Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №140/8097/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/8097/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 21.05.2025 №UA205050/2025/000129/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2025 Волинською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000129/1 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 23.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року виправлено допущену описку в ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі №140/8097/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а саме назву відповідача “Координаційно-моніторингової митниці” замість “Волинської митниці”

Ухвалою суду від 15.09.2025 клопотання представників Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” та Координаційно-моніторингової митниці – задоволено та замінено у справі №140/8097/25 неналежного відповідача Координаційно-моніторингову митницю на належного - Волинську митницю (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

07.02.2025 між ТОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» та SETTE Group Sp.z.o. (Республіка Польша) укладено зовнішньоекономічний контракт Nє 07.02pl відповідно до якого, SETTE Group Sp.z.0.0 (Республіка Польща) (надалі - Продавець) зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а Покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

Валютою платежу за цим контрактом є Євро.

13.05.2024 між Продавцем та Покупцем укладено Специфікацію №7 контракту №07.02pl від 07.02.2025. За умовами специфікації, у відповідності до умов контракту Сторони дійшли згоди про наступне: Продавець зобов`язується поставити товар – автобус VAN HOOL vin НОМЕР_1 .

Автобус VAN HOOL vin - НОМЕР_1 продається з наступними пошкодженнями - система опалення, кондиціювання, система освітлення, пошкодження панелі приборів, передній бампер, склопакети, сидіння водія, дзеркала, фари, пасажирські двері, лівий та правий борт спереду, ліхтарі, камери відеонагляду та відтворення, внутрішні елементи живлення, підвіска, салон та ін...

Ціна транспортного засобу становить 50 500,00 Євро.

Умови поставки FCA KIELCE відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Форма оплати - післяоплата відстрочка платежу.

Відповідно до специфікації №7 від 13.05.2025, фактури №2/05/2025 від 13.05.2025 SETTE Group Sp.z.o. (Республіка Польща) поставлено автобус бувший у використанні VAN HOOL vin НОМЕР_1

21.05.2025 ТОВ “777 Трейдінг Груп” через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №25UA205050019308U5 на товар - "Автобус туристичний, що був у використанні має такі пошкодження: система опалення, кондиціювання, система освітлення, пошкодження панелі приборів, передній бампер, склопакети, сидіння водія дзеркала, фари, пасажирські двері, лівий та правий борт спереду, ліхтарі, камери відеонагляду та відтворення, внутрішні елементи живлення, підвіска, салон та інше..., марка згідно з довідником - VAN HOOL, модель згідно з довідником - TDX20 ALTANO -(кузов, шасі, рама) №YE2X20SU368D55634 - кількість сидячих місць, враховуючи місце водія - 69, призначення - для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна – дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна – 12 902 см.куб., номер двигуна – невизначений, потужність – 340 Квт, колісна формула - 6х2, календарний рік виготовлення – 2015, модельний рік виготовлення – 2015. Країна виробництва - (ВЕ). Торгівельна марка "VAN HOOL"".Митна вартість товару була визначена на рівні 50 500,00 Євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,6521 грн за Євро.

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №2/05/2025 від 13.05.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) №081975 від 12.05.2025, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AU0063253 від 20.05.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.06.2015, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка транспортних витрат №103 від 15.05.2025, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1215 від 21.05.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №07.02pl від 07.02.2025, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №7 від 13.05.2025, договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025, інші некласифіковані документи – довідка №200525025 від 20.05.2025, інші некласифіковані документи – фото від 21.05.2025, копія митної декларації країни відправлення №25PL34101000018TB2 від 16.05.2025.

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:

продавець товару згідно контракту від 07.02.2025 №07.02pl - SETTE GROUP Sp.z о.0. - компанія, зареєстрована в Республіці Польща, та поставка товару здійснюється з Республіки Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.06.2015 № НОМЕР_2 видане у Франції та виписане на французьку компанію SCAL (Societe des Cars Alpes Littoral). Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару.

Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано довідку від 15.05.2025 №103.

Документів, визначених Наказом №599, не надано.

В довідці від 15.05.2025 №103 вказано, що вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ.

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Відповідачем запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

ТОВ "777 ТРЕЙДІНГ ГРУП" заявою від 11.06.2025 направила митному органу додаткові документи, зокрема, копію платіжної інструкції в іноземній валюті №24 від 04.06.2025, рахунок на оплату транспортних послуг від 15.05.2025 №168 та платіжну інструкцію від 21.05.2025 №206 щодо оплати транспортних послуг та пояснення.

21.05.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000129/1, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у зв`язку із неподанням документів згідно з переліком. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено:

бувшого у використанні пошкодженого пасажирського автобуса марки VAN HOOL, моделі- TDX27 Astromega, країна походження- EU, календарний рік виготовлення- 2015, модельний рік виготовлення - 2015, технічні характеристики - 12902 см3, 340 квт, 87 місць, який ввозився з Німеччини на умовах поставки EXW Velten, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 126 418,7989 Євро за шт (ЕМД від 15.08.2024 №24UA209200039012U7.

В подальшому товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №2/05/2025 від 13.05.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) №081975 від 12.05.2025, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AU0063253 від 20.05.2025, статус особи, яка подає митну декларацію №2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.06.2015, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка транспортних витрат №103 від 15.05.2025, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1215 від 21.05.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №07.02pl від 07.02.2025, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація №7 від 13.05.2025, договір про надання послуг митного брокера №9 від 21.04.2025, інші некласифіковані документи – довідка №200525025 від 20.05.2025, інші некласифіковані документи – фото від 21.05.2025, копія митної декларації країни відправлення №25PL34101000018TB2 від 16.05.2025.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд, також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Так, контрактом №07.02pl від 07.02.2025, укладеним між ТОВ “777 Трейдінг Груп” (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща), визначено, що SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

Вартість товару визначається згідно специфікації та інвойсів, що є невід`ємною частиною договору (п.2 контракту).

Відповідно до специфікації від 13.05.2025 №7 продавець SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) зобов`язується поставити товар – автобус VAN HOOL vin НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 50 500,00 Євро.

Умови поставки FSA KIELCE відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Форма оплати – післяоплата з відстрочкою платежу - 04.06.2025.

Згідно з інвойсом №7/01/2025 від 29.01.2025, компанією SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) поставлено автобус, бувший у використанні VAN HOOL, номер кузова № НОМЕР_3 , за ціною 100500 євро (а.с.24, 25 з перекладом). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну та визначено спосіб оплати – переказ.

Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) №2/05/2025 від 13.05.2025 відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205050019308U5 від 21.05.2025 (графа 22).

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З приводу твердження відповідача про те, що “Продавець товару згідно контракту від 07.02.2025 №07.02pl - SETTE GROUP Sp.z 0.0. - компанія, зареєстрована в Республіці Польща, та поставка товару здійснюється з Республіки Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.06.2015 № НОМЕР_2 видане у Франції та виписане на французьку компанію SCAL (Societe des Cars Alpes Littoral). Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару. Договорів з третіми особами, пов`язаних з Контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається, декларантом не надано. Окрім того, виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права компанії SETTE GROUP Sp.z 0.0. відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу. Документ, що вказує на юридичний зв`язок цієї особи з транспортним засобом, право розпоряджатися транспортним засобом та визначати ціну продажу, до митного оформлення не надано”, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ТОВ « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» укладено контракт від 07.02.2025 №07.02pl, специфікацію №7 від 13.15.2029 з SETTE Group Sp.z.o., в фактурі №2/05/2025 від 13.05.2025 та експортній декларації №25PL34101000018TB2 від 16.05.2025 відправник та продавець - SETTE Group Sp.z.0.0.

На банківський рахунок SETTE Group Sp.2.0.0. позивачем відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №24 від 04.06.2025 перераховані кошти за придбаний товар.

Крім того, в специфікації №7 від 13.05.2025 до контракту від 07.02.2025 №07.02pl зазначено, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметам застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань, перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.

Водночас, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу жодним чином не впливає на формування складових митної вартості, а в даному випадку лише підтверджує факт зняття з реєстрації транспортного засобу.

Щодо твердження митного органу про те, що в довідці від 15.05.2025 №103 вказано, що вантажно-розвантажувальні роботи включені у вартість перевезення, проте не надано відомостей щодо вартості навантаження, судом встановлено, що навантаження включено у вартість транспортування про що зазначено у довідці про транспортні витрати від 15.05.2025 №103, наданої перевізником.

При цьому, митна вартість товару скоректована на суму понесених всіх транспортних витрат, в тому числі і на вартість навантаження.

В свою чергу, сума витрат на транспортування під сумнів митним органом не ставилась.

Також, позивачем спростовано твердження митного органу про те, що в наданому рахунку на оплату від 15.05.2025 168 вказано договір від 09.06.2023є090623/25, який декларантом до митного оформлення не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу митного органу надано копію договору на транспортно експедиційні послуги автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 09.06.2023 №090623/25.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.05.2025 №UA205050/2025/000129/1 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 10 465, 76 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 07.07.2025 №273.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на переклад документів у розмірі 2 200,00 грн, суд зазначає наступне.

За приписами частин третьої, шостої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19 склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на переклад документів у розмірі 2 200,00 грн позивачем надано: договір про надання послуг №26/23 від 01.03.2023; рахунок-фактуру №173 від 04.07.2025; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №173 від 04.07.2025; платіжну інструкцію №294 від 21.07.2025.

Проте суд зазначає, що з наданих позивачем документів - акту №173 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.2025 на суму 2 200,00 грн та рахунку-фактури №173 від 04.07.2025 на суму 2 200,00 грн вбачається, що ФОП ОСОБА_1 надавалась 1 послуга з перекладу документації ТОВ “777 Трейдінг Груп”.

Так, з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №173 від 04.07.2025 вбачається, що виконавцем ФОП ОСОБА_1 були виконанні “послуги з перекладу митної документації всього 5 документів на автобус vin: НОМЕР_4 ”.

Згідно рахунку-фактури №173 від 04.07.2025 були надані послуги з перекладу митної документації на автобус (рішення 129).

Однак, з останніх не можливо ідентифікувати чіткий перелік документів, які підлягали перекладу та не можливо встановити, що надані ФОП ОСОБА_1 послуги з перекладу митної документації стосуються саме доказів, доданих до даної справи.

Рахунок-фактура №173 від 04.07.2025 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №173 від 04.07.2025 містять лише загальне посилання, що були надані послуги з перекладу митної документації.

Тобто, зі змісту вказаних документів неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних із перекладом документів, суд дійшов висновку, що факт понесення таких витрат позивачем не підтверджений належними та достатніми доказами, а тому правові підстави для стягнення витрат на переклад документів відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000129/1 від 21.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” судовий збір у розмірі 10 465 гривень 76 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп” (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока