Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №285/6187/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/6187/25

провадження у справі № 2/0285/714/26

04 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»,

поданим в його інтересах представником Миц Іриною Володимирівною,

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу, –

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача 51709,29 грн матеріальної шкоди в порядку регресу, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що АТ «СГ «ТАС» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів EP 211211135 (далі по тексту – Поліс), забезпеченим транспортним засобом за яким є Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі по тексту – автомобіль Mercedes).

У лютому 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту – ДТП) за участю автомобіля Mercedes під керуванням відповідача та транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі по тексту – автомобіль Skoda), внаслідок якої останній отримав технічні пошкодження. Вказана ДТП сталася через порушення правил дорожнього руху відповідачем.

На підставі заяви власника автомобіля Skoda позивачем було виплачено розмір страхового відшкодування в сумі 51709,29 грн та, відповідно, до нього згідно ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту – Закон), оскільки ОСОБА_1 після ДТП самовільно залишив місце пригоди, перейшло право регресної вимоги до винної особи, відповідача.

Ухвалою від 13.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на таке.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст.1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст.979 ЦК).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст.980 ЦК).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (ст.6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ст.999 ЦК).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст.7 Закону України «Про страхування», до яких відноситься страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Встановлено, що 24.02.2023, близько 18:30 год, на автодорозі Васьковичі-Шепетівка 104 км+850 м сталася ДТП за участю автомобілів Skoda та Mercedes. Останнім керував ОСОБА_1 , відповідач по справі, який не врахував безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Skoda, під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду в попутному напрямку. При цьому, ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.

Постановою Новоград-Волинського (теперішня назва Звягельського) міськрайонного суду Житомирської області від 16.05.2023 у об`єднаній справі №285/2543/23 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Постанова суду є чинною та 29.05.2023 набрала законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, вина відповідача у вчиненні ДТП та заподіянні шкоди встановлена.

На момент пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 була застрахована відповідно до Закону згідно Полісу від 23.09.2022, ліміт відповідальності якої за шкоду, заподіяну майну, становить 160000 грн, франшиза 0 грн.

Власник автомобіля Skoda ОСОБА_3 27.02.2023 звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та 25.04.2023 з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту №341 про оцінку автомобіля Skoda від 15.05.2023, страхового акту від 30.05.2023, розрахунку суми страхового відшкодування, розмір останнього склав 51709,29 грн, яке позивачем було сплачено ОСОБА_3 31.05.2023 згідно платіжної інструкції.

Відповідно до абз.«в» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він після ДТП за його участю, зокрема, самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Разом з тим ст.993 ЦК передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивачем відшкодовано заподіяну відповідачем шкоду в сумі 51709,29 грн.

У даній справі спір виник між страховою компанією та водієм транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст.1191 ЦК України, ст.38 Закону. За таких обставин, суд приходить висновку, що вимога про відшкодування позивачу коштів у порядку регресу відповідачем ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 3028 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 51709,29 грн матеріальної шкоди в порядку регресу та 3028 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головуюча суддя О. О. Літвин