Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №140/10493/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/10493/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач), відповідно до якого просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25 серпня 2025 року №033050011836 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 5 листопада 1901 року №788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 5 листопада 1901 року №788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 18 серпня 2025 року, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1992 по 02.03.1995.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слідує, що законода вець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й устано вах охорони здоров`я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і по сад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

За період роботи до 1992 діяв Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від З 1.12.1959 №135. Згідно якого робота на посаді масажиста зараховується до медичного стажу. Ок рім того, відповідно до обов`язків передбачених положеннями посадової інструкції асистент фізич ного терапевта належить до посад середнього медичного персоналу.

Отже, періоди роботи на посаді «медсестрою масажисткою», «медичною сестрою з масажу» та «асистентом фізичного терапевта» є посадами, які відносяться до посад середнього медичного персоналу та робота на яких враховується до медичного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Разом з тим, зауважує, що відповідачем не враховано при вирішення питання щодо наявності у мене права на пенсію за вислугу років норми пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та Законом №911-VІІІ відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, відповідно до спеціального стажу що дає право на пенсію не зарахований період роботи після 10.10.2017 року, а відтак періоди роботи па займаних посадах згідно записів трудової книжки мають бути зараховані до спеціального тру дового стажу повністю без обмежень. З врахуванням викладеного спеціальний стаж складає 30 років 02 місяці.

Відтак, з наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.08.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 «Про пенсійне забезпечення».

Згідно пункту 4.2 (ост. абзац) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності документи для призначення пенсії були на правлені на розгляд до ГУ ПФУ в Сумській області, яким і було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.08.2025 №033050011836 у зв`язку з тим, що відсутній необхідний страховий стаж. Зокрема, відповідно до наданих документів до страхового стажу не зарахований період навчання згідно запису у трудовій книжці НОМЕР_1 з 01.09.1992 по 02.03.1995, оскільки у підставі внесення запису до трудової книжки наявний лише один наказ, а в дипломі НОМЕР_2 відсутня дата початку навчання.

Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 25.08.2025 №033050011836 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-Х11 від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакціях, чин них на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове дер жавне соціальне страхування, визначає принципи, засади І механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхо вих внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регу лює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застра хованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст 8 Закону №1058-ІУправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної систе ми мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя ст.4 Закону №1058-ІУвизначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим кате горіям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працез датності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком У силу вимог статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти відповідно до пункту «е» статті 55. Пунктом «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015 року) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наяв ності спеціального стажу роботи від 25 до ЗО років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Однак, Законом України від берети 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що до пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 року пункт «е» статті 55 За кону №1788-ХІІ було викладено в іншій редакції, згідно якої право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпе чення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затвер джується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станеш на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати; з 1 квітня 2022 року по 3 1 березня 2023 року - не мен ше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з І квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

У подальшому, до статті 55 Закону №1788-ХІІ 01.01.2016 також було внесено зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до де яких законодавчих актів України» від 24.12.201 5 №911-VIII , відповідно до якого пункт «е» вказа ної статті має наступний зміст: право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охоро ни здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на і квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по ЗІ березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 ро ку - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 берез ня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не мен ше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої аб зацами першим та другим цього пункту, 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року, 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по З! грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по З 1 грудня 1969 року, 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року. Таким чином, Закон №911-VIII встановив раніше не передбачений законодав ством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - при наявному спеціальному стажі діяльності не менше 25 років.

Згодом, рішенням Конституційного Суду України від 04.06,2019 №2-р/20І9 визнано таки ми, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, «Про внесення змін до де яких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911 -VIIІ Приймаючи вказане рішен ня, Конституційний Суд України виходив з того, що встановлення як додаткової умови для при значення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, З, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України. Ці норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04.06.2019 року З огляду на вказане, з 04.06 2019 року при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пунк ту «е» статті 55 Закону №1788-Х11 необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VI1I та Законом №911-VIII. Тобто, працівники закладів охорони здорова з 04.06.2019 року наділені правом на визначений права па отримання пенсії за вислугу років ви ходячи з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років незалежно від віку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058-1V. 03.10 2017 року прийнято Закон України «Про вне сення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІІ, яким з 11 10.2017 року розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 2-1. Згідно п. 2-І Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове дер жавне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про вне сення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст. 52, 54 та 55 За кону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім звер ненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення» Крім того, Законом №2148-V1I1 також були внесені зміни і до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві поло ження» Закону Ху I058-XI1, після внесених яких вказаний пункт викладений у наступній редакції: «До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-ХП застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які па день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії». Цією нормою збережено гарантії певної категорії осіб, які на день набрання чинності За коном №2I48-VIІІ, мають всі підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення». За таких умов особа, яка станом на момент звер нення до органів пенсійного фонду здобула від 25 до 30 років спеціального стажу роботи, має пра во на обчислення з 04 червня 2019 року її спеціального стажу відповідно до положень статті 55 Закону №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до змін, внесених законами №213-VІІI, №911-VІІІ.

Зі змісту пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слідує, що законода вець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й устано вах охорони здоров`я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і по сад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і ус танов освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Так, відповідно до розділу 2 Охорона здоров`я, до професій, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема, належать: - лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові про філакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомо ги. заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні за клади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держ- санепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), сані тарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри; Аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, ко нтрольно-аналітичні лабораторії; Медико-соціальні експертні комісії, бюро судово-медичної екс пертизи;

- лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад); фармацевти, асистен ти фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборанти лікарі та середній медичний пер сонал (незалежно від найменування посад).

В силу наведених вище законодавчих підстав робота на посадах лікарів та середнього медично го персоналу (незалежно від найменування посад) дає право на пенсію за вислугу років.

Законом України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 №2801-ХІІ встановлено, що до середнього медичного персоналу відносяться особи, які отримали спеціальну освіту та відповідну кваліфікацію в середніх медичних навчальних закладах і допущені в установ леному порядку до медичної діяльності.

Як вбачається із диплому №21 від 02.03.1995 ОСОБА_1 закінчила медичне училище за спеціальністю «лікувальна справа» та отримала кваліфікацію «фельдшера». З 16.03.1995 по день звернення пра цювала «медсестрою масажисткою», «медичною сестрою з масажу» та «асистентом фізичного терапевта».

Згідно Класифікатору-професій ДК 003:2005 під кодом 3231 міститься назва посади «Сестра медична з масажу». Відповідно до наказу МОЗ України №146 від 23.10.1991 «Про атеста цію середніх медичних працівників» та згідно Номенклатури спеціальностей зазначених в ньому, посада масажиста відповідає посаді сестри медичної з масажу і відноситься до середнього медич ного персоналу та зараховується до спеціального стажу.

За період роботи до 1992 діяв Перелік установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УРСР від З 1.12.1959 №135. Згідно якого робота на посаді масажиста зараховується до медичного стажу. Ок рім того, відповідно до обов`язків передбачених положеннями посадової інструкції асистент фізич ного терапевта належить до посад середнього медичного персоналу.

Отже, періоди роботи на посаді «медсестрою масажисткою», «медичною сестрою з масажу» та «асистентом фізичного терапевта» є посадами, які відносяться до посад середнього медичного персоналу та робота на яких враховується до медичного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Разом з тим, відповідачем не враховано при вирішення питання щодо наявності у мене права на пенсію за вислугу років норми пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ та Законом №911 -VІІІ відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, відповідно до спеціального стажу що дає право на пенсію не зарахований період роботи після 10.10.2017 року, а відтак періоди роботи па займаних посадах згідно записів трудової книжки мають бути зараховані до спеціального тру дового стажу повністю без обмежень. З врахуванням викладеного спеціальний стаж складає 30 років 02 місяці, що дає право вийти на пенсію за вислугу років.

Окрім цього, частиною першою статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає за гальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється тери торіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфіко ваного обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

За умовами частини 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, врахо вувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зарахову ються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом, Зважаючи на визначення поняття страхового стажу наведене у статті 1 Закону №1058, головною підставою для віднесення того чи іншого періоду дія льності до страхового стажу є те чи підлягала протягом нього особа державному соціальному страхуванню та чи сплачувались особою (або уповноваженими суб`єктами) відповідні внески згі дно із законодавством, що діяло раніше.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визна чені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту «е» статті 3 Закону №1788 право на трудову пенсію мають особи, зайняті су спільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, ви хованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Під час навчання ОСОБА_1 порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій». Підпунктом «і» пункту 109 цього Порядку визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж ро боти зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д ), партійних школах, совпартшколах, шко лах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

За змістом ст.62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних запи сів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення ква ліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджу ється дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які ви дані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у та ких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про за кінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів. Таким чином, зі вказаного Порядку №637 убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих до кументах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Враховуючи викладене, відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу період нав чання з 01.09 1992 по 02.03.1995, запис про яке міститься в трудовій книжці від 23.08.1991 серії НОМЕР_1 , виконаний у відповідності до вимог закону та підтверджується дипломом №21 від 02.03.2025.

Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №I058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Окрім того, Відповідно до п 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пункт 1.7 Порядку №22-1 визначає, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку Вважаю що маю право на призначення пенсії з дня звернення, тобто з 18.08.2025.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних су дах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу (час тиною 1 статті 77 КАС України).

Також згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адмі ністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повнова жень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказу вання в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

За вказаних обставин, підлягає до задоволення і вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України від 05 листопада 1901 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 18.08.2025, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1992 по 02.03.1995.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн, який сплачений відповідно до квитанції від 16.08.2025 №0.0.4502943541.1.

Керуючись статтями 2, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.08.2025 №033050011836 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05 листопада 1901 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 18.08.2025, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1992 по 02.03.1995.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ф.А. Волдінер