. Відтак, законні підстави для відмови у видачі ліцензії, на переконання позивача, відсутні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що Законом №3817 не передбачено подання замість акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, експертного висновку чи висновку експертизи. В додатках до заяви ТОВ «ДНІПРООІЛГРУП» на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відсутні сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року. Згідно наданої декларацій про готовність об`єкта до експлуатації за адресою: Дніпропетровській район, с. Могилів, вул. Дніпровська, буд. 54, об`єкт введений в експлуатацію 09.2011 року. Отже, відповідно до ч. 5 ст.43 ЗУ №3817 позивач повинен надати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. На порталі Єдиної державної системи у сфері будівництва інформація щодо вказаного об`єкту відсутня. Тобто, Державною архітектурно-будівельною інспекцією не видавався відповідний сертифікат та не вносились відомості щодо виданих сертифікатів до єдиного реєстру відповідно до п. 16 ПКМУ №461. Скаржник/відповідач наголошує увагу суду апеляційної інстанції, що при розгляді справи судом першої інстанції повністю проігноровано вищевказані доводи, які зазначались у відзиві на позовну заяву та докази надані відповідачем. Крім того, зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області видати ТОВ «ДНІПРООІЛГРУП» ліцензію на право торгівлі пальним є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що автозаправна станція за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Могилів, вул. Дніпровська, буд.54, АЗС відноситься до ІІ категорії складності будівництва, а тому декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП14211033996 від 19.09.2011 є належним документом, що підтверджує введення в експлуатацію об`єкта у встановленому законом порядку, а отже позивачем надано до контролюючого органу належні документи для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Відповідач не має жодних правових підстав стверджувати про те, що сертифікат № ДП001085 не видавався, мотивуючи це виключно відсутністю інформації про нього у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, оскільки ЄДЕССБ фактично почала функціонувати лише у липні 2020 року, а Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681, тобто через майже десять років після введення об`єкта в експлуатацію та видачі сертифіката відповідності № ДП001085. Водночас реєстрація декларацій про готовність об`єктів до експлуатації та видача сертифікатів відповідності є обов`язком уповноважених державних органів. Станом на вересень 2011 року таким органом була Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю у Дніпропетровській області, печатка та реквізити якої містяться як на декларації про готовність об`єкта до експлуатації, так і на сертифікаті відповідності № ДП001085. Зазначений сертифікат у встановленому законом порядку не визнавався недійсним, не скасовувався та не анульовувався, а відтак є чинним та породжує відповідні юридичні наслідки. Суд першої інстанції, обираючи спосіб захисту прав позивача, діяв у межах повноважень, наданих йому КАС України, не підміняв собою суб`єкта владних

повноважень та не втручався у сферу дискреції відповідача, оскільки за встановлених обставин така дискреція у відповідача була відсутня.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРООІЛГРУП» є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є КВЕД 47.30 - Роздрібна торгівля пальним.

02.09.2025 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, яка була зареєстрована за вхідним номером № 42734/АП/екпп від 09.07.2025, щодо провадження діяльності адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Могилів, вул. Дніпровська, буд.54, АЗС. До заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним були додані копії: платіжна інструкція №13528 від 04.02.2025; платіжна інструкція №13534 від 06.02.2025; копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на автозаправну станцію від 20.01.2020; копія Витягу з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку; копія Технічного паспорту на автозаправну станцію від 24.02.2025; копія Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; копія технічної інвентаризації з Єдиної державної системи у сфері будівництва; копія схематичного плану розташування АЗС; копія Декларації про готовність об`єкта до експлуатації; Дозвіл №1403.19.12 від 18.12.2019 р. на право виконувати газонебезпечні роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; заповнення, злив балонів, інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом; Лист відповідь Держпраці про розгляд заяви щодо подовження строку дії дозволу від 07.11.2024; Дозвіл № 1404.19.12 від 18.12.2019 на право експлуатувати обладнання, призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі; посудини, посудини, що працюють під тиском; Лист відповідь Держпраці про розгляд заяви щодо подовження строку дії дозволу від 07.11.2024; копія договору здачі в операційну оренду АЗС № 169/2 від 01.03.2025; копія Сертифікату відповідності від 20.02.2012

Рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 527 від 05.08.2025 відмовлено у видачі ліцензії через ненадання позивачем документів, передбачених ч. 5 ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме - документів щодо введення об`єктів в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 3817-ІХ від 18 червня 2024 р.

Відповідач обґрунтував спірне рішення відсутністю документів щодо введення об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, як таких, що передбачені ч. 5 ст. 43 Закону №3817-ІХ (а.с.11).

Колегія суддів звертає увагу, що частина 5 статті 43 Закону №3817-ІХ складається із восьми пунктів переліку документів, які додаються до заяви. Спірне рішення відповідача не містить посилання на конкретний пункт. Разом з цим, за результатом аналізу цієї норми, колегія суддів дійшла висновку, що перелік документів, які стосуються експлуатації об`єкта ліцензування, викладений законодавцем у пункті 2 частини 5 цієї статті.

Так, заявник має додати до документів копії сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року; технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна;

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (а.с.22). Підставою виникнення права власності зазначено: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП14211033006, виданий 19.09.2011, видавник: Інспекція державного архитектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, Дозвіл на виконання будівельних робіт №659/2010-04 від 26.11.2010. До заяви позивач надав також і сертифікат №ДП001085 від 20 лютого 2012 р., яким Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області засвідчена відповідність закінченого будівництвом об`єкта (окремого пускового комплексу) - Автозаправна станція за вказаною вище адресою проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердив його готовність до експлуатації (а.с.35).

У спірному рішенні відповідач не зазначив, з яких підстав надані позивачем документи не підтверджують введення об`єкта в експлуатацію та які саме документи йому слід надати, зважаючи на те, що позивач не є власником автозаправочної станції, а орендує її на підставі договору № 169/ 2 від 01 березня 2025 р. (а.с.20,21).

Щодо доводів скаржника/відповідача про відсутність інформації про сертифікат відповідності № ДП001085 від 20 лютого 2012 р. в Єдиній державної системи у сфері будівництва.

Скаржник/відповідач стверджує, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією не видавався відповідний сертифікат та не вносились відомості щодо виданих сертифікатів до єдиного реєстру відповідно до п. 16 ПКМУ №461.

Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 р. "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" були затверджені Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та Порядок внесення плати за видачу сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та її розмір.

Пунктом 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Однак, позивач не був замовником будівництва АЗС, тому застосування приписів пункту 16 наведеного Порядку, на чому наполягає скаржник/відповідач, є безпідставним.

Щодо доводів апеляційної скарги про втручання судом першої інстанції у дискреційні повноваження відповідача.

Суд першої інстанції застосував правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постановах від 23 грудня 2021 р. у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 р. у справі № 160/6762/21, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Зважаючи на те, що встановлені судом першої інстанції обставини та висновок про відсутність підстав для відмови у видачі позивачу ліцензії за його заявою від 09.07.2025, колегія суддів погоджується з тим, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення позивача, і прийняте ним рішення визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству. Оскільки позивачем дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому не є підставами, визначеними статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого судового рішення.

Керуючись статями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/25115/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 січня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua