Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №740/404/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/404/26

Провадження № 3/740/192/26

ПОСТАНОВА

іменем України

05 лютого 2026 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі Пучка М.С.,

розглянувши матеріали, які надійшли із Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 січня 2026 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 22 січня 2026 року в 16-00 год в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , погрожував, нецензурно висловлювався, словесно ображав, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій.

Потерпілою згідно з протоколом є ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка в поясненнях від 22 січня 2026 року вказує, що її рідний брат ОСОБА_1 з невідомих причин погрожував їй, словесно ображав, це відбувається не вперше.

До протоколу додані протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 22 січня 2026 року та копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 22 січня 2026 року.

ОСОБА_1 у судове засідання на 09-00 год 05 лютого 2026 року (сповіщення про день і час розгляду справи судом міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду згідно постанови від 11 лютого 2021 року по справі №11-1219сап19) не з`явився без повідомлення причин, клопотання про відкладення судового розгляду відсутні.

Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст.173-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Інші заяви, клопотання станом на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до КУпАП суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення і не повноважний виходити за його межі, при цьому протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимогКУпАП, також суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.

Також при розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення, та сторонами під час судового розгляду, із врахуванням змагальності та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з протоколом ОСОБА_1 22 січня 2026 року в 16-00 год в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , погрожував, нецензурно висловлювався, словесно ображав, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З даних протоколу "...в с.Ніжинське, вул.Свободи, 101..." не зрозуміло,-де відбувалася подія, яка зазначена поліцейським,-чи на подвір"ї за вказаною адресою, чи у самому будинку. Також поліцейський зазначає, що "...вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру...", при цьому одночасно вказує, що "...чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілій...".

Також з поданих суду матеріалів вбачається, що відомості, які могли б свідчити про психологічне та фізичне насильство, що зазначено поліцейським, містяться лише в письмових поясненнях ОСОБА_2 , 1939 року народження, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , 1953 року народження, суду не подано, зокрема,-чи відбиралися пояснення в останнього, чи були свідки інкримінованих йому дій, чи фіксувалась процедура притягнення до адміністративної відповідальності на бодікамеру поліцейського.

З даних підстав протокол містить формальне констатування можливого порушення, без документального чи свідкового підтвердження, що є обов`язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності, що в свою чергу порушує принципи належного доказування, встановлені ст.251 КУпАП, та недотримання ст.280 КУпАП, яка зобов`язує з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та створює ризик необґрунтованого обвинувачення.

У поясненнях до протоколу ОСОБА_2 вказує, що її рідний брат ОСОБА_1 з невідомих причин погрожував їй, словесно ображав.

Так дійсно, вживання брутальної лайки, нецензурні висловлювання є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про протиправний характер дій, вчинення даних дій є неприпустимим при вирішенні будь-яких конфліктних питань, зокрема і в сім"ї, при цьому нецензурна сварка між родичами чи особами, які спільно проживають однією сім"єю, не може бути безумовною підставою для висновку щодо наявності саме домашнього насильства, у даному випадку зі сторони ОСОБА_1 , при цьому протокол і додані до нього вказані вище матеріали не містять даних про конкретні дії ОСОБА_1 , що в подальшому при складенні протоколу кваліфіковані поліцейським саме як домашнє насильство по відношенню до сестри, ступінь споріднення з якою поліцейським не перевірено.

Натомість поліцейський Ніжинського РУП ОСОБА_3 (у протоколі не розбірливо) при складенні протоколу обмежився лише шляхом відібрання письмових пояснень від ОСОБА_2 , будь-яких інших осіб, сторонніх від вказаного конфлікту, поліцейським не встановлено, свідки у протоколі не зазначені, при цьому поліцейський повинен бути повно і неупереджено дослідити обставини по ініційованій ним процедурі притягнення до адміністративної відповідальності, виявити ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують, у даному випадку ОСОБА_1 , що поліцейським не вчинено, що в свою чергу непритаманно працівнику поліції, як представнику держави, у даній обстановці, і що не відповідає завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до ст.1 щодо зокрема охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, при цьому ст.7 даного Кодексу встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, у зв`язку з чим дії поліцейського Злотавського В.С. на підставі поданих ним суду документів, розцінюються судом, як виключно його формальний підхід до виконання своїх службових обов"язків, що в свою чергу не є сумісним із завданням поліції, яка покликана охороняти права і свободи людини, а не сприяти їх порушенню.

За змістом ст.ст.251, 254 КУпАП обов`язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, що є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені у протоколі відомості не відповідають вимогам як ст.256 та і ч.1 ст.173-2 КУпАП, які передбачають наведення у ньому усіх відомостей, які необхідні для розгляду справи судом, при цьому обов`язок з`ясування фактів не може перекладатися на суд, адже протокол має бути належним чином оформленим, а обставини, викладені у ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті, що узгоджується із практикою ЄСПЛ, яка звертає увагу на роль національних судів щодо організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»). ЄСПЛ у справі "Ушаков та Ушакова проти України" вказує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом". Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, під час провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод неухильно застосовується принцип-той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження. Тобто, вказуючи у протоколі про певного роду факти, поліцейський має довести, що вони дійсно мали місце.

Вказані недоліки поліцейського при процедурі притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими процедурними порушеннями, які унеможливлюють встановленню обставин ініційованої ним справи та їх наслідків, також поліцейським не доведено,-чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій з його сторони по складенню протоколу на ОСОБА_1 , чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин, при цьому втручання поліцейських не є свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

постановив:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП-закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови надіслати начальнику Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області до відома для вирішення питання про відповідність дій особи, яка склала даний протокол про адміністративне правопорушення, вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, із наданням суду відповідних відомостей щодо вирішення даного питання.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Олійник.