Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №953/11814/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 лютого 2026 року

м. Харків

справа № 953/11814/24

провадження № 22-ц/818/1058/26

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

учасники справи:

позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

відповідач – ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року у складі судді Муратової С.О.,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованість за кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 у розмірі 24822,92 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.03.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 182880723 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 55PZ6GT9. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. На підтвердження даної інформації Позивачем також долучено документ, виданий та підписаний АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок Боржника.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 28/10/24/У відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №182880723 від 20.03.2020, становить – 24822,92 грн., яка складається з наступного: 11666,78 грн. - заборгованість по кредиту; 13156,14 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 у розмірі 24822 ,92 грн, судовий збір у сумі 2422 грн. 00 коп та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 20.03.2020 Кредитним договором № 182880723, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом, а також по передбаченим Договором санкціям.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази укладання кредитного договору. Відповідач не підписував кредитний договір та не отримував пропозицію (оферту). Зазначає, що згідно виписки з рахунку НОМЕР_1 , який вказано у платіжному дорученні та який належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» транзакції про перерахування грошових коштів з вказаного рахунку на платіжну картку № НОМЕР_2 не проводились. Позивачем не доведено факт передання коштів в кредит за Кредитним договором. Крім того, не надано суду обґрунтованого розрахунку нарахованих відсотків в сумі 13156,14 грн, з врахуванням умов договору кредиту. ТОВ «Юніт капітал» не надало належних доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір був укладений 20.03.2020, а договір факторингу, за умовами якого одному з попередніх факторів – ТОВ «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення самого кредитного договору. Враховуючи справу незначної складності, Відповідач вважає неспівмірними судові витрати у місцевому суді у розмірі 6000 гривень та такими, що були фактичними та неминучими.

20.11.2025 ТОВ «Юніт капітал» надало відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Посилається на те, що суд повно встановив обставини у справі та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Доводи скарги викладених судом висновків не спростовують.Використання одноразового ідентифікатора у процедурі електронного підписання договору є достатнім для встановлення зобов`язань Відповідача за договором. Крім того, Відповідач здійснював часткові платежі на погашення заборгованості, що свідчить про законність укладеного кредитного договору, підтверджує його волевиявлення та прийняття зобов`язань. Позивач заявив клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивачем доведено факт виконання зобов`язання Первинного кредитора та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 20000,00 грн. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги Позивача не надано. У матеріалах справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 ЦПК України. В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази переходу права вимоги за договорами факторингу.

Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 20.03.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 182880723 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Так, відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого подав відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: серію та номер паспорту, код РНОКПП, адресу, її електронну адресу, та номер телефону. Також відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 55PZ6GT9. Зокрема, 20.03.2020 о 20:54:49 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а.с. 12-14).

Згідно п. 1.1. Договору, за цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 20000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Згідно п. 1.3. Договору, на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,34 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.4. Договору, у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно п. 1.5. Договору, базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 0,34 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Відповідно до п. 1.6. Договору, позичальник зобов?язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

Також сторони підписали додаток №1 до Договру №182880723 від 20.03.2020 графік платежів, які сторони погодили (а.с. 15).

З довідки від 11.09.2023, вбачається, дії позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» для отримання кредитних коштів (а.с. 28).

Згідно додаткових угод від 10.05.2020 року та 14.05.2020 до договору 182880723 від 20.03.2020 позичальник надав відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості 14583,78 на 150 днів. Вказані угоди не містять електронного підпису (а.с. 16-17).

На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 20.03.2020 з рахунку НОМЕР_1 перерахувало на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 20.03.2020) грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. згідно договору №182880723 від 20.03.2020, що підтверджується платіжним дорученням від 20.03.2020 та заявкою на отримання грошових коштів в кредит (зворот а.с. 45, 27).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с. 49-55).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2)

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 60).

31.12.2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с.61-70).

31.12.2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 71).

31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 72).

31.12.2023 року сторони ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с. 73).

Між тим на підтвердження передачі прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 суду надано роздруківку частин реєстру прав вимоги №89 від 15.07.2020 року (а.с.74-76).

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договірфакторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с.77-82).

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови договору залишились без змін (а.с. 86,87).

Між тим на підтвердження передачі прав вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за Кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 року суду надано роздруківку частин реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 року (а.с.88-91).

28.10.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №28/10/24-У. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Додатками до договору є форма реєстру боржників, форма акту прийому-передачі реєстру боржників, форма акту повернення права вимоги (а.с.92-98).

За змістом п.3.1, 3.2, 3.3. договору загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного Договору. Загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за Договором, становить 633652595,40 грн. Ціна продажу за Договором становить 408632,78 грн, без ПДВ.

На підтвердження передачі прав вимоги від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» за Кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 року суду надано роздруківку частин реєстру прав боржників від 28.10.2024 року (а.с. 102-104).

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПиватБанк» на запит повідомлено, що на ім`я ОСОБА_4 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_1 ). З виписки по рахунку № НОМЕР_4 за період з 20.03.2020 р. по 22.03.2020, вбачається зарахування на суму 20000,00 UAH. (а.с. 229-230).

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 29.05.2025, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належить рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 244)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639ЦКУкраїни передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3ЗаконуУкраїни«Проелектроннукомерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цьогоЗаконувважаєтьсятаким,щозаправовиминаслідкамиприрівнюєтьсядодоговору,укладеногоуписьмовійформі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронногопідписуодноразовимідентифікатором,визначенимцимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(далі - Закон № 2664-III) факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 2664-III зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону № 2664-III.

Так, за змістом частини першої статті 6 Закону № 2664-IIIдоговір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Отже, за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 2664-III), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послуги з фінансування (надання позики або кредиту).

При цьому, така плата за надану фактором послугу може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.

Натомість грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина першої статті 1084 ЦК України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Частиною 3статті 12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З договору № 182880723 від 20.03.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1статті 638 ЦК Україниміж сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписала його одноразовим ідентифікатором 55PZ6GT9, введений 20.03.2020 о 20:54:49 год., тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

28 листопада 2018 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року.

31.12.2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.

31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.

31.12.2023 року сторони ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.

Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 був продовжений, тому відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відповідно вказаного договору факторингу.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений після спливу строку дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, суперечать наявним у справі доказам.

Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №89 від 15.07.2020 на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 806 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір 182880723 від 20.03.2020, загальна заборгованість 24 822,92 грн.

Згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1. Договору).

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови договору залишились без змін.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» за № 3464 значиться ОСОБА_1 кредитний договір № 182880723 від 20.03.2020, загальна заборгованість 24822,92 грн.

28.10.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №28/10/24-У. За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Додатками до договору є форма реєстру боржників, форма акту прийому-передачі реєстру боржників, форма акту повернення права вимоги. Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).

Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2024 року до договору факторингу №28/10/24-У від 28.10.2024 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за № 409 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір № 182880723 від 20.03.2020, загальна заборгованість 24822,92 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов`язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором №182880723 від 20.03.2020 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ..

Доводи апелянта щодо відсутності доказів перерахування грошових коштів за договором кредиту є необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів відповідачу в повному обсязі.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Кірюшина Артема Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук