Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №140/12103/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12103/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера (далі по тексту Міжвідомча комісія) від 12.06.2025 №5/ІІ/10/1; зобов`язання видати посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак “Ветеран війни - учасник бойових дій” відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач підполковник Служби безпеки України в запасі, звільнений з лав СБУ у запас за станом здоров`я (інвалід війни II групи ), з початком повномасштабної агресії російської федерації проти України, на добровільних засадах був залучений до заходів організації охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 (аеродром ІНФОРМАЦІЯ_1 ), отримав бойову зброю автомат АК-74.

Як фахівець з досвідом проти диверсійної роботи, з 24.02.2022 приймав безпосередню участь в організації охорони і оборони аеродрому, організовував схему оборони аеродрому, проводив навчання особового складу роти охорони військової частини по діях при відбитті нападу повітряного десанту противника, брав участь у контррозвідувальних та упереджувальних заходах з метою протидії диверсійно-розвідувальним групам противника, під час обстрілів аеродрому крилатими ракетами.

Детально його участь у заходах, необхідних для забезпечення обороноздатності військової частини НОМЕР_1 зафіксована у довідці командира військової частини НОМЕР_1 №350/301 /680/пс від 14.03.2022, довідці командира військової частини НОМЕР_1 №685/301/6224/1ІС від 15.03.2025, відповіді на запит Міністерства у справах ветеранів України № 1 1316/1.3/3.1-25 від 30.05.2025, витягах з журналу бойових дій 204 брТА.

28.04.2025 позивач звернувся до Міністерства у справах ветеранів України в особі його міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера з заявою про надання статусу учасника бойових дій.

Однак рішенням Міжвідомчої комісії від 12.06.2025 № 5/11/10/1 позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю правових підстав для надання статусу УБД відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки ним подано усі необхідні документи для надання статусу учасника бойових дій, а твердження відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження обставин його участі у заходах перелічених у п.25 ч.1 ст. 6 Закону 3551-ХІІ є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам та порушують принцип правової визначеності.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від Міністерства у справах ветеранів України 06.11.2025 надійшов відзив на позов у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обгрунтовує тим, що Міжвідомча комісія є окремим суб`єктом владних повноважень, має окремий зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з ідентифікаційним кодом: 4265714401, та наділена окремими від Мінветеранів дискреційними повноваженнями. Відтак позовні вимоги до «Міністерства у справах ветеранів в особі міжвідомчої комісії» є некоректними.

Позивачем в порушення Закону № 3551-ХІІ та Порядку № 413 не подано на розгляд Міжвідомчої комісії довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413. Надана довідка, видана командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 від 14.03.2022 № 350/301/680/пс, як підстава для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551- ХІІ, була надана у вигляді копії, а не оригіналу, а також вона не відповідала вимогам додатку 6 до Порядку № 413.

Вказує, що на підставі аналізу поданих документів та отриманих відповідей, Міжвідомча комісія дійшла висновку, що на підтвердження однієї з трьох обов`язкових правових підстав - участь в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року у заходах в розумінні Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298, позивачем не подано доказів, які б відповідали критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності для підтвердження зазначеної обставини. Із журналу бойових дій НОМЕР_2 бригади тактичної авіації не вбачається участі заявника у вказаний період у заходах, які б відповідали терміну "участь у забезпеченні здійснення заходів", визначеному Окремим дорученням Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298.

Мінветеранів виконало свої повноваження та передало документи позивача на розгляд Міжвідомчої комісії, а також листом від 14.07.2025 № 14563/1.3/3.1-25 у межах визначених законодавством повноважень повідомило позивача про прийняте рішення.

З наведених підстав відповідач рішення Міжвідомчої комісії від 12.06.2025 вважає правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи на яких грунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

28.04.2025 позивач звернувся із заявою до Міністерства у справах ветеранів України в особі його Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, про надання статусу учасника бойових дій на підставі пункту 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 31).

До заяви на розгляд Міжвідомчої комісії позивачем були надані: довідка командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 від 13.01.2025 №685/301/64/903/5/пс; копія довідки командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 від 14.03.2022 № 350/301/680/пс; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 № 84 про визначення районів ведення бойових дій (а.с.8-12).

Рішенням Міжвідомчої комісії від 12.06.2025 № 5/11/10/1 ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій (надалі - УБД) у зв`язку з відсутністю правових підстав для надання статусу УБД відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення безпосередньою підставою відмови у наданні позивачу статусу УБД, вказано відсутність у поданих позивачем документах (довідках, запитуваних матеріалах) доказів його участі у виконанні бойових завдань, які б відповідали поняттю «участі у забезпеченні заходів» в розумінні Окремого доручення Міністерства оборони України 25.03.2022 № 248/1298.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Міжвідомча комісія утворена Міністерством ветеранів України на виконання підпункту 3 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 604 (далі - Порядок № 604), пункту 3 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 203 (далі - Порядок № 203), та пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2025 №719 (далі - Порядок № 719).

Згідно з абзацом другим підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1175 (далі - Положення № 1175), Мінветеранів організовує та координує роботу з питань надання, позбавлення статусу учасника бойових дій та призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону № 3551-ХІІ.

Основним завданням міжвідомчої комісії відповідно до Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” затвердженого Наказом Міністерства у справах ветеранів України 26.02.2021 № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за № 521/36143 (далі - Положення № 43, тут і далі в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин), є:

1) надання статусу учасника бойових дій у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, особам, зазначеним в пунктах 19, 20 та 22 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

2) надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII;

3) надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій, які у порядку, встановленому законодавством, залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у період з дня набрання чинності Законом України від 01 липня 2014 року № 1547-VII "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до набрання чинності Законом України від 07 квітня 2015 року № 291-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України".

Для розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій міжвідомча комісія має, серед іншого, такі права:

1) розглядати документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу;

2) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані такими особами або командирами добровольчих формувань, у складі яких вони брали участь в антитерористичній операції, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

6) уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів;

7) приймати рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпунктах 1-3 пункту 1 цього розділу;

10) повертати документи щодо надання статусу учасника бойових дій комісіям при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах у разі відсутності в поданих документах спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання (стосовно осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього розділу).

Підстави для відмови міжвідомчої комісії в наданні статусу учасника бойових дій визначені в п. 5 Порядку № 413 і ця комісія відмовляє в задоволенні заяви про надання статусу учасника бойових дій у разі:

1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;

2) відсутності документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

3) виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про особу;

4) виявлення факту підробки поданих документів;

5) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

Згідно із абзацом шостим пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІ, у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п`ятим цього пункту, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:

свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів.

При цьому, абзацом восьмим-дев`ятим пункту 25 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІ, встановлено, що до уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать.

До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем на розгляд Міжвідомчої комісії були подані наступні документи: 1) довідка командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 від 13.01.2025 № 685/301/64/903/5/пс; 2) довідка командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 від 14.03.2022 № 350/301/680/пс; 3) копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 № 84 про визначення районів ведення бойових дій; 4) заява, про надання статусу учасника бойових дій на підставі пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІ, в якій було зазначено, що він брав безпосередню участь у вищезазначених заходах з 25.02.2022 по 20.04.2022.

Відповідно до Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається, особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно із підпунктом 6 пункту 4 Порядку № 413, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІ, підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими заявник сам або у складі добровольчого формування брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.

Позивачем, на виконання вимог п. 25 ч. 1 ст.6 Закону №3351-ХІІ та пп.6 п.4 Порядку №413, було подано Міжвідомчій комісії довідку від 13.01.2025 №685/301/64/903/5/пс за підписом командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. У довідці вказано, що ОСОБА_1 як доброволець дійсно в період з 25.02.2022 по 20.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у Волинській області, Луцький район, Луцька міська ТГр., м. Луцьк. Підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 інв.№109/6т від 26.07.2016.

Суд звертає увагу, що вищевказана довідка за своєю формою та змістом повністю відповідає додатку 6 до Порядку №413.

З витягу із журналу бойових дій НОМЕР_2 бригади тактичної авіації слідує, що з 25.02.2022 до складу сил і засобів 204 прТА залучено добровольця полковника запасу СБУ ОСОБА_1 (бувший командир підрозділу центру спеціальних операцій «А» СБУ) з метою надання методичної допомоги керівному складу бригади щодо організації охорони та оборони, відбиття нападу повітряного десанту на аеродром Луцьк, проведення контрдиверсійних заходів та навчання особового складу НОМЕР_3 . Закріплено та видано особисту зброю автомат АК-74 № НОМЕР_4 (позивний «Скіф») (запис від 09.03.2022).

З витягу від 11.03.2022 слідує, що по аеродрому Луцьк нанесено ракетний удар (чотири ракети). Ракети влучили по об`єктах аеродрому де перебував особовий склад.

З довідки від 15.03.2025 №685/301/6224/ПС командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 слідує, що з початком повномасштабного вторгнення існувала загроза захоплення аеродрому Луцьк з території республіки білорусь угрупованням військ противника що дислокувався в районі м. Брест. З 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 на добровільних засадах приймав безпосередню участь в організації охорони і оборони аеродрому Луцьк, особисто організував схему оборони аеродрому та проводив навчання особового складу військової частини по діям на своїх позиція при відбитті нападу повітряного десанту противника. Особисто проводив навчання роти охорони військової частини НОМЕР_1 щодо контррозвідувальних та упереджувальних заходів з метою протидії ДРГ противника, особисто приймав участь у контрдиверсійних заходах. Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 №84 “Про визначення районів ведення бойових дій” Волинська область у період з 07 по 12.03.2022 була включена до районів ведення бойових дій. У зазначений період противником здійснювались ракетні удари по аеродрому Луцьк, а саме 11.03.2022 зафіксовано чотири влучання по території аеродрому крилатими ракетами імовірно типу “Калібр”. В цей час ОСОБА_1 перебував на позиціях разом з особовим складом військової частини НОМЕР_1 по відбиттю ракетної атаки.

Також ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у проведенні контрдиверсійних та упереджувальних заходів у якості позаштатного керівника пошукової групи військової частини НОМЕР_1 (пошукова група була створена відповідно до бойового розпорядження командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” із залученням ДФТГ) на підступах до аеродрому та курсах зльоту і посадки літаків тактичної авіації, в ході безпосереднього виконання зазначених завдань було неодноразове виявлення та затримання підозрілих осіб, які здійснювали спостереження за аеродромом Луцьк (а.с.9-10).

З довідки від 14.03.2022 №350/301/680/пс за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 залучений до надання допомоги дощо організації охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 . Закріплена зброя: НОМЕР_5 (а.с.8).

Аналізуючи текст вищевказаних довідок, можна зробити висновок, що в них у повній мірі відображена інформація, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Водночас, зі змісту оскаржуваного рішення Міжвідомчої комісії слідує, що безпосередньою підставою відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, вказано відсутність у наданих позивачем документах (довідках, запитуваних матеріалах) доказів його участі у виконанні бойових завдань, які б відповідали поняттю «участі у забезпеченні заходів» в розумінні Окремого доручення Міністерства оборони України 25.03.2022 № 248/1298.

Суд не погоджується з такими висновками Міжвідомчої комісії з огляду на наступне.

Перш за все слід звернути увагу на ту обставину, що Окреме доручення Міністра оборони України 25.03.2022 № 248/1298 було прийняте з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168

За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України 25.03.2022 № 248/1298 (яке діяло до 1 червня 2022 року) під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі — бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійнорозвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Згідно з пунктами 2, 3 вищевказаного Окремого доручення на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100 000 гривень — військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі.

З вищенаведеного вбачається, що Окреме доручення Міністра оборони України 25.03.2022 № 248/1298 поширюється на військовослужбовців України та деталізує умови та підстави виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Таким чином вищевказані нормативно-правові акти регулюють зовсім інші суспільні відносини (виплату грошової винагороди військовослужбовцям) та не встановлюють підстав (чи умов) для визнання (чи не визнання) цивільної особи учасником бойових дій.

На переконання суду, посилання Міжвідомчої комісії в оскаржуваному рішенні на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 30.05.2025 у справі №620/621/23 (п. 8 рішення) є не коректним з огляду на те, що спірні правовідносини у справі на яку посилається відповідач не є подібними правовідносинам, які були предметом розгляду комісією відповідача щодо суб`єктного складу, об`єкту та змісту правовідносин.

Суд зауважує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз постанови Верховного Суду, на правову позицію якої зроблено посилання в оскаржуваному рішенні Міжвідомчої комісії не дає підстав для висновку про те, що це рішення прийняте у справі, правовідносини у якій є подібними.

Зокрема, спір у справі №620/621/23 стосувався виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі до 100 000, 00 грн за період з 24 лютого до 23 червня 2022 року, з 6 до 31 липня 2022 року та з 1 до 30 вересня 2022 року, коли позивач (військовослужбовець) перебував у складі оперативно-тактичного угрупування «Інформація 1» та виконував завдання, які покладені на це угрупування Збройних Сил України у межах зони їх відповідальності (Донеччина).

У справі № 140/12103/25, що розглядається судом, предметом спору є рішення Міжвідомчої комісії, яким позивачу (цивільній особі) відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Таким чином, суд вказує, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №620/621/23 (щодо трактування терміну «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів») не підлягають врахуванню при розгляді цієї справи, оскільки останні були прийняті не у подібних правовідносинах та за інших фактичних обставин, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правову позицію Верховного Суду.

Окрім того, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2025 у справі № 620/621/23 не містить нормативно-правового акту який регулює порядок і підстави надання особі статусу учасника бойових дій. Отже, висновок Міжвідомчої комісії покладений в основу оскаржуваного рішення не відповідає фактичним обставинам справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, суд констатує, що спірне рішення від 12.06.2025 №5/ІІ/10/1 прийнято Міжвідомчою комісію всупереч вимог наведених актів законодавства, є необґрунтованим, безпідставним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Міністерства у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера від 12.06.2025 №5/ІІ/10/1 та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2025 про надання статусу учасника бойових дій і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

З урахуванням обраного судом способу захисту прав позивача, у позовних вимогах до Міністерства у справах ветеранів України про видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій та нагрудного знаку «Ветеран війни-учасник бойових дій» слід відмовити з огляду на передчасність таких вимог.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера від 12.06.2025 №5/ІІ/10/1.

Зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2025 про надання статусу учасника бойових дій та прийняти рішення з урахування висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: Міністерство у справах ветеранів України (01001, Київська область, м. Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 42657144).

Суддя Т.М. Димарчук