Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №646/7086/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року

м. Харків

справа № 646/7086/25

провадження № 22-ц/818/1361/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

учасники справи:

позивач– ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приблуди Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2025 року у складі судді Сіренко Ю.Ю.,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 18.10.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1847.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 повернуто.

Ухвала мотивована тим, що представник позивача Приблуда Євген Дмитрович представляє інтереси позивача за ордером, який має істотні помилки при оформленні, а саме в ордері зазначено не вірну назву суду до якого подається позовна заява.

Не погодившись з ухвалою суду Приблуда Є.В. подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу скасувати, передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що додатком до заяви адвокат Приблуда Є.В. надав ордер в якому був зазначений Основ`янський районний суд міста Харкова (як місце наданна правової допомоги адвкоатом) та надав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак суд на вказану обставину не звернув. Суд мав перевірити наявність формальних недоліків у позовній заяві при її надходженні у відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.07.2025 представник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , позовну заяву про розірвання шлюбу (а.с. 1-2).

До позовної заяви представником Приблудою Є.В. надано свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю (а.с. 3), ордер на надання правничої допомоги в якому зазначено, що ордер виданий на підставі договору про надання правничої допомогою/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №17-07/25 від 17.07.2025 року у Харківській апеляційний суд та Слобідського районного суду м. Харкова (а.с. 4).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За правилом частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 названого Закону, відповідно до частин 1-3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41(зі мінами), ордер повинен містити обмеження повноважень адвоката, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК Україні суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно з частиною третьою статті 26 ЦПК України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

За правилом частини другої статті 26 названого Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже спеціальний закон, який визначає правила здійснення адвокатської діяльності регламентує подання на підтвердження повноважень адвоката не всіх документів, визначених пунктами частини другої статті 26 наведеного Закону, а лише один із запропонованих альтернатив, які підтвердять такі повноваження.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 320/5420/18 (постанова від 01 липня 2020 року) зазначила що не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Суд повернув позовну заяву представника Приблуду Є.В. оскільки ордер наданий представником має істотні помилки при оформленні, а саме в ордері зазначено не вірну назву суду до якого подається позовна заява.

Судова колегія не погоджується з висновком суду, оскільки з наданого представником позивача ордера вбачається, що підставою представництва є договір про надання правничої допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 17-07/25 від 17.07.2025 року. Таким чином, повноваження представника на представництво інтересів ОСОБА_1 на момент звернення з позовом до суду були належним чином підтверджені договором про надання правничої допомоги, що відповідає вимогам частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги — є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ухвалу від 24.10.2025 постановлено з порушенням норм процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду – скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки наразі розглядається лише процесуальне питання, а не справа по суті спору, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приблуди Євгена Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2025 – скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук