Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №552/9357/22 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року

м. Харків

справа № 552/9357/22

провадження № 22-ц/818/930/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів колегії –Маміна О.В., Мальований Ю.М.

учасники справи:

позивач – Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»

відповідач – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Чумака Романа Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року у складі судді Грінчук О.П., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячу воду за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 у розмірі 79601.58 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі зареєстровані за вказаною адресою і є абонентами КП «Харківські теплові мережі». Однак, в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання відповідачі належним чином не здійснюють, внаслідок чого у них перед позивачем утворилась вказана заборгованість.

Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2023 року позов КП «ХТМ» задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 у розмірі 79 601,58 грн та в рівних частках судовий збір у розмірі 2481 грн 00 коп., а саме по 827 грн з кожного.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачі належним чином свої зобов`язання зі сплати отриманих послуг з опалення та теплопостачання не виконували, плату за надані послуги з гарячої води та теплопостачання вносили не в повному обсязі, внаслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 в розмірі 79 601.58 грн.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у період з 01.03.2012 по 30.09.2022 та ухвалити нове, яким стягнути солідарно за період з 02.04.2017 по 30.09.2022 застосувавши наслідки пропуску строку позовної давності.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повідомив скаржника належним чином про час та місце розгляду справи та розглянув справу за її відсутності чим позбавив її можливості надати суду докази, відзив та навести свої заперечення проти позовних вимог та заявити про застосування строку позовної давності. У спірних відносинах позовна давність не спливла за період з 02.04.2017 по 30.09.2022. Позивачем не було надано поважних причин через які ним було пропущено строки позовної давності за період з 01.03.2012 по 02.04.2017.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідачізареєстровані та є споживачами послуг теплопостачання та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (а.с. 6).

Відповідно до за вище зазначеною адресою відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 розрахунку на ім`я споживача ОСОБА_1 .

Відповідно до відомості про нарахування та оплату послуг з теплопостачання, з урахуванням періоду платежу, заборгованість за надані відповідачам послуги з теплопостачання за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 року у сумі 79 601,58 грн.

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 від 24.06.2004 та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, що регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець) і фізичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Відповідачі вказані послуги сплачують несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 року утворилася заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» у сумі 79 601, 58 грн. Розмір заборгованості підтверджується наданими суду рахунком.

Відповідачами не спростовано наявність заборгованості, контррозрахунку суду не надано.

Встановивши, що КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення у АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №296/9824/19 (провадження №61-13685св20).

Ухвалою суду від 06.12.2022 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Тому судова колегія відхиляє доводи скарги про розгляді справи за відсутності відповідача. Рішення по справі у встановленому законом порядку ухвалено в спрощеному порядку за відсутності учасників справи.

Водночас апеляційним судом встановлено ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялась суду за адресою реєстрації місця проживання відповідачів, проте згідно довідки про Укрпошта не була вручена адресатам та була повернута за закінченням терміну зберігання ( а.с. 24), що є підставою для прийняття та врахування поданої апелянтом заяви про застосування строку позовної давності.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із позовною заявою у дійсній справі є листопад 2022 року, а період нарахування заборгованості становить 01.03.2012 по 30.09.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою у листопаді 2022 року ( під час дії карантину) просив стягнути заборгованість за період з 01.03.2012 по 30.09.2022 року. Тобто трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01.04.2017 по 30.09.2022 включно позивачем не пропущено.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.04.2017 по 30.09.2022, яка складає 68 488,72 грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший, четвертий частини першої статті 376 ЦПК України).

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, тому з відповідачів солідарно належить стягнути 68 488,72 грн за період з 01.04.2017 по 30.09.2022.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позовні вимоги КП «ХТМ» задоволено частково, а саме - на 86,01%, то судовий підлягає стягненню у розмірі 2133,90 грн.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, тому з КП «ХТМ» на користь відповідачів підлягає стягненню пропорційно незадоволених позовних вимог (13,99%) в розмірі 416,51 грн.

Шляхом взаємозаліку зазначених сум судового збору з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1717,39 грн , тобто по 572,46 грн з кожного відповідача

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чумака Романа Васильовича, якмй діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року змінити в частині визначеного судом розміру заборгованості.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2017 по 30.09.2022 у розмірі 68 488 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 72 коп.

Стягнути в рівних частках із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн 39 коп, а саме по 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн 46 коп. з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Ю.М Мальований