Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №536/1630/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №536/1630/25

Суддя: Харлан Н. М.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/1630/25 Номер провадження 33/814/220/26Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Гонтою М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Матвієнка С.М. – захисника в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, 01.07.2025 року о 21 годині 11 хвилин ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Центральній, буд.11 с. Бондарі, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився із застосування алкотестеру Драгер 6810, результат якого показав вміст алкоголю 1,81 проміле. Під час вказаного керування не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням внаслідок чого автомобіль понесло вліво та скоїв наїзд на дерев`яний паркан.

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Матвієнко С.М. – захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що місцевим судом було формально здійснено розгляд справи, не з`ясовано повно та об`єктивно всі обставини справи, не враховано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України та проходить службу в частині ВЧ НОМЕР_2 , на час складання протоколу перебував на службі, а тому огляд його на стан сп`яніння слід було проводити згідно зі ст. 266-1 КУпАП.

Вказує, що місцевий суд обмежився формальним посиланням на протокол у справі про адміністративне правопорушення та акт огляду, не перевіривши їх відповідність вимогам ст. 266-1 КУпАП.

Зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено поліцейськими з порушенням встановленого законом порядку, у зв`язку з чим, він є недійсним, а тому подія та склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 були відсутні, а суд не надав належної оцінки тому, що огляд ОСОБА_1 здійснювала неуповноважена особа, навіть за умови наявності відеофіксації.

Учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання справи, в судове засідання не з`явилися, звернулися із заявами про здійснення розгляду за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколів про адміністративне правопорушення від 01.07.2025 серії ЕПР1 № 378529, серії ЕПР1 № 378560; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки з приладу Drager Alcotest 6810 від 01.07.2025, згідно з якими ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з показником 1,81 проміле, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.07.2025, схеми місця ДТП; письмових пояснень ОСОБА_1 , згідно з яким останній пояснив, що 01.07.2025 протягом дня випивав алкогольні напої, в подальшому рухався на автомобілі ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на дерев`яний паркан, відеозапису події.

На відеозаписі зафіксовано т/з ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на дерев`яний паркан.

В ході спілкування з поліцейськими, ОСОБА_1 визнав, що за кермом зазначеного вище автомобіля перебував саме він.

Присутні на місці ДТП свідки також вказали на ОСОБА_1 , як на особу, яка керувала транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 та здійснила ДТП.

В ході спілкування зі ОСОБА_1 після ДТП, в поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, що він не заперечував.

Встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу поліцейського про необхідність пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд за допомогою спеціального приладу Drager alcotest 6810. За результатами огляду ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння з показником 1,81 проміле, з чим останній погодився, проходити огляд в медичному закладі відмовився.

На підставі викладеного вважаю, що наданий суду відеозапис в повному обсязі відображає обставини вчиненого правопорушення.

Істотних порушень правил проходження огляду на стан сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

У поданій апеляційній скарзі захисник зазначає про те, що дії ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем, неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а працівники поліції склали матеріали із порушенням вимог закону, оскільки ОСОБА_1 на момент складання протоколу перебував на військовій службі.

Проте, такі апеляційні доводи на увагу суду не заслуговують з огляду на таке.

Статтею 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за:

ч. 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

ч. 2) участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів;

ч. 3) дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Таким чином, об`єктом такого правопорушення є порядок проходження військової служби, а об`єктивна сторона складу діяння, - складається із вищезазначених самостійних альтернативних діянь. Суб`єктом цього проступку є військовослужбовець.

Натомість, об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Суб`єктом проступку є водій транспортного засобу.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним транспортним засобом, який належить його дружині.

Із дослідженого відеозапису також вбачається, що на місці події ОСОБА_1 перебував у цивільному одязі і при цьому, будь-яких доказів з приводу того, що перебуває при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із проходженням військової служби, не надав.

Таких доказів не було надано і апеляційному суду.

З огляду на викладене, підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до ст. 266-1 КУпАП були відсутні.

Аналіз вищенаведених норм законодавства та встановлених обставин справи дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП та складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП перебував в статусі водія приватного транспортного засобу, тобто є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його дії працівниками поліції правильно було кваліфіковано за цією нормою Закону.

Доводи апеляційної скарги захисника є аналогічними доводам сторони захисту в суді першої інстанції, яким було надано належну оцінку та правильно визнано судом необгрунтованими.

Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Матвієнка С.М. – захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан

Оригінал: reyestr.court.gov.ua