Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №520/8807/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 р. Справа № 520/8807/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 02.10.25 у справі № 520/8807/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд не взяв до уваги обставин справи, зокрема того, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди. ОСОБА_1 не виконано п. 1.5 Розділу I Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22 жовтня 2014 року №1118/429. Адресна довідка про зняття з реєстраційного обліку, надана позивачем під час звернення з питання набуття громадянства України, не є документом, що підтверджує постійне на законних підставах проживання особи в Україні. Враховуючи, що позивачем допущено порушення під час виконання свого обов`язку подати належним чином оформлений пакет документів, що передбачений вимогами п. 1.5 Розділу I Угоди, Головним управлінням ДМС у Харківській області прийнято оскаржуване рішення від 27.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Позивач уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України відповідно до пункту 10 статті 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України».

22.02.2022 Начальником Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області затверджено рішення про оформлення набуття позивачеві громадянства України та оформлена довідка №16408 про реєстрацію громадянином України.

На підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_1 30.07.2022 органом 6317 оформлено паспорт громадянина України НОМЕР_1 та 20.09.2022 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .

Рішенням ГУ ДМС у Харківській області від 22.02.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено набуття громадянства України згідно з пунктом 10 статті 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та відповідно до Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, та громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року.

За результатами повторної перевірки, рішенням ГУДМС у Харківській області від 27.08.2024 було відмінено рішення ГУДМС у Харківській області від 22.02.2022 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надавало заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди, та останнім не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку.

Уважаючи таке рішення суб`єкта владних повноважень протиправним, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів його сім`ї відміна рішення про оформлення набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 № 360, ДМС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Одним з основних завдань ДМС є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з п. 4 Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює оформлення і видачу документів для тимчасового або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає такі документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в`їзду в Україну в передбачених законодавством випадках (пп.8); приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов`язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України (пп. 9); здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках (пп. 10); здійснює інші повноваження, визначені законом (пп. 39).

Пунктом 7 Положення визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" (далі за текстом - Закон № 2235-ІІІ).

Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.

Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (стаття 4 Закону № 2235-ІІІ).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Згідно зі ст. 9 Закону № 2235-ІІІ іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Відповідно до ст. 1 Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, ратифікованої Законом України від 11.07.2002 № 115-IV, кожна Договірна Сторона надасть постійно проживаючим на законних підставах на її території громадянам іншої Договірної Сторони спрощений порядок набуття громадянства, а своїм громадянам, які постійно проживають на законних підставах на території іншої Договірної Сторони, спрощений порядок припинення громадянства при наявності однієї з таких умов:

а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається;

б) за наявності у заявника хоча б одного з постійно проживаючих на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, близьких родичів, які є її громадянами: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів), дитини (у тому числі усиновленої), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки).

Заявник подає заяву про набуття громадянства однієї Договірної Сторони й одночасного припинення громадянства іншої Договірної Сторони.

Дія положень пункту першого цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території однієї з Договірних Сторін або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.

Згідно з п. 1 ст. 2 Угоди для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: Заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у пункті 1 статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; документ про виконання військового обов`язку або про звільнення від військового обов`язку (щодо осіб призовного віку).

Положеннями пунктів 2-5 статті 2 Угоди передбачено, що на підставі цих документів компетентні органи Договірної Сторони, до якої звернувся заявник, оформлюють набуття ним її громадянства протягом не більше трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набувається, відмовляють заявнику в оформленні набуття громадянства при наявності умов, передбачених пунктом 3 статті 1 цієї Угоди.

Протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають його по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом із повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.

Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і сповіщає про це Договірну Сторону, громадянство якої набувається.

Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України від 22.10.2014 №1118/429 затверджено Порядок реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку для набуття громадянства України особи, зазначені в пункті 1.1 розділу І цього Порядку, подають до територіального підрозділу за місцем постійного проживання такі документи: заяву-анкету, форма якої наведена у додатку 1 до цього Порядку; три фотокартки розміром 35x45 мм, у тому числі дітей віком від 7 років; копію документа, що підтверджує постійне на законних підставах проживання заявника в Україні відповідно до пункту 1.5 розділу І цього Порядку; копію документа, що посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства Республіки Таджикистан; копію свідоцтва про народження, якщо громадянство України одночасно з батьками (або одним з них) набуває неповнолітня дитина; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, зазначених у пункті 1.1 розділу І цього Порядку; документ про виконання військового обов`язку або про звільнення від військового обов`язку (щодо осіб призовного віку).

Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред`являються оригінали зазначених документів. Ксерокопії цих документів засвідчуються посадовою особою, яка прийняла до розгляду заяву з питань громадянства, та долучаються до матеріалів.

Документи про оформлення набуття громадянами Республіки Таджикистан громадянства України відповідно до Угоди розглядаються в порядку, передбаченому підрозділом «Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються органами міграційної служби» розділу IV Порядку № 215.

Згідно з пунктом 2.3 Порядку якщо подані заявником документи оформлені належним чином і підтверджують наявність умов, зазначених у пункті 1.1 розділу І цього Порядку, а також відсутні підстави, за наявності яких дія Угоди не поширюється на особу, начальник головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління (управління) міграційної служби) або його заступник приймає рішення про оформлення набуття громадянства України, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку територіальний орган Державної міграційної служби України (далі - територіальний орган) через територіальний підрозділ протягом десяти днів з дня прийняття рішення про оформлення набуття особою громадянства України вилучає документ на право постійного проживання в Україні, документ, що підтверджує належність до громадянства Республіки Таджикистан, видає паспорт громадянина України та надсилає до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (далі - ДКС МЗС України) повідомлення про факт і дату оформлення набуття громадянином Республіки Таджикистан громадянства України, форма якого наведена у додатку 4 до цього Порядку (із зазначенням неповнолітніх дітей, які одночасно набули громадянства України). Разом з цим повідомленням надсилається вилучений документ, що підтверджує належність особи до громадянства Республіки Таджикистан, або заява про втрату такого документа.

Абзацом 5 пункту 94 підрозділу Порядку № 215 провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України встановлено, якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, а стосовно поновлення особи у громадянстві України також відсутні передбачені Законом підстави, за наявності яких поновлення у громадянстві України не допускається, керівник територіального органу Державної міграційної служби України або його заступник приймає рішення про оформлення набуття особою громадянства України.

Пунктом 96 підрозділу Порядку № 215 провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України, встановлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Відповідно до приписів статті 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Суд зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов`язання.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.09.2023 у справі № 160/9719/22.

У відзиві на позов та в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що до заяви про набуття громадянства України ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 , виданий 12.02.2020 КДР ВМВС Навбуньод, дійсний до 11.02.2030, але в наданому документі відсутні відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання. Таким чином, відповідач уважає, що ОСОБА_1 було порушено вимоги Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні.

Разом із тим, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи наявні документи на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні позивача: адресний листок вибуття на постійне проживання до України, довідка із перекладом № С-30/21.1-198 від 20.12.2021 Посольства Республіки Таджикистан в Україні про зняття ОСОБА_1 з військового обліку, довідка із перекладом № С-30/22.1-30 від 02.02.2022 року Посольства Республіки Таджикистан в України про зняття його з реєстрації у Республіці Таджикистан у зв`язку із переїздом на постійне проживання до України.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, відповідачем вилучено паспорт позивача Республіки Таджикистан та на виконання вимог п. 2.6 Порядку реалізації Угоди 23.02.2023 за вихідним № 6301.6.2-2950/63.3-23 паспорт громадянина Республіки Таджикистан НОМЕР_3 від 12.02.2020 на ім`я ОСОБА_1 був надісланий до ДКС МЗС України для надсилання дипломатичними каналами для подальшого оформлення припинення ОСОБА_1 громадянства Республіки Таджикистан відповідно до частини 3 статті 2 Угоди.

Листом № С-30/22-04 від 04.01.2022 Посольство Республіки Таджикистан в Україні повідомило відповідача (зареєстроване ГУ ДМС У Харківській області за № 172/1/6301-22 від 05.01.2022 року), що відповідно до чинного законодавства Республіки Таджикистан для оформлення виїзду на постійне місце проживання відмітка про це у закордонний паспорт громадянина Республіки Таджикистан не проставляється.

Таким чином, на час ухвалення рішення від 22.02.2022 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідачу було доведено і мало було б прийнято до уваги, що при оформленні дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни відмітка про це в закордонний паспорт громадянина Республіки Таджикистан не проставляється компетентними органами цієї країни.

На підтвердження оформлення дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни компетентні органи видають адресний лист вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну та відмітки Посольства Республіки Таджикистан в Україні про взяття на консульський облік, які є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну.

Колегія суддів зауважує, що відповідач 22.02.2022 прийняв на підставі наданих документів рішення про оформлення громадянства України ОСОБА_1 .

Як убачається з відзиву на позов та апеляційної скарги, підставою для скасування цього рішення слугував лист від 01.08.2024 Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за № 6.4-8424/6-24 щодо вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує постійне на законних підставах проживання особи в Україні.

Разом із тим суд зауважує, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України «Про громадянство України», можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Однак, на момент звернення позивача із заявою про набуття громадянства України відповідно до Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого наказом МВС, МЗС України 22.10.2014 № 1118/429, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було.

Приймаючи рішення про набуття позивачем громадянства України, ГУДМС у Харківській області перевірено відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов`язує набуття особою громадянства України, підстав для відмови в набутті позивачем громадянства України, зокрема, недійсності чи нечинності наданих документів виявлено не було, також не виявлено надання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивач не може набути громадянство України.

Суд наголошує, що обов`язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2099 №7-рп/2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб`єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Отже, оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб`єктом владних повноважень не надано, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 , прийнято відповідачем за відсутності правових підстав.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів його сім`ї відміна рішення про оформлення набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.04.2018 у справі № 820/2262/17, від 14.09.2023 у справі № 420/5345/21.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на приписи статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 520/8807/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова