Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №295/15501/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15501/25

Категорія 11

1-кп/295/290/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12025060000001360 від 03.08.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, учениці 10 класу ліцею № 20, неодруженої, немаючої на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

за ст. 115 ч.1 КК України

з участю учасників судового провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

представника

потерпілої ОСОБА_7

обвинуваченої ОСОБА_3

законних

представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10

представників

служби у справах

дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12

представників

ювенальної

превенції ОСОБА_13 , ОСОБА_14

в с т а н о в и в :

03 серпня 2025 року, на ґрунті ревнощів і особистої неприязні у ОСОБА_3 виник намір помститися ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позбавити його життя.

З метою реалізації свого злочинного наміру, у вказаний день близько 12 год ОСОБА_3 , маючи умисел на заподіяння смерті іншій людині, запросила ОСОБА_15 до місця її колишнього проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де заздалегідь підготувала кухонний ніж, який запхала у кімнатні двері.

Перебуваючи за вказаною адресою, в ході спільного розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_3 , заздалегідь підготувалась до реалізації свого злочинного наміру, а саме витягнула з дверей кімнати житлового будинку кухонний ніж, за допомогою якого і мала намір позбавити життя ОСОБА_15 та поклала його біля себе на ліжко, на якому відпочивала разом з потерпілим.

В подальшому, близько 18 год 00 хв, реалізуючи свій злочинний намір, діючи з мотивів ревнощів та особистої неприязні, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що ОСОБА_15 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння та відвернувся від неї, взяла підготовлений ніж в праву руку, та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою вчинення вбивства нанесла один удар в спину потерпілого. Після того, як від удару ОСОБА_15 , знаходячись на ліжку, впав на спину, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, сіла зверху на тіло ОСОБА_15 та нанесла лезом ножа численні удари по всім частинам тіла потерпілого, а саме: два удари в праву половину грудної клітки, два удари в проекцію грудини, чотири удари в область передньої поверхні грудної клітки зліва, три удари в область гортані, чотири удари в область передньої поверхні шиї дещо зліва, два удари в область передньо-лівої поверхні шиї та один удар в область нижньої щелепи зліва, які є небезпечними для життя та знаходяться причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_15 . Після чого, переконавшись в тому, що останній не подає ознак життя, ОСОБА_16 припинила свої злочинні дії.

Смерть ОСОБА_15 настала від множинних проникаючих колото-різаних ран тулуба, шиї з ушкодженням трахеї, обох легень, серця.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та відмовилася від дачі показань користуючись ст. 63 Конституції України. Зазначила, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, вона їх не оспорює. Щиро кається у вчиненому, принесла публічні вибачення потерпілій.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена дослідженими в судовому засіданні належними та допустимим доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що очевидцем події не була. Її син ОСОБА_17 зустрічався з обвинуваченої близько чотирьох місяців. ОСОБА_18 їй не подобалася, про що вона говорила синові, однак син просив не втручатися і ігнорував її думку. Вона також телефонувала вітчиму ОСОБА_18 з вимогою, щоб той по впливав на неї, щоб розлучити їх. Про подію дізналася від працівників поліції. Зазначила, що у зв`язку з втратою сина понесла витрати на його поховання, а також їй спричинено тяжку моральну шкоду, яка полягала у втраті дитини. Висловила думку про призначення суворого покарання.

Витягом з ЄРДР 03.08.2025 внесено відомості за фактом вбивства ОСОБА_6 (т.1 а.с.101).

Рапортом на лінію 102 03.08.2025 о 18:11 надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що вона вбила свого хлопця ОСОБА_6 (т.1 а.с.103).

Протоколом огляду місця події від 03.08.2025, який ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.08.3035 визнано як невідкладний, оглянуто домогосподарство за адресою: АДРЕСА_2 . В кімнаті на ліжку виявлено труп ОСОБА_15 , одежа з множинними накладаннями речовини бурого кольору. На трупі виявлено тілесні ушкодження, у вигляді множинних ран в кількості 8, на шиї в кількості 10. Під час огляду виявлено та вилучено лезо від ножа з нашаруванням бурого кольору, руків`я ножа (т.1 а.с.108,135).

Протоколом огляду трупа від 04.08.2025 у ОСОБА_15 виявлено множинні рани тулуба та шиї (т.1 а.с.138).

За висновком експерта № 1021 від 04.08.2025 при судово-медичний експертизі трупа ОСОБА_15 виявлено тілесні ушкодження колото-різані рані в загальній кількості 19, з яких дві рани правої половини грудної клітки (1,2), дві рани в проекції грудини (3.4), чотири рани передньої поверхні грудної клітки зліва (5,6,7,8), три рани в проекції хрящів гортані (9,10,11), чотири рані передньої поверхні шиї дещо зліва (12,13,14,15), дві рани передньо-лівої поверхні шиї (16,17), рані нижче проекції нижньої щелепи зліва (18), рана задньої поверхні грудної клітки (19), шість з вищевказаних ран мають ранові канали, що проникають в порожнину грудної клітки (1,2,4,5,7,8), тобто є проникаючими, з ушкодженням правої (два ушкодження) та лівої легені (три ушкодження), серцевої сорочки та серця (чотири ушкодження) з двобічним гемотораксом (кров в плевральних порожнинах) та гемоперикардом (кров в серцевій сорочці), дві з ран шиї (11,13) проникають в просвіт трахеї, два синці з двома саднами по типу насічок грудної клітки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмету з односторонньою заточкою по типу клинка кухонного ножа (синці з саднами від кінчика ножа) загальна кількість нанесених ударів ножем складає не менше 21 удара, при яких утворились 19 ран (дія леза ножа) та два синці з саднами по типу насічок (дія кінчика леза ножа), утворились в короткий період часу, обчислюваний хвилинами, всі являються прижиттєвими, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, являються смертельними, тобто є безпосередньою причиною смерті. Смерть настала від множинних проникаючих колото-різаних ран тулуба, шиї з ушкодженням трахеї, обох легень, серця. Тілесне ушкодження по задній поверхні грудної клітки могло бути одним із перших, тілесні ушкодження передньої поверхні грудної клітки та шиї наступними, встановити точний порядок нанесення всіх тілесних ушкоджень точно неможливо. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 5,88%, що при житті відповідає умовно смертельній концентрації, в даному випадку дана концентрація в причинному зв`язку зі смертю не знаходиться. Враховуючи ступінь алкогольного сп`яніння, тяжкість тілесних ушкоджень, короткий проміжок часу між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті (при цьому частина з тілесних ушкоджень могла утворитись в момент настання смерті), слід рахувати, що потерпілий міг не відчувати почуттів по типу «особливої фізичної болі», врятування життя йому при наданні своєчасної медичної кваліфікованої допомоги також неможливо (т.1 а.с.157).

Згідно висновку експерта № 1666 від 05.08.2025 у ОСОБА_3 виявлено садна на лівій верхній кінцівці, синці на обох нижніх кінцівках, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли виникнути в термін 1-3 доби до моменту обстеження та відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.160).

Під час затримання 03.08.2025 вилучено одяг ОСОБА_3 , а саме майку чорного кольору, сині джинсові шорти, босоніжки, на яких виявлено сліди РБК (.1 а.с.161).

Протоколом слідчого експерименту від 06.08.2025 з участю ОСОБА_3 , під час якого вона детально розповіла про обставини події та на місці показала механізм нанесення загиблому тілесні ушкодження (т.1 а.с.186).

За висновками експертів № 1101 від 20.08.2025, № 1100 від 18.08.2025 у вирізках з шортів, майки, що вилучені в ході затримання ОСОБА_3 знайдено кров людини, походження якої може бути від ОСОБА_15 (т.1 а.с.198,202).

Висновком експерта № СЕ-19/106-25/15777-БД від 22.09.2025 встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 (т.1 а.с.206).

За висновком експерта № СЕ-19/106-25/15773-БД від 23.09.2025 встановлено генетичні ознаки крові та клітин з ядрами, у виявлених на зрізах нігтів з рук ОСОБА_15 збігаються з його генетичними ознаками (т.1 а.с.214).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-25/15770-БД від 24.09.2025 на змивах РБК з підлоги, полімерного руків`я, леза ножа виявлено кров людини, яка походить від ОСОБА_15 (т.1 а.с.233).

Висновком експерта № СЕ-19/106-25/15774-БД від 27.10.2025 у зрізах з нігтьових пластин правої руки, змивах з правої та лівої рук ОСОБА_3 виявлено кров, яка збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 (т.2 а.с.2).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/106-25/15772-БД від 24.10.2025 на вилучених з місця події пляшки з написом «Лемон» виявлено сліди крові, які збігаються зі зразками крові ОСОБА_15 , а з пляшки з написом «Кока-Кола», виявлено клітини з ядрами, які походять від ОСОБА_19 та ОСОБА_3 (т.2 а.с.21).

Висновком експерта № 167-МК від 09.10.2025 враховуючи довжину колото-різаних ушкоджень від 6 мм до 35 мм, наявність даних про довжину ранових каналів, а при дослідженні клинка ножа було встановлено, що максимальна ширина клинка складає 23 мм, тому не виключається можливість, що дані тілесну ушкодження на тілі могли утворитися від неодноразової дії клинка ножа, який був представлений на дослідження, а також від будь-якого іншого колючо-ріжучого предмету, який володіє схожими конструктивними властивостями. Різані ушкодження на тілі могли утворитися від дії будь-якого гострого предмету, який має ріжучий край та не виключається можливість їх утворення внаслідок дії кінчика ножа (т.2 а.с.36).

Протоколом огляду речей від 04.08.2025 досліджено аудіо запис, який безпосередньо досліджений судом, на якому зафіксовано повідомлення ОСОБА_3 до служби 102 про вчинене нею вбивство ОСОБА_20 і що вона залишається на місці події до прибуття поліції (т.1 а.с.182, т.2 а.с.39).

За висновком експерта № 2345/30 від 21.10.2025 покази ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за її участю щодо локалізації, механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 не суперечать даним судово-медичної експертизи його трупа, але кількість ударів в ділянку грудної клітки спереду та ділянку шиї перевищує вказану кількість ОСОБА_3 (згідно показів – нанесла 5-6 ударів в область грудини та 4 удари в область шиї, а згідно висновку експерта – 8 ударів в ділянку грудної клітки спереду та 10 – в ділянку шиї) (т.2 а.с.43).

Висновком судово-психіатричного експерта № 729 від 15.09.2025 ОСОБА_3 в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння виявляла психічні розлади у вигляді несоціалізованого розладу поведінки (F91.1), розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). В період часу до якого відноситься інкриміноване їй діяння могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час у ОСОБА_21 виявлені психічні розлади у вигляді несоціалізованого розладу поведінки (F91.1), розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує. Потребує лікування на загальних підставах по виявлених психічних розладах у вигляді несоціалізованого розладу поведінки (F91.1), розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності (F10.2). У період правопорушення ОСОБА_3 не знаходилась у стані афекту (тобто вираженому емоційному стані), в тому числі, у стані фізіологічного афекту (т.2 а.с.65).

Згідно висновку спеціаліста-психолога ОСОБА_3 потребує психологічної підтримки (т.2 а.с.73).

В подальшому, у зв`язку з не оспорюванням обвинуваченою фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Допитана в судовому засіданні законний представник ОСОБА_8 показала, що очевидцем події не була. 03.08.2025 до них прийшов ОСОБА_22 , який зустрічався з її донькою, які разом пішли, повідомивши, що йдуть на футбол. Ввечері донька зателефонувала її співмешканцю та повідомила, що вона вбила ОСОБА_22 . Вона на місце події не поїхала, бо була нетвереза. Зазначила, що донька була проблемною, втікала з дому. Також показала, що донька періодично поміщалася до психіатричною лікарні, але лікування не дало результатів.

Допитані в судовому засіданні представники служби у справах дітей та ювенальної превенції показали, що родина ОСОБА_3 перебувала на обліку, у зв`язку з тим, що дитина залишала своє місце проживання. На матір неповнолітньої складалися протоколи про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов`язків, судом накладалися стягнення. Мама обіцяла виправити ситуацію, однак належних змін не відбулося. Питання про відібрання дитини перед судом не ставилося.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченої доведеною повністю та кваліфікує її умисні дії за ст. 115 ч.1 КК України, які виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі (вбивстві).

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, ст. 115 ч.1 КК України, згідно ч.6 ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, частково відшкодувала моральну шкоду та вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою. Також суд вважає встановленою обставину, що пом`якшує покарання це з`явлення із зізнанням, так після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 подзвонила на лінію 102 та повідомила, що вона вчинила вбивство, назвала своє прізвище, адресу, прізвище особи, яку вбила і залишилася на місці події до прибуття працівників правоохоронних органів. Ці обставини суд визнає такими, що пом`якшують її покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, характеризується посередньо, критично ставиться до вчиненого. Також судом враховуються й умови, в яких обвинувачена виховувалася, п`янство батьків, їх байдуже ставлення до дитини, які на думку суду й призвели до вчинення кримінального правопорушеннята їх наслідків.

Також судом враховується досудова доповідь сектору ювенальної пробації м. Житомира, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній і вважають, що виправлення неповнолітньої без позбавлення волі неможливе.

Відповідно до ст. ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених ст.ст. 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2018 року у справі № 756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання, застосувати більш м`яке покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

У частині 2 ст. 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 298/95/16-к вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість призначення більш м`якого виду покарання ніж передбачено санкцією статті. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної, що описано вище, та те, що досудове розслідування та судовий розгляд мали значний позитивний вплив на обвинувачену і призвели до позитивних змін в її особистості: вона зробила належні висновки для себе, принесла щирі вибачення потерпілий, як вбачається з досудової доповіді ОСОБА_3 демонструє здатність долати труднощі, протистояти впливу негативних факторів і на даний час сформована доросла відповідальна ресурсна частина, спрямована на подолання труднощів у прийнятті рішень і підтримку себе в подальшому дорослому житті, з урахуванням наведеного, за наявності п`яти обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, на яку судовий розгляд справи справив позитивний вплив, суд призначає покарання за ст. 115 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї частини статті.

Думка потерпілої про призначення найсуворішого покарання судом враховується, однак в сукупності з іншими встановленими обставинами, які наведені судом вище, не є вирішальною, і не має пріоритету. Зазначену правову позицію викладено в чисельних постановах Верховного Суду, в тому числі Великої Палати Верхоного суду (справа 682/956/17 від 21.08.2019).

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_6 пред`явила цивільний позов до законного представника ОСОБА_8 про відшкодування майнової шкоди в сумі 66215,19 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн. В подальшому уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути зазначені кошти з обвинуваченої, яка на час судового розгляду досягла повноліття.

Обвинувачена ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди визнала, щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди у вказаному розмірі покладається на розсуд суду.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про відшкодування майнової шкоди в сумі 46215,19 грн., який не оспорюється обвинуваченою та документально підтверджено. В іншій частині в розмірі 20000 грн., суд відмовляє, оскільки не підтверджений документально.

Що стосується вимоги відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що внаслідок загибелі сина потерпілій спричинено моральні страждання, які дійсно позначили негативні зміни у її житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання, насторогу. Крім того, потерпіла пережила страшний емоційний стрес та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, загальний життєвий рівень громадян України, і здатність обвинуваченої ОСОБА_3 реально відшкодувати шкоду, суд, вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити, з урахуванням часткового відшкодуваненя, в сумі 799600 грн.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченої.

Підлягають скасуванню арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.08.2025, 07.08.2025.

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшився та не зник, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. ст. 115 ч.1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України і призначити їй покарання за цим законом у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.08.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили обвинуваченій ОСОБА_3 продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів – до 04.04.2026 (включно).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на відшкодування майнової шкоди 46215 грн.19 коп. та моральної шкоди 799600 грн., а всього 845815 (вісімсот сорок п`ять тисяч вісімсот п`ятднацть) грн. 19 коп. В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз 84323 (вісімдесят чотири тисячі триста двадцять три) грн. 36 коп.

Скасувати арешти на майно, накладені ухвалами слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.08.2025, 07.08.2025.

Речові докази: мобільний телефон «Sigma», який зберігається в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_6 , а в разі незапиту знищити; пляшку з написом «Лемон», пляшку з написом «Кока-кола», лезо ножа, футболку чорного кольору, руків`я ножа рожевого кольору, змиви, кросівки, шкарпетки, шорти, труси, майку чорного кольору, сині джинсові шорти, босоніжки біло-коричневого кольору, які зберігаються в камері схову СУ ГУНП в Житомирській області – знищити; CD-диск -зберігати в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченій, захиснику, законному представнику, прокурору, потерпілій, представнику потерпілої.

Суддя ОСОБА_1