Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №420/38930/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38930/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документу, сформованого у «Резерв +». 17 липня 2025 року позивач за допомогою кур`єрської доставки ТОВ «Нова Пошта» звернуся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Біляївка) із заявою про надання йому відстрочи за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У подальшому, під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військово-облікового документа позивачу стала відома інформація про те, що ним вчинено порушення правил військового обліку та з 06 липня 2025 року він знаходиться у розшуку, вказана інформація відображається в електронному військово-обліковому документі Резерв+. 30 липня 2025 року засобом поштового зв`язку позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом на отримання інформації щодо причин відсутності змін у застосунку «Резерв+», однак відповіді не отримав та звернувся за правовою допомого. Представником позивача були подані адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповіді також не були надані. Після звернення з адвокатським запитом до Міністерства оборони України, позивач отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/5269 від 22 жовтня 2025 року, відповідно до якої станом на 22.10.2025 року позивач до адміністративної відповідальності не притягався, а як наслідок, жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення відносно позивача складено не було.

З огляду на наведені вище обставини, позивач вважає, що відповідачем були внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірні дані про порушення ним правил військового обліку, оскільки до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. Вказані обставини слугували підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Також цією ухвалою суд витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені докази, що слугували підставою внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2025 року була доставлено до електронного кабінету 27.11.2025 року о 20:44 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.12.2025 року.

Згідно правил ч. 2 ст. 127 КАС України, ухвала суду вважається врученою 28.11.2025 року.

Однак, відзив на адміністративний позов до суду не надходив; вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконані.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_3 , та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_4 та даними з електронного військово-облікового документу Резерв+.

Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого 14.08.2025 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. У графах «Відстрочка до», «Тип відстрочки», «Підстава зняття/виключення» - відомості відсутні; у графі «Дата уточнення даних» - 23.05.2024 року та відмітка «Дані уточнено вчасно».

Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ станом на 14.08.2025 року наявна інформація «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», Причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП; Дата початку розшуку: 06.07.2025 року.

30.07.2025 року засобом поштового зв`язку позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом на отримання інформації щодо раніше поданої ним заяви про відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації. Також позивач просив надати інформацію про суть правопорушення ним правил військового обліку (з посиланням на статті 210, 210-1 КУпАП), сповістити дату та обставини складення адміністративного протоколу, а також надати копію документів, що підтверджують правопорушення за ст.210 та ст. 210-1 КУпАП, при оформленні електронного звернення від 06.07.2025 за № 2749545, яке було зареєстроване 07.07.2025 в інформаційному ресурсі в Одеському районному управлінні поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області за №11716.

У позові відповідач зазначив, що відповідь на вказане звернення йому не надано.

26.09.2025 року в інтересах позивача був поданий адвокатський запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням надати таку інформацію, зокрема:

чи було встановлено/виявлено уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), будь-які порушення правил військового обліку зі сторони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

чи складалися (виносилися) уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), будь-які постанови або протоколи по справі про адміністративне правопорушення за ст.210 та або ст.210-1 КУпАП відносно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; надати копії таких постанов/протоколів;

чи надсилалися/направлялися уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), будь-які звернення до органів Національної поліції України про доставляння або розшук відносно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

07.10.2025 року був поданий повторний адвокатський запит начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з неотриманням відповіді на адвокатський запит від 26.09.2025 року.

Листом від 22.10.2025 року вих. №2/5269 ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відповідь щодо стану військового обліку ОСОБА_1 .

У листі підтверджено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16.06.2025 була сформована та направлена через «Укрпошту» на ім`я ОСОБА_1 повістка (копія додається) щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 26.06.2025 для уточнення облікових даних. В зазначений в повістці термін ОСОБА_1 не прибув, чим порушив встановлені правила військового обліку. Повістка повернута «Укрпоштою» з відміткою «за вказаним адресом ( АДРЕСА_3 ) адресат відсутній». Відповідно, 06.07.2025 «Оберіг» сформував відмітку «Порушення правил військового обліку» щодо ОСОБА_1 .

Відповідач рекомендував ОСОБА_1 для розгляду питання порушення ним правил військового обліку, внесення змін в «Оберіг» особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку.

Також у зазначеному листі відповідач повідомив, що станом на 22.10.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 до адміністративної відповідальності не притягався.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, оскільки до Реєстру вносяться дані про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 р. (далі - Закон №2232-ХІІ; в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною десятою статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частинами 8 та 9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає перелік відомостей, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством. Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Відповідно до абзацу 10 ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Згідно з п.6 ч.2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.

Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).

Таким чином, позовні вимоги про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.

Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України «Про Загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 р. оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.

Згідно з частиною 3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до абзацу 21 п.79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 18 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Отже, до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 вказаного закону службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Зокрема, пунктом 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не передбачено.

Отже, відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого 14.08.2025 року, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним. У графах «Відстрочка до», «Тип відстрочки», «Підстава зняття/виключення» - відомості відсутні; у графі «Дата уточнення даних» - 23.05.2024 року та відмітка «Дані уточнено вчасно».

Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ станом на 14.08.2025 року наявна інформація «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», Причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП; Дата початку розшуку: 06.07.2025 року.

Водночас, у вказаному військово-обліковому документі відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач в листі від 22.10.2025 року вих. №2/5269 повідомив, що станом на 22.10.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 до адміністративної відповідальності не притягався.

Відповідач зазначив, що позивач не прибув за повісткою, а тому відповідна інформація про порушення правил військового обліку була сформована в електронному військово-обліковому документі.

Однак, суд зазначає, що в обліковій картці позивача відсутні відомості про дату, номер, короткий зміст протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП стосовно позивача. До неї внесено інформація щодо неприбуття позивача за повісткою.

Враховуючи наведені норми та обставини справи, судом встановлено, що відповідачем до Реєстру було внесено дані про порушенням позивачем правил військового обліку без складення відповідного протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення.

Натомість, як слідує з викладеного вище, сам факт недотримання позивачем правил військового обліку без складання протоколу та / або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно внесено до Реєстру недостовірні дані про позивача, чим порушено вимоги ч.2 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» та вимоги статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів недостовірних даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук