Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №278/5027/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/5027/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом, поданим ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить зменшити розмір аліментів, стягнення яких присуджено згідно заочного рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14.11.2023 (278/3299/23) на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , а саме 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що у позивача змінився сімейний стан. Позивач уклав новий шлюб та має на утриманні дружину, спільного сина та доньку дружини від попереднього шлюбу. Також змінився матеріальний стан, оскільки дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною і позбавлена можливості працевлаштуватись.

Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 26).

Від відповідачки жодних клопотань та відзив на позовну заяву не надходило.

Згідно з ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14.11.2023 року у справі № 278/3299/23 було вирішено стягувати з позивача на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10.07.2023 року і до повноліття дитини (а.с. 16,17).

Відповідно до Акту №1 візуального обстеження об`єкту (житлового будинку), зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації від 02.05.2022 р. – багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зруйнований та непридатний для проживання (а.с. 5 (заворот), 6).

Також позивач надав до суду копію договору найму від 23.07.2024 р., який був укладений строком на 6 місяців (а.с. 14).

Згідно із довідки № 23.5/9/2025/97077 від 05.09.2025 заборгованість щодо сплати аліментів на утримання дитини у позивача відсутня (а.с. 15).

Матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення. Окрім того, відповідно до Довідки ВЛК від 09.05.2024 р. позивач має військове звання капітан та придатний до служби у військових частинах. Тобто ОСОБА_1 є працездатною особою.

Позивач, як на підставу для зменшення розміру аліментів, посилався на те, що дружина ОСОБА_4 , її дочка ОСОБА_5 та спільний син ОСОБА_6 є внутрішньо переміщеними особами, внаслідок руйнування їхнього житла, про що свідчать довідки від 28.09.2022 р. та від 22.08.2025 р. відповідно (а.с. 6 (заворот), 7). Можна зробити висновок, що члени сім`ї позивача отримують державну грошову допомогу. Крім того статус ВПО останні отримали ще до винесення рішення про стягнення аліментів.

У силу ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК) зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так, ст. 192 СК передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 ст. 182 СК передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносять обставин, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішиш питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру доходів позивача в бік погіршення після встановленого розміру аліментів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не довів свої вимоги щодо необхідності зменшення розміру стягнення аліментів, крім того суд зазначає, що розмір аліментів який вирішено стягувати з позивача є мінімально визначений законодавством.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І.Буткевич