Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №274/8054/24 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8054/24 Провадження № 2-др/274/4/26 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши заяви представників позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягнення 3 % річних від суми безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала указана цивільна справа.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.12.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягнення 3 % річних від суми безпідставно набутих грошових коштів – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) доларів США, безпідставно набутих грошових коштів та 12285,12 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

21.01.2026 представник позивача - адвокат Томашевська О.А. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом О. Томашевською в сумі 22000,00 грн: - ознайомлення із матеріалами справи, їх вивчення та формування правової позиції - 3000,00 грн; - підготовка письмових додаткових пояснень від 19.12.2025 - 2000,00 грн; - участь у судових засіданнях (із розрахунку 3000,00 грн за участь в 1 судовому засіданні) - 15000,00 грн; - підготовка письмової промови в судових дебатах - 2000,00 грн.

Повноваження представника позивача - адвоката Томашевської О.А. підтверджуються: договором про надання професійної правничої допомоги № 133-2306-25 від 23.06.2025, ордером АМ № 1136494.

Також, під час розгляду справи, представник позивача - адвокат Лунегов О.О. заявляв про стягнення судових витрат та 21.01.2026 подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Лунеговим О.О. у розмірі 31500,00 грн: - формування правової позиції, вивчення матеріалів справи - 4000,00 грн; - написання позовної заяви - 4000,00 грн; - досудова вимога - 2000,00 грн; заява про зміну предмета позову - 4000,00 грн; - клопотання про визнання явки відповідача в судове засідання обов`язковою - 500,00 грн; - клопотання про долучення доказів - 1000,00 грн; - клопотання про виклик і допит свідка - 1000,00 грн; - участь у судовому засіданні - 5 судових засідань - 15000,00 грн.

Повноваження представника позивача - адвоката Лунегова О.О. підтверджуються: ордером АВ № 1121797.

Під час розгляду справи, представник відповідача - адвокат Сачок А.В. заперечував проти стягнення судових витрат, посилаючись на те, що вартість судових витрат суттєво завищена та є неспівмірною з обсягом послуг наданих позивачу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ураховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 30.12.2025 не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які заявлені представниками позивача під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що позивачу правничу допомогу надавали: адвокат Лунегов О.О. та адвокат Томашевська О.А., повноваження яких наявні в матеріалах цивільної справи.

Нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Судом встановлено, що поивачу надавалась правова допомога адвокатами Лунеговим О.О. та ОСОБА_3 .

Так, на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником позивача Лунеговим О.О. до суду надано: ордер на надання правничої допомоги, договір від 12.02.2024 про надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 12.12.2025 на суму 31300 грн, Акт наданих послуг від 12.12.2025; докази надсилання клопотання з додатками іншій стороні.

Як вбачається з акту наданих послуг від 12.12.2025, адвокатом Лунеговим О.О. було надано позивачу наступну правову допомогу:

- формування правової позиції, вивчення матеріалів справи - 4000,00 грн;

- написання позовної заяви - 4000,00 грн;

- досудова вимога - 2000,00 грн;

- заява про зміну предмета позову - 4000,00 грн;

- клопотання про визнання явки відповідача в судове засідання обов`язковою - 500,00 грн;

- клопотання про долучення доказів - 1000,00 грн;

- клопотання про виклик і допит свідка - 1000,00 грн;

- участь у судовому засіданні - 5 судових засідань - 15000,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи не був пов`язаний зі значною складністю правових питань чи необхідністю виконання істотного обсягу нових процесуальних дій, фактично підготовка та подання позовної заяви вже в себе включає проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики та формування позиції, а тому формування правової позиції, вивчення матеріалів справи вартістю 4000 грн; а також: клопотання про визнання явки відповідача в судове засідання обов`язковою вартістю 500,00 грн; клопотання про виклик і допит свідка вартістю 1000,00 грн, від реалізації яких в подальшому представник ОСОБА_4 відмовився; заява про зміну предмету позову вартістю 4000 грн, яка грунтувалася на змісті самої позовної заяви та не потребувала значних зусиль, є необґрунтованими.

Між тим представництво інтересів у суді обмежувалося участю адвоката у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку та підготовкою стандартних процесуальних документів у межах доводів позовної заяви.

За таких обставин, суд приходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31300 грн не в повному обсязі відповідає критеріям співмірності та розумності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, їх пропорційності до предмета спору, фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями статті 141 ЦПК України з 31300 грн до 15 000 грн, що є співмірним зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Також, на підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником позивача Томашевською О.А. до суду надано: ордер на надання правничої допомоги, договір № 133-2306-25 від 23.06.2025 про надання правничої допомоги та додаткову угоду до нього від 26.12.2025, платіжні інструкції про сплату позивачем 11000 грн; рахунки- фактури на загальну суму 22000 грн, Акт наданих послуг від 26.12.2025; докази надсилання клопотання з додатками іншій стороні.

Як вбачається з акту наданих послуг від 26.12.2025, адвокатським бюро «Оксани Томашевської» в особі керуючої адвоката Томашевської О.А. було надано позивачу наступну правову допомогу:

- ознайомлення із матеріалами справи, їх вивчення та формування правової позиції - 3000,00 грн;

- підготовка письмових додаткових пояснень від 19.12.2025 - 2000,00 грн;

- участь у судових засіданнях (із розрахунку 3000,00 грн за участь в 1 судовому засіданні) - 15000,00 грн;

- підготовка письмової промови в судових дебатах - 2000,00 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи не був пов`язаний зі значною складністю правових питань чи необхідністю виконання істотного обсягу нових процесуальних дій, окрім того представник вступила у справу вже на стадії судового розгляду, а представництво інтересів у суді обмежувалося участю адвоката у судових засіданнях та підготовкою стандартних процесуальних документів у межах доводів позовної заяви.

За таких обставин, суд приходить висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22000 грн не в повному обсязі відповідає критеріям співмірності та розумності, визначеним статтею 137 ЦПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, їх пропорційності до предмета спору, фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями статті 141 ЦПК України з 22000 грн до 10 000 грн, що є співмірним зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій представниками позивача, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення суми заявлених витрат на правову допомогу у повному обсязі та частково задовольняє вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, на суму 25 000 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви представників позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягнення 3 % річних від суми безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 274/8054/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів та стягнення 3 % річних від суми безпідставно набутих грошових коштів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.

У задоволенні решти відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2026.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА