Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №287/992/25 — Олевський районний суд Житомирської області

Суд: Олевський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Хуліганство

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №287/992/25

Суддя: Нижник Г. П.

Справа № 287/992/25

1-кп/287/329/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025065520000032 від 16.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.04.2025 приблизно о 09 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в громадському місці, неподалік від кафе - бару «Берізка», що в центрі с. Білокоровичі, по вул. Шкільна, Коростенського району Житомирської області, де проходив благодійний концерт на підтримку Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, свідомо передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до суспільних цінностей та встановлених у суспільстві загальноприйнятих норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось - особливою зухвалістю, безпричинно, в присутності громадян виражався у бік учасників благодійного концерту нецензурною лайкою.

У подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, об`єднані єдиним умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи у громадському місці, діючи умисно підійшов до місця, де стояла музична апаратура, за допомогою фізичної сили, умисно ногою вдарив два рази по музичній колонці, внаслідок чого пошкодив музичну апаратуру, яка належить Білокоровицькій сільській раді.

У результаті чого, благодійний концерт на допомогу ЗСУ зірвано та масовий захід не відбувся.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.

24.04.2025 прокурор Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості.

Відповідно до цієї угоди, обвинувачений ОСОБА_7 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Згідно умов угоди сторони узгодили між собою вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також, надав згоду представника потерпілого щодо укладення угоди про визнання винуватості.

Представник потерпілого підтримала надану раніше згоду прокурору щодо укладення угоди про визнання винуватості.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю. Обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджені обвинуваченим та прокурором вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам кримінального-процесуального законодавства, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , такі як беззастережне визнання вини та щире каяття. Обставини, що обтяжують його покарання, не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення кримінального проступку належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Керуючись ст.ст.100, 124, 368, 370, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.04.2025 у кримінальному провадженні №12025065520000032 від 16.04.2025 між прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua