Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №560/13532/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13532/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 05.02.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2025 по 05.02.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

6. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 05.02.2025, з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

7. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 12.04.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 05.02.2025, з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

8. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часті у бойових діях з 31.07.2023 по 05.02.2025.

9. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період часті у бойових діях з 31.07.2023 по 05.02.2025.

10. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

11. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

12. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за 95 діб невикористаної основної відпустки за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

13. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за 95 діб невикористаної основної відпустки за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

14. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані 56 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

15. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані 56 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка передбачена абз.2 ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022-2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби.

16. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

17. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, з урахуванням додаткової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

18. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом на 01.01.2025.

19. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом на 01.01.2025.

20. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки.

21. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2025 роки.

Ухвалою суду від 04.08.2025 роз`єднано позовні вимоги у справі, виділивши в окреме провадження позовну вимогу ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», присвоївши зазначеній справі новий номер (№560/13532/25).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у позивача не виникло право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2025 рік, а тому відсутні підстави для її виплати з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 в період з 12.04.2022 по 05.02.2025.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №36 від 05.02.2022 військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта взводу радіотехнічної розвідки та пеленгування батереї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетно-артилерійського дивізіону управління військової частини НОМЕР_1 , якого на підставі свідоцтва про хворобу №14 затвердженого постановою 11 регіональною військово-лікарською комісією від 20 січня 2025 року визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та звільненого у відставку наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04 лютого 2025 року №21-РС, за підпунктом "б" пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом 6-12 місяців), з 05 лютого 2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У зазначеному наказі міститься інформація про те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 не виплачена.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до п.п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанови №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року № 260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260).

Порядком № 260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, в тому числі одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань регламентовано розділом XXIV Порядку №260, пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно п. 2 розд. XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов`язків за посадами.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

При цьому, за правилами п. 9 розд. XXIV Порядку №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Згідно з пунктом 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 №156/уд, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачують військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення, виключно за наявності таких підстав:

- у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або зниклим безвісти;

- внаслідок події, яка настала у 2025 році або у грудні 2024 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, а саме: смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця; народження дитини у військовослужбовця, в тому числі її усиновлення; порушення стану здоров`я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/0), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарсько-консультативної комісії), а саме: захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов`язані із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування; перебування військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця на лікуванні онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії, незалежного від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання; поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця, пов`язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; поранення (тяжкі травми, каліцтва) дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, пов`язаного з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира та за відповідності військовослужбовця визначеним окремим дорученням Міністра оборони України у 2025 році умовам.

У зв`язку з неподанням позивачем рапорту щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у відповідача не виникло правових підстав для розгляду відповідного питання та виплати такої.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя Д.А. Божук