Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №240/20577/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №240/20577/25

Суддя: Нагірняк Микола Федорович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/20577/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язанння вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 18 липня 2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 18 липня 2025 року.

Як зазначено в позові, Позивач проходила службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). За спірний період з 29.01.2020 року по 04.10.2021 року Відповідач не нараховував та не виплачував грошове забезпечення Позивача в повному обсязі, що стало підставою для звернення Позивача до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №240/24157/23 позов було задоволено частково і Відповідача було зобов`язано перерахувати та виплатити Позивачу за період з 29.01.2020 по 04.10.2021 грошове забезпечення у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

На виконання вказаного судового рішення Відповідач перерахував та виплатив Позивачу 11.07.2025 року та 18.07.2025 року відповідно 134 539,18 грн. та 32 184,22 грн. грошового забезпечення. При виплаті таких частин грошового забезпечення Відповідача не нарахував та не вплатив Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Така бездіяльність Відповідача стала підставою для звернення Позивача до суду.

Ухвалою суду від 26.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. У відзиві визнається виплата Позивачу 11.07.2025 року та 18.07.2025 року відповідно 134 539,18 грн. та 32 184,22 грн. грошового забезпечення на виконання судового рішення. Одночасно стверджується, що на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року у справі №240/24156/23 та від 17.10.2024 року у справі №240/9565/24 Позивачу виплачено компенсацію втрати частини його доходу, а тому у Позивача відсутні підстави для додаткового отримання такої компенсації.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач проходила військовому службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №240/24157/23 було частково задоволено позовні вимоги Позивача, визнано протиправними дії Відповідача щодо нарахування та виплату Позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.10.2021 без врахування зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, і зобов`язано Відповідача перерахувати та виплатити Позивачу за період з 29.01.2020 по 04.10.2021 грошове забезпечення у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання вказаного судового рішення Відповідач перерахував та виплатив Позивачу 11.07.2025 року та 18.07.2025 року відповідно 134 539,18 грн. та 32 184,22 грн. грошового забезпечення. При виплаті таких частин грошового забезпечення Відповідача не нарахував та не вплатив Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Суть спору між сторонами в даній справі в цій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.10.2021 у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати громадян, в тому числі військовослужбовців, регулюються правовими нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (надалі - Закон № 2050-III), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Відповідно до вимог статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону № 2050-III.

Суд враховує, що відповідно до вимог п.5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

За приписами п.8 цього ж Порядку відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Як вже зазначалося судом, право Позивача на перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 04.10.2021 у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, підтвердженого Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №240/24157/23, що набуло чинності.

Як вже зазначалося судом, на виконання вказаного судового рішення Відповідач перерахував та виплатив Позивачу 11.07.2025 року та 18.07.2025 року відповідно 134 539,18 грн. та 32 184,22 грн. грошового забезпечення.

Тобто, частина грошового забезпечення Позивача за період з 29.01.2020 по 04.10.2021, зумовлена неврахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, була виплачена із затримкою більш ніж на один місяць.

Зазначене свідчить про наявність Позивача права на компенсацію такої частини доходів у відповідності до вимог Закону № 2050-III.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у відзиві на позов, що на виконання рішень Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року у справі №240/24156/23 та від 17.10.2024 року у справі №240/9565/24 Позивачу виплачено компенсацію втрати частини його доходу, а тому у Позивача відсутні підстави для додаткового отримання такої компенсації.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року у справі №240/24156/23 визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2021 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, та зобов`язано здійснити перерахунок грошового зобов`язання в цій частині.

Вказаним судовим рішенням не було зобов`язано Відповідача нараховувати та виплачувати Позивачу ту чи іншу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати

Саме Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 року у справі №240/9565/24 було визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати Позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2016 року по день фактичної виплати 10.04.2024 та зобов`язано її нарахувати і виплатити.

Тобто, наявність вказаних судових рішень та їх виконання Відповідачем не позбавляє Позивача права на на компенсацію доходів в результаті несвоєчасної виплати частини грошового забезпечення доходів, право Позивача на яке підтверджено Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №240/24157/23.

Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 18 липня 2025 року.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 18 липня 2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати 18 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

05.02.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua