Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №686/3784/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/3784/26

Провадження № 2-а/686/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05лютого2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

представниці позивача Гули Ю.М.,

відповідачаВойтиховича О.А.,

представниці відповідача Хорошенюк О.В.,

справа № 686/3784/26;

сторони:

-позивач – Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області,

-відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Хмельницький адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 затримання для забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом до відповідача, в якому просить ухвалити рішення про затримання відповідача, громадянина рф, для забезпечення примусового видворення строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. Обґрунтовує позов тим, що відповідач перебуває на території України, не маючи законних підстав для тимчасового перебування, а також чинних документів, що дають право на виїзд з України.

В судовому засіданні представниця позивача заявлені вимоги підтримала і просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач позов визнав. Пояснив, що в 29.12.2014приїхав в Україну, де з того часу жив в цивільною дружиною і територію України не залишав. Коли закінчився строк дії його документів, що давали право на тимчасове проживання на території України, не ініціював його продовження, чекав закінчення війни. Наразі він розуміє, що в ситуації, яка склалася, є його вина, однак за теперішніх обставин уже виїхати самостійно не може. Бажає оформити належним чином свої документи у відповідності до законодавства обох держав, що є можливим лише за допомогою уповноважених державних органів, а тому сам звернувся до позивача і повністю усвідомлює та погоджується на запропоновані ним заходи.

В судовому засіданні представниця відповідача позицію відповідача підтримала, пояснила, що він в`їхав на територію України на законних підставах, спільно з цивільною дружиною придбав нерухомість, де і проживав, чітко розуміє, що відбувається, свою вину у вчиненому порушенні міграційного законодавства визнає.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, громадянин російської федерації, прибув на територію України 29.12.2014та порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства, а саме вчасно не залишив територію України після відповідного терміну перебування, з 29.03.2025 проживав без документів на право проживання (перебування).

За вище вказане порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства на території України відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

05.02.2026 на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» позивачем щодо відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з України

У відповідача відсутні дійсні документи, що посвідчують його особу та дають право на виїзд з України. Його паспорт як громадянина рф прострочено

Відповідно ч. 1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісіївідповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Підставами вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду є:

- відсутність законних підстав для перебування іноземця на території України,

- відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України;

- відсутність підтвердженого фінансового забезпечення для перебування на території України та виїзду за її межі.

Також відповідач не має в Україні зареєстрованого місця проживання, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має офіційного доходу. Щодо нього відсутні судові справи, він не є боржником за виконавчими провадженнями. За наданням йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не звертався, не ініціював набуття українського громадянства.

Всі зазначені обставини визнані відповідачем.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

За таких обставин в їх сукупності суд доходить висновку, що даний позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2,6,77, 189, 242-246, 288-289, 371 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Затримати для забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: