Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №295/18634/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18634/25

Категорія 156

3/295/532/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

21.12.2025 о 00 год. 10 хв. за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 27, водій ОСОБА_1 керувала т/з КІА д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у найближчому закладі охорони здоров`я, відмовилася.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 21.12.2025 керував т/з, рухалася по вул. Перемоги. Правил дорожнього руху не порушувала, побачила увімкнені проблискові маячки на автомобілі патрульних, зупинилася. В подальшому пред`явила працівникам поліції документи. Поліцейський запитав її чому вона не виконала вимогу про зупинку, на що заперечила, оскільки як тільки побачила проблискові маячки одразу зупинилася. Потім поліцейський запитав чому вона керує т/з в комендантську годину, повідомила, що зустрічалася з друзями та їде додому. Потім висловили підозру, що вона має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю, почервоння обличчя, порушення координації рухів, хоча з машини не виходила. Також на вимогу останніх показала руки на можливе тремтіння, яке було відсутнє. Потім вийшла з машини та показал, що координація її рухів не порушена. Поліцейські запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, відмовилася на місці зупинки, а погодилась проїхати до медичного закладу. Її запросили сісти до патрульного автомобіля, однак вона в цей час розмовляла зі своїм хлопцем, який порадив відмовитися їхати до медичного закладу. На повторну пропозицію пройти огляд на місці та в медичному закладі відмовилася. Зазначила, що не мала жодних ознак сп`яніння, правил дорожнього руху не порушувала та була зупинена безпідставно.

Адвокат Козирєв І.М. просить закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис з нагрудної відеокамери, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, доведена доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546515 від 21.12.2025; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що за допомогою проблискових маячків та гучномовця о 00 год. 10 хв. зупинено т/з КІА д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, поліцейський повідомив чому водій не відреагувала на вимогу про зупинку та запитав чому остання керує транспортним засобом в комендантську годину. Під час спілкування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров`я. Водій відмовилася проходити отгляд на місці, однак погодилася пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Водієві запропоновано сісти до патрульного автомобілята проїхати до закладу охорони здоров`я. Через короткий проміжок часу, після того, як ОСОБА_1 розмовляла з кимось по телефону, остання відмовилася від проходження огляду і в закладі охорони здоров`я. У свою чергу, після відмови водія пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейський роз`яснив їй наслідки такої відмови; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 21.12.2025; направленням водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21.12.2025.

Суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що суду не надано доказів про підстави зупинки транспортного засобу, оскільки автомобіль в якому перебувала ОСОБА_1 не здійснював рух, та поліцейський не оголошував причини зупинки автомобіля.

Зазначені обставини спростовано відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого вбачається, що під час дії комендантської години, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена за допомогою проблискових маячків, включення гучномовця. Після зупинки вказаного автомобіля, на водійському місці перебувала ОСОБА_1 , яка не заперечувала факт керування. На запитання поліцейського «чому так пізно керує т/з, оскільки вже комендантська година?», відповіла «їде до дому, після відпочинку з подругами». Отже, причиною зупинки було керування транспортним засобом під час комендантської години, яка дає повне право працівникам поліції зупинити транспортний засіб, перевірити чи має водій відповідний дозвіл на керування під час дії комендантської години, такого дозволу ОСОБА_1 не мала.

Отже матеріали справи містять наявні докази, які встановлюють факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і її правомірну зупинку.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати вказав, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 який зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Поліцейські, які виявили у ОСОБА_1 , як у особи яка керує транспортним засобом, ознаки алкогольного сп`яніння, відповідно до п.2.5 ПДР вправі вимагати пройти огляд на стан сп`яніння, а у водія виникає обов`язок, а не право пройти такий огляд.

Згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На підставі наведеного та за результатами дослідження відеозапису з бодікамер поліцейських, суд приходить до висновку, що доводи захисника про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапису з боді-камери поліцейського.

Окреслені обставини у своїй сукупності підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, та безумовно вказують на наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

За змістом розділу ІІ цієї Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 могла оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), підтвердження чого на момент розгляду справи суду не надано.

Працівники поліції правомірно склали акт огляду та направлення на огляд, при цьому зазначивши в документах, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на місці зупинки, у заклад охорони здоров`я не доставлявся, і так само відмовилася від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 605,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення

Суддя С.М.Костенко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.