Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №200/8965/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Суд: Донецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 04 лютого 2026 р.

Справа: №200/8965/25

Суддя: Буряк І.В.

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року Справа№200/8965/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИЛА:

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі – позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи – ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 35 401,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 35 401,72 грн. Вказаний податковий борг є узгодженим, проте самостійно не погашений. Відповідачу у порядку та у строки, передбачені ПК України, направлена податкова вимога, проте податковий борг у визначені строки Товариством не сплачено, що є підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами у строк, установлений ст. 263 КАС України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №R067081748290, яке 02.02.2026 повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Пунктом 11 ст. 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 вказано, що відправлення рекомендованого листа на дійсну адресу достатньо для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки його отримання адресатом перебуває поза межами контролю суду. Близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

Отже судом учинено вичерпні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано, що розгляду справи не перешкоджає. Справа розглянута на підставі наявних матеріалів. (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Судом установлені такі фактичні обставини у справі.

Фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі за платником ОСОБА_1 обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900) на суму 35 401,72 грн, який виник у термін з 02.03.2022 по 30.01.2023, який раніше не був заявлений до суду та виник з причини несплати грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно:

- орендна плата з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120090000098500) у сумі 35 401,72 грн, а саме:

2 961,31 грн - нараховано платником самостійно основного платежу по строку (декларація термін сплати поточний рік) Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 12412874 від 21.02.2022 термін сплати 02.03.2022, але у зв`язку з наявністю станом на 02.03.2022 в ІКП платника переплати у сумі 134,02 грн залишок грошових зобов`язань складає 2 827,29 грн;

У зв`язку з несплатою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов`язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу з розрахунком суми податкового боргу форми «Ф» від 25.06.2025 № 0000526-1303-0599, яку 26.06.2025 спрямовано на адресу платника засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою повернуто поштою 13.07.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.

На день розгляду справи сума наведеного вище податкового боргу відповідачем не погашена, що підтверджується ІКП платника.

Надані у справі письмові докази, перелічені вище, досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 ПК України на відповідача покладений обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. (п.49.1 ст. 49 ПК України)

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. (п. 49.2 ст. 49 ПК України)

Пунктом 57.1. ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 269.1.2. п. 269.1 ст. 269 ПК України унормовано, що платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Водночас згідно п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У постановах Верховного Суду від 31.08.2018 справа № 826/14195/16 та від 23.05.2019 справа № 807/2011/16, зокрема, зазначено: «Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача несплаченого податкового боргу, то предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу в судовому порядку; встановлення факту його сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі, в черговості, та за рахунок платежів, встановлених Податковим кодексом України, тощо».

Статтею 42 ПК України встановлено порядок листування з платником податків.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Судом встановлено, що податкова вимога форми «Ф» від 25.06.2025 № 0000526-1303-0599, яку 26.06.2025 спрямовано на адресу платника засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою повернуто поштою 13.07.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.

Верховним Судом у постанові від 20.10.2020 справа №140/30/20 викладено такий правовий висновок: «Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не містить. … В той же час суд звертає увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги. Відтак зазначений вище висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на жодній нормі законодавства. … При вирішенні спорів щодо стягнення боргу, зокрема якщо предметом спору є факт надсилання податкової вимоги, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень. … У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.».

Стаття 59 ПК України.

59.1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

59.4. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку податкового боргу, що є предметом даного позову.

Відповідно до п.п. 20.1.28 та 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України)

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (п. 95.3 ст. 95 ПК України)

Відтак, виходячи з вимог ст. 95 ПК України, податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у контролюючого органу через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, підтвердженого наданими позивачем доказами, та у зв`язку з закінченням встановленого законом строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області (Донецька область, Маріуполь вул. Італійська 59, ЄДРПОУ 44070187) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900) у сумі 35 401 (тридцять п`ять тисяч чотириста одна) гривня 72 копійки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення суду складено 05.02.2026.

Суддя І.В. Буряк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua