Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №709/1683/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/343/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №709/1683/25 Категорія: 304090000 Кваша І.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіСіренко Ю. В., Карпенко О. В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 (повний текст складено 21.11.2025, суддя в суді першої інстанції Кваша І. М.) у цивільній справі за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

у вересні 2025 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом, яким просило стягнути з відповідача на свою користь кредитну заборгованість за договором №0983706363/1 від 21 грудня 2020 року та за договором №3357912 від 17 грудня 2020 року у загальній сумі 54112,95 грн та понесені судові витрати, мотивуючи про те, що ОСОБА_1 , як позичальник, не виконав належним чином свої зобов`язання по кредитних договорах, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість про стягнення якої порушено питання в даній справі. Зауважує, що позивач у справі набув права вимоги до боржників за укладеними договорами факторингу, у тому числі, і щодо відповідача на суму, заявлену до стягнення.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 позов у справі задоволено. Суд першої інстанції вказав на обґрунтованість тверджень позивача про невиконання позичальником за кредитним договором своїх зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач подав на вказане рішення суду першої інстанції 12.12.2025 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відхилити позовні вимоги.

В обґрунтування вказано на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання за договорами позичальником коштів кредиту від попередніх кредиторів.

Відтак договори між відповідачем та первісними кредиторами ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Авентус Україна», за якими стягується заборгованість у справі, укладені не були.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її аргументів заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи на обґрунтованість висновків місцевого суду по суті спору у справі.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є вимоги про стягнення 54112,95 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що 21 грудня 2020 року між ТОВ "Інфінанс" та відповідачем укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0983706363/1 (а.с. 8-10).

Відповідно до кредитного договору товариство зобов`язане надати клієнту кредит в сумі 3000,00 грн. Строк кредиту - 5 днів. Процентна ставка - 1,75% в день. Максимальна відсоткова ставка - 3,5% в день. Клієнт зобов`язувався погасити заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом.

Також 17 грудня 2020 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №3357912 (а.с. 21-24).

Відповідно до кредитного договору товариство зобов`язане надати клієнту кредит в сумі 3000,00 грн. Строк кредиту - 30 днів. Знижена процентна ставка - 0,01% в день. Стандартна процентна ставка - 1,90% в день. Клієнт зобов`язувався погасити заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Авентус Україна" зобов`язання за кредитним договором виконали у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору (довідка від 17.01.2025, а.с. 29, 35, виписки АТ "Ідея Банк" та АТ "Райффайзен Банк" про рух коштів а.с. 137-142).

Проте, порушуючи договірні зобов`язання, позичальник суму кредиту та відсотки не сплатив у погоджені строки, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої за договором №0983706363/1 від 21.12.2020 становить 116093,35 грн, з них: заборгованість за кредитом - 2980,00 грн, заборгованість за відсотками - 113113,35 грн (а.с. 29-34, 41, 42, 43).

Проте позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 45377,95 грн, з яких заборгованість за кредитом - 3000,00 грн, заборгованість за відсотками - 42397,95 грн.

Розмір заборгованості за договором №3357912 від 17.12.2020 становить 8735,00 грн, з них: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн, заборгованість за відсотками - 5735,00 грн (а.с. 36-40, 44).

Крім того, 11 лютого 2022 року між ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу №11-02/22, на підставі якого ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0983706363 згідно з реєстром боржників (а.с. 45-50).

28 липня 2021 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №28072021, на підставі якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3357912 згідно з реєстром боржників (а.с. 51-54).

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, на підставі якого ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0983706363 згідно з реєстром боржників (а.с. 55-61).

23 травня 2024 року між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір факторингу №23/05/24, на підставі якого ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №3357912 згідно з реєстром боржників (а.с. 62-70).

18 лютого 2025 року між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено договір про відступлення прав вимоги №18-02/25, на підставі якого ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №0983706363 згідно з реєстром боржників (а.с. 71-80).

Отримавши права вимоги на підставі зазначених правочинів до відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі про стягнення суми кредитного боргу.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин щодо стягнення кредитного боргу, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 105 6-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач, як позичальник, отримав кошти за кредитними договорами та не повернув їх у визначені строки, сплативши погоджені сторонами договорів відсотки по кредиту, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу.

Таким чином відповідні позовні вимоги підлягають до задоволення, про що вірно вказав суд першої інстанції.

При цьому доказів виконання наявних грошових зобов`язань ні перед позивачем у справі ні перед попередніми кредиторами відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так апеляційний суд не погоджується з аргументами скаржника про те, що позивач не довів факт отримання за договорами позичальником коштів кредиту, отже відповідні кредитні договори укладені не були, оскільки на а.с. 29, 35 та а.с.138 наявні відповідно довідки про перерахунок коштів кредиту та виписка по рахунку клієнта, якими підтверджено перерахунок позичальнику 3 000 грн кредитних коштів за договором від 21 грудня 2020 року №0983706363/1, укладеним відповідачем з ТОВ "Інфінанс", та за договором від 17 грудня 2020 року №3357912, який відповідач уклав з ТОВ "Авентус Україна".

Отже аргументи скаржника при апеляційному перегляді справи підтвердження не знайшли.

Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України у зв`язку з відхиленням вимог апеляційної скарги судові витрати відповідача, понесені в апеляційному суді, до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – відхилити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2025 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи відповідачу не відшкодовувати.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 03.02.2026.

Суддя-доповідач

Судді